Рішення

від 01.12.2011 по справі 6/5005/14071/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.11р. Справа № 6/5005/14071/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА", с. Проліски,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОМА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 20 911,48 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №12 від 14.03.2011р;.

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 03.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА", с. Проліски, Бориспільський район, Київська область -далі по тексту -позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОМА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНІОНАГРО УкраїниВ» -далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 20 457,49грн. на підставі п.5 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору № 1 від 26.05.2011 року, що становить 20% від суми несвоєчасно сплачених коштів.

Додатково, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 16.07.2011року по 07.09.2011року 3% річних у сумі 453,99грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 209,12грн. - держмита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі рахунків-фактур відповідача № D10-260207 від 26.02.2010року на суму 94 049,68грн. та № D10-170301 від 17.03.2010року на суму 8 237,80грн. , всього на загальну суму 102 287,48грн. , позивач згідно банківських виписок, в період з 22.03.2010року по 09.04.2010року, перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 102 287,48грн. на які відповідач згідно усної домовленості сторін зобов'язався поставити позивачеві товар на дану суму.

Приймаючи до уваги, що відповідач після отримання від позивача 100% передоплати не поставив позивачеві обумовлений сторонами товар на суму 102 287,48грн. з метою врегулювання спору позивач з відповідачем 26.05.2011року уклали Договір № 1 відповідно до п.2. умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання в строк до 15.07.2011року перерахувати позивачеві грошові кошти у сумі 102 287,48грн. , але в порушення умов даного договору своєчасно не перерахував, у зв'язку з чим 30.09.2011року за № 1648 позивач звернувся до відповідача з претензією про перерахування заборгованості за умовами договору № 1, яку відповідач отримав, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов у суді надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що договір купівлі-продажу, який позивач вважає розірваним -не є розірваним.

08.11.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 01.12.2011р. у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

01.12.2011р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості сторін про поставку товару, позивач на підставі рахунків-фактур відповідача № D10-260207 від 26.02.2010року на суму 94 049,68грн. та № D10-170301 від 17.03.2010року на суму 8 237,80грн. , всього на загальну суму 102 287,48грн., згідно банківських виписок, в період з 22.03.2010року по 09.04.2010року, перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 102 287,48грн. на які відповідач згідно усної домовленості сторін зобов'язався поставити позивачеві обумовлений сторонами товар на дану суму.

Приймаючи до уваги, що відповідач після отримання від позивача 100% передплати не поставив позивачеві обумовлений сторонами товар на суму 102 287,48грн. та з метою врегулювання спору у добровільному порядку, позивач з відповідачем 26.05.2011року уклали Договір № 1 відповідно до п.2. умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання в строк до 15.07.2011року перерахувати позивачеві грошові кошти у сумі 102 287,48грн. , але в порушення умов даного договору своєчасно не перерахував позивачеві грошові кошти у сумі 102 287,48грн , у зв'язку з чим 30.09.2011року за № 1648 позивач звернувся до відповідача з претензією про перерахування заборгованості за умовами договору № 1, яку відповідач отримав, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 20 457,49грн. на підставі п.5 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору № 1 від 26.05.2011 року, що становить 20% від суми несвоєчасно сплачених коштів.

Додатково, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 16.07.2011року по 07.09.2011року 3% річних у сумі 453,99грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 209,12грн. - держмита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем, відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 20 457,49грн., на підставі п.5 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору № 1 від 26.05.2011 року, що становить 20% від суми несвоєчасно сплачених коштів, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, по суті не спростованими відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошового зобов'язання за період з 16.07.2011року по 07.09.2011року 3% річних у сумі 453,99грн. , слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 428,76грн. , а саме за період з 18.07.2011року по 06.09.2011року.

В частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 209,12грн. - держмита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позовні вимоги позивача задовольнити частково, пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,35 49, п.2 ст.80, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОМА" (50027, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36607174) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011) 20 457,49грн. (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 49 коп.) - штраф; 428,76грн. (чотириста двадцять вісім грн. 76 коп.) - 3 % річних; 208,86грн. (двісті вісім грн. 86 коп.) - державного мита; 235,72грн. (двісті тридцять п'ять грн. 72 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 06.12.2011р. Згідно з оригіналом Помічник судді ОСОБА_4