Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/21869/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/21869/15

За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії

до Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ»

про стягнення 5 377,83 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Панчук В.Г.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії до Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» про стягнення 5 377,83 грн. (з яких: 3 389,76 грн. - основний борг; 88,88 грн. - три відсотки річних; 1 899,19 грн. - інфляційні втрати), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотними ресурсами України № 9-92 від 08.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/21869/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2015 р. надав суду оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні; надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду про порушення провадження у даній справі не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 23.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Рівненською філією ДП «Український державний центр радіочастот» (надалі - виконавець) та Українсько-ірландським товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» (надалі - замовник) був укладений договір на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотними ресурсами України № 9-92 від 08.01.2009 р. (надалі - договір), згідно з умовами якого проведення робіт (послуг), пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, призначенням позивних сигналів, підготовкою висновків, оформленням дозволів; проведення робіт послуг), пов'язаних радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв (надалі - РЕЗ, ВП).

На час підписання та дії договору на території Рівненської області Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» діяло в особі Рівненської філії, з 15.10.2014 року - в особі Західної філії ДП «Український державний центр радіочастот» згідно Статуту та положень про Рівненську та Західну філії.

Згідно з п. 2.3.2. договору, замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.

Розділом 3 договору сторони обумовили порядок і терміни виконання робіт.

У відповідності до п. 4.1. договору, вартість робіт, пов'язаних з підготовкою висновків щодо ЕМС та дозволів на експлуатацію РЕЗ, ВП, визначається на підставі тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, надалі «Тарифи», затверджених у встановленому порядку, без врахування ПДВ.

Згідно з п. 4.2. договору, сума вартості робіт по п. 4.1. визначається рахунками, які виконавець у встановленому порядку надає замовнику.

За умовами п. 4.3. договору, замовник у 10- денний термін після виставлення рахунку на видачу дозволу здійснює оплату за виконані виконавцем роботи.

Пунктом 4.4. договору визначено, що у разі неотримання оплати за виконані роботи у 30-денний термін після виставлення рахунку, дозвіл на експлуатацію РЕЗ, ВП замовнику не надається і заява анулюється, про що замовник сповіщається у 3-денний термін після прийняття такого рішення.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що після надходження коштів на рахунок виконавця виконавець видає замовнику оформлений належним чином дозвіл на експлуатацію РЕЗ, ВП.

Відповідно до п. 4.6. договору, вартість робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС, наведена у додатку до договору, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, надалі «Тарифи» за один календарний місяць і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України.

За умовами п. 4.7. договору, періодичність платежів складає один місяць.

Згідно з п. 4.8. договору, розрахунки між виконавцем і замовником за роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ, ВП проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця.

У відповідності до п. 4.9. договору, виконання робіт з радіочастотного моніторингу та забезпеченням ЕМС оформляється щомісяця актом виконаних робіт. Протокол інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ і ВП, який складається виконавцем, є підтвердженням виконаних робіт у випадку неповернення надісланого виконавцем акта виконаних робіт. На вимогу замовника виконавець зобов'язаний пред'явити протоколи інструментальної оцінки.

Виконавець відповідає за невиконання або/чи неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором (п. 5.1. договору).

Замовник відповідає за невиконання або/чи неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором та несплату робіт за договором згідно чинного законодавства (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку затримки з вини замовника переказу коштів за роботи з радіочастотного монітортнгу на банківський рахунок виконавця понад 10 днів по закінченню місяця виконання робіт, замовник за проведені роботи сплачує на користь виконавця грошові кошти з урахуванням пені за прострочення платежу. Розмір пені становить 0,5 % за кожен день від суми простроченого платежу. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Цей договір укладений на термін виконання робіт за даним договором. З моменту закінчення терміну дії останнього дозволу договір автоматично припиняє свою дію, без письмового повідомлення виконавцем замовника про його припинення (п. 7.1. договору).

Позивач пояснив суду, що ним належним чином було виконано умови договору на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотними ресурсами України № 9-92 від 08.01.2009 р., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за виконані роботи, а саме: радіочастотний моніторинг, 3 389,76 грн. за період червень-серпень 2014 року, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт за серпень 2014 р. та виставленими позивачем рахунками за червень-серпень 2014 р. (копії яких додано до матеріалів справи).

Також позивача пояснив, що акти виконаних робіт за червень-липень 2014 р. відповідачу надсилались, однак, надані для підписання відповідачем примірники позивачу не було повернуто.

Згідно з п. 4.9. договору, у випадку неповернення надісланого виконавцем замовнику акту виконаних робіт підтвердженням виконання робіт є протокол інструментальної оцінки параметрів випромінювання радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, що складається виконавцем. Таким чином, робота радіоелектронних засобів Відповідача у червні-липні 2014 р. також підтверджується вказаними протоколами (копії додано до матеріалів справи).

Позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 10-02/1117 від 19.12.2014 р.), та повторну претензію (вих. № 095/79 від 18.02.2015 р.), з вимогами сплатити заборгованість.

Однак, відповідач залишив вказані претензії без відповіді та реагування.

За таких обставин, Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» про стягнення 5 377,83 грн. (з яких: 3 389,76 грн. - основний борг; 88,88 грн. - три відсотки річних; 1 899,19 грн. - інфляційні втрати), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотними ресурсами України № 9-92 від 08.01.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 9-92 від 08.01.2009 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за даним договором не виконав належним чином.

Відповідач у жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» основного боргу за надані послуги за договором № 9-92 від 08.01.2009 р. в розмірі 3 389,76 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії до Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» про стягнення 3 389,76 грн. основного боргу в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотними ресурсами України № 9-92 від 08.01.2009 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» просить суд також стягнути з відповідача 1 899,19 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2014 р. до 25.06.2015 р. та 88,88 грн. трьох відсотків річних за період з 01.07.2015 р. до 25.06.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 9-92 від 08.01.2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1 899,19 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2014 р. до 25.06.2015 р. та 88,88 грн. трьох відсотків річних за період з 01.07.2015 р. до 25.06.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 9-92 від 08.01.2009 р.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії до Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 30856413) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії (02192, м. Київ, вулиця Космічна, 12-А, код ЄДРПОУ 04013755) 3 389 (три тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 76 коп. основного боргу, 88 (вісімдесят вісім) грн. 88 коп. трьох відсотків річних, 1 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 19 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 01.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина