Рішення

від 09.11.2010 по справі 10/357-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.10р. Справа № 10/357-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" ( м. Київ)

до В.-1: Приватного підприємства "Гліфада Плюс" ( м. Павлоград Дніпропетровської області )

В-2: Приватного підприємства "Воула" ( м. Павлоград Дніпропетровської області)

В-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецекскавація" ( м. Павлоград Дніпропетровської області )

про стягнення 699 898,99 грн.

Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. від 01.09.10р.)

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів про солідарне стягнення 699 898 грн. 99 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу № 377-LD від 30.01.2008 р. та договорів поруки № 377-1/SUR від 30.01.2008 р. та № 377-2/SUR від 30.01.2008 р., укладених між сторонами. Ціна позову складається з : 671 524 грн. 88 коп. - суми основного боргу; 4 505 грн. 32 коп. - суми пені, нарахованої на підставі п. 8.2. договору; 23 868 грн. 79 коп. -суми 3 % річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу № 377-LD від 30.01.2008 р., укладеного між Позивачем та Приватним підприємством "Гліфада Плюс", стосовно сплати лізингових платежів. Відповідачі -2, -3, як поручителі, відповідно до договорів поруки № 377-1/SUR від 30.01.2008 р. та № 377-2/SUR від 30.01.2008 р., укладених між Позивачем та Відповідачами -2, -3, за твердженням Позивача є солідарними боржниками.

Представники відповідачів на виклик суду в судове засідання не з"явились.

Відповідачі були належним чином повідомлені судом про час і місце проведення судового засідання , про що свідчать Повідомлення про вручення поштового відправлення за № 6808020 та № 6808038 повернуті установою пошти з відміткою „фірма виїхалаВ» . Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданого Позивачем, вбачається, що станом на 06.10.2010 р. Приватне підприємство "Гліфада Плюс" та Приватне підприємство "Воула" значаться в ЄДРПОУ і їх юридичні адреси співпадають з адресами зазначеними Позивачем в позові, на які було направлено ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 09.11.2010 р.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з

позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Від Відповідача-3 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоспецекскавація" проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи на тому, що ТОВ „АвтоспецекскаваціяВ» в особі директора ОСОБА_2 ніколи не укладало з ТОВ „УніКредит ЛізингВ» та з ПП Фірма „Гліфада ПлюсВ» ніяких договорів лізингу, раніше матеріали по цьому питанню направлялись ТОВ „АвтоспецекскаваціяВ» до Тернопільського господарського суду, по відношенню до посадових осіб ПП фірма „Глісада ПлюсВ» порушена кримінальна справа. Крім того, ТОВ „УніКредит ЛізингВ» раніше вже зверталось до Тернопільського господарського суду та Виший господарський суд України, де позов залишено без розгляду.

Клопотання від Відповідача-3 про відкладення розгляду спору до суду не надходило.

Враховуючи наведене, господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) при розгляді справи представником позивача не заявлялось.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2008 р. між ТОВ «УніКредит Лізинг»( Лізингодавець ) та ПП „Гліфада Плюс" ( Лізингоодержувач ) укладено Договір фінансового лізингу № 377-LD, на виконання умов якого Лізингодавець придбав у обраного Лізингоодержувачем Продавця обраний Предмет Лізингу та передав його у користування Лізингоодержувачу, що підтверджується Актами приймання-передачі від 31.01.2008 р. та від 14.02.2008 р. В свою чергу, Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати за користування Предметом Лізингу Лізингові Платежі згідно Графіку платежів.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Ч. 1 ст. 16 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі згідно з Графіком лізингових платежів ( Додаток № 2 до Договору фінансового лізингу ). Додаток № 2 до Договору був змінений Додатковою угодою № 1 від 14.02.2008 р. та розділений на Додаток № 2-1 та Додаток № 2-2.

Згідно Договору фінансового лізингу Лізингові платежі сплачуються на Дату платежу вказану в Графіку платежів з застосуванням курсу обміну валюти, встановленого Національним Банком України. За рахунок здійснених оплат сума заборгованості спочатку зменшувалася за хронологічно першими згідно графіків Лізинговими платежами до повного погашення кожного з них, а потім погашався борг за наступними платежами.

У порушення Відповідачем-1 зобов'язань за Договором лізингу, останній не здійснював сплату Лізингових платежів належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За розрахунками Позивача, не спростованими Відповідачем-1 -заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором фінансового лізингу склала 671 524 грн. 88 коп. ( 348 600 грн. 86 коп. - борг за Графіком Платежів № 2-1 та 322 924 грн. 02 коп. - боргза Графіком Платежів № 2-2 ).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже матеріалами справи доведено факт не виконання Відповідачем-1 зобовВ»язань за вказаним Договором фінансового лізингу.

У зв'язку з не виконанням Лізингоодержувачем зобов'язань з оплати Лізингових Платежів належним чином, Лізингоодержувач, керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», повідомив про відмову від Договору та припинення його дії з 27.10.2009 р. ( повідомлення вих. № 1170 від 20.10.2009 р. про відмову від Договору

фінансового лізингу № 377-ЬБ від 30.01.2008 р. та повернення предмету лізингу ).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою ( штрафом, пенею ), відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 8.2 Договору фінансового лізингу у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

За порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, Позивачем на підставі п. 8.2. Договору лізингу нарахована неустойка у сумі 4 505 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України та умов договору нарахував суму 3% річних у розмірі 23 868 грн. 79 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованісті Відповідача-1 перед Позивачем відповідно до умов Договору фінансового лізингу становить 699 898 грн. 99 коп., яка складається з 671 524 грн. 88 коп. основного боргу, 4 505 грн. 32 коп. суми неустойки та суми 3% річних в розмірі 23 868 грн. 79 коп.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою ( ст. 546 ЦК України ).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, відповідно до ст. 547 ЦК України вчиняється у письмовій формі.

Виконання зобов'язань ПП «Гліфада Плюс»за Договором фінансового лізингу № 377-LD від 30.01.2008 р. забезпечено :

- Договором поруки № 377-2/SUR від 30.01.2008 р., укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг"

( Лізингодавець ), ПП "Гліфада Плюс" ( Лізингоодежувач ) та ТОВ "Автоспецекскавація" ( Поручитель );

- Договором поруки № 377-1/SUR від 30.01.2008 р., укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг"

( Лізингодавець ), ПП "Гліфада Плюс" ( Лізингоодежувач ) та ПП "Воула" ( Поручитель ).

Згідно умов вказаних Договорів поруки, Поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою до 550 078,12 (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімдесят вісім доларів 12 центів) доларів США та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати Лізингоодержувачем відповідно до умов Договору фінансового лізингу, в тій же сумі, валюті та в той же самий час, як це визначено в Договорі фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки Поручителі зобов'язуються сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 Договору, якщо їм надіслана Лізингодавцем письмова вимога - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги.

У зв'язку із наявністю боргу по Договору фінансового лізингу Позивачем було направлено поручителям відповідні вимоги з повідомленням про те, що станом на 10.02.2010 р. заборгованість по сплаті лізингових платежів ПП «Гліфада Плюс»становить

638 277 грн. 47 коп.

Однак ні ПП «Воула», ні ТОВ «Автоспецекскавація»не виконали своїх зобов'язань за Договорами поруки та не сплатили заборгованість ПП «Гліфада Плюс»за Договором фінансового лізингу у вказані в вимозі строки.

Ст. 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників ( солідарних боржників ) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.

Приймаючи до уваги наведене, заперечення Відповідача - 3 відхиляються судом, як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства, виходячи також з наступного.

Відповідно до ст. 559 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність Договору поруки № 377-2/SUR від 30.01.2008 р. - прямо законом не встановлена, вказаний договір судом недійсним не визнаний ( доказів не надано ).

Отже, у суду при розгляді спору по цій справі не має підстав для того, щоб не приймати до уваги правовідносини, що склалися між сторонами, виходячи із зобовВ»язань встановлених Договором поруки та Договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Гліфада Плюс", Приватного підприємства "Воула" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецекскавація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" - 671 524 грн. 88 коп. суму основного боргу; 4 505 грн. 32 коп. суму пені; 23 868 грн. 79 коп. - 3% річних; витрати на державне мито в розмірі 6 998 грн. 98 коп.; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 10.11.2010 р.