Рішення

від 15.10.2010 по справі 6/297-10(39/241-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.10р. Справа № 6/297-10(39/241-09)

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Відповідача-1 - Приватного підприємства "РІВ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Відповідача-2 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про відшкодування майнової шкоди у сумі 22 700,00грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність №1-2309 від 04.10.2008р.; ОСОБА_1, посвідчення АК№351150 від 08.11.2005р.

від відповідача-1 - ОСОБА_4, доіреість б/н від 21.01.2010р.

від відповідача-2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Григоровича-надалі по тексту- позивач до приватного підприємства „РІВВ» -надалі по тексту-відповідач-1 та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Миколаївни-надалі по тексту- відповідач-2, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог позивач просить суд зобов'язати Відповідачів солідарно по 1/2 частині відшкодувати Позивачеві завдану неправомірними діями майнову шкоду на загальну суму 14 013,37 грн., з урахуванням інфляції, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України по даній справі від 24.06.2010р. яка вступила в законну дію і оскарженню не підлягає.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2010р., у справі №39/241-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2010р., позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Приватного підприємства "РІВ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про відшкодування майнової шкоди у сумі 29 223,72 грн. В позові відмовлено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2010р. касаційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область задоволена частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2010р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2009р. в частині відмови позивачеві в стягненні з відповідачів збитків у сумі 14 013,37грн., з урахуванням інфляції, -скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням заступника Голови суду ОСОБА_5 від 26.07.2010р. справу передано судді Коваленку О.О., який ухвалою від 26.07.2010р. прийняв справу до свого провадження і призначив слуханням на 02.09.2010р.

В період з 02.09.2010р. по 07.10.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва для надання сторонам часу надати суду письмові докази як в обґрунтування своїх позовних вимог так і своїх позовних заперечень.

21.09.2010р. на підставі ст. 569 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 12.10.2010р.

Відповідач-2 у судове тричі без поважних причин у судове засідання не з'явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні відповідач-1 проти позову заперечують, посилаючись на не доведення Позивачем факту спричинення йому матеріальної шкоди у вигляді збитків у сумі 14 013,37 грн., з урахуванням інфляції, саме неправомірними діями ПП „РІВВ» та ФОП ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, та представника відповідача-1, який був присутній в попередніх судових засіданнях, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до матеріалів справи, в період з квітня 2001 року по грудень 2005 року Позивач являвся орендатором земельної ділянки площею 5,0 кв.м. за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Миру біля зупинки громадського транспорту „1 міська лікарняВ» , яка була надана йому для розміщення торгівельного кіоску у складі зупиночного комплексу і яку після закінчення терміну оренди, позивач продовжував фактично користуватися земельною ділянкою на підставі тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 13.04.2006 р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог та по суті не заперечується відповідачами.

22.09.2006 р. між позивачем, Відповідачем-1 Відповідачем-2, а також іншими власниками кіосків по пр. Миру в м. Кривому Розі, був укладений договір про дольову участь власників торгівельних об'єктів, предметом якого являлася дольова участь в спільній діяльності в цілях організації та будівництва торгівельного комплексу, розташованого в. м. Кривому Розі на розі пр. Миру та вул. Рєзанова, та отримання у власність торгівельних об'єктів, розташованих в зазначеному торгівельному комплексі.

З метою виконання умов зазначеного вище договору позивач передав Відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 10215 грн. 30 коп. на погодження робочого проекту будівництва торгівельного комплексу, що підтверджується доданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 27.02.2007 р. (а.с. 37), що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог та по суті не заперечується відповідачами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 31/301-09, договір про дольову участь власників торгівельних об'єктів від 22.09.2006 р. визнано недійсним, у зв'язку з чим позивач просить суд повернути грошові кошти, передані на розробку робочої документації на будівництво в рамках зазначеного вище договору, шляхом зобов'язання Відповідачів солідарно по 1/2 частині відшкодувати шкоду завдану неправомірними діями відповідачів у розмірі 15210 грн. 35 коп. (з урахуванням 49% інфляції) та суд зобов'язати Відповідачів солідарно по 1/2 частині відшкодувати збитки, завдані в результаті повного демонтажу кіоску позивача, які оцінені ним у 14 013 грн. 37 коп.

Приймаючи до уваги, що постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2010р. касаційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область була задоволена, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2010р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2009р. про стягнення з відповідачів на користь позивача вартості заподіяної шкоди у сумі 29 223,72 грн., в частині відмови позивачеві в позові, були скасовані, з відповідачів стягнуто частково заподіяну позивачеві шкоду у сумі 15 210,35 грн., а в частині шкоди у вигляді збитків у сумі 14 013,37 грн., з урахуванням 122,7% інфляційних, яка складається з 6 288,00 грн. вартості зруйнованого кіоску з урахуванням його будівництва та встановлення обладнання згідно накладних № 71 Приватного підприємства „КО-АРТВ» від 21.07.1997р. та № 25 Приватного підприємства „МонолітВ» від 07.07.1997р. на загальну суму 6 288,00 грн. завданих неправомірними діями відповідачів, справу було передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, під збитками. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробили або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог, та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача шкоди у вигляді збитків у сумі 14 013,37 грн., з урахуванням 122,7% інфляційних, яка складається з 6 288,00 грн. вартості зруйнованого кіоску з урахуванням його будівництва та встановлення обладнання згідно накладних № 71 Приватного підприємства „КО-АРТВ» від 21.07.1997р. та № 25 Приватного підприємства „МонолітВ» від 07.07.1997р. на загальну суму 6 288,00 грн. завданих неправомірними діями відповідачів, шляхом періодичного руйнування кіоску позивача і доведення його до аварійного стану, слід визнати обґрунтованими, документально позивачем доведеними, підлягають задоволенню частково у сумі 8 472,75 грн., так як вартість зруйнованого кіоску відповідачами з урахуванням його будівництва та встановлення обладнання згідно накладних № 71 Приватного підприємства „КО-АРТВ» від 21.07.1997р. та № 25 Приватного підприємства „МонолітВ» від 07.07.1997р. на загальну суму 6 288,00 грн. - становить 6 288,00 грн., та 2 184,75 грн. інфляційних за період з 2006 року по 2009 рік, тобто за три роки.

Заперечення відповідачів, що позивачем не доведено факту спричинення йому матеріальної шкоди у вигляді збитків у сумі 14 013,37 грн., з урахуванням інфляції, саме неправомірними діями відповідачів, суд не може прийняти до уваги, оскільки:

- по-перше: відповідач-2 тричі без поважних причин у судове засідання не з'явився;

- по-друге: ні відповідач-1, ні відповідач-2 в порушення вимог, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2010р. по справі № 39/241-09, на неодноразові вимоги, в обґрунтування своїх заперечень, не надали суду жодних доказів звільнення їх від відповідальності за демонтаж кіоску позивача;

- по-третє: позивач в обґрунтування своїх позовних вимог надав письмові докази вартості зруйнованого кіоску станом на 1997 рік та дії відповідачів по демонтажу оспорюваного кіоску.

З огляду на викладене, керуючись, ст. 22, 257 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4,32, 33,35, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідача-1: Приватного підприємства "РІВ" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-кт Карла Маркса, буд. 1, код ЄДРПОУ 30442487) та відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (50010, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50027, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 8 472,75 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят дві гривні 75 коп.) - збитків, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_6

Повне рішення складено 11.10.2010р.