Ухвала

від 31.08.2015 по справі 804/7235/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2015 рокусправа № 804/7235/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Олефіренко Н.А. Білак С.В.

секретар Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 р. в справі № 804/7325/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000882204 від 26.02.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 227426 грн., з яких 151617 грн. - основний платіж, 75809 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач зазначає, що висновок податкового органу про відсутність господарських операцій з ПП «ТК «Тікса» є безпідставним через підтвердження фактичного здійснення операцій належними первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції відсутності у позивача будь-яких документів, що свідчать про перевезення товарів (матеріалів), що унеможливлює встановлення фактичного шляху перевезення, можливості здійснення операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, а також відсутності паспортів на товар, сертифікату якості, походження товару та іншої технічної документації. Також суд не прийняв до уваги, що в ходе перевірки не виявлено фактичного відвантаження товарів, їх реального транспортування та зберігання, не виявлено належним чином оформлених первинних документів, по яких відбувався рух товарів від продавця до покупця, не встановлено точної адреси пунктів відвантаження та розвантаження, документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товару, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичний шлях перевезення, можливість здійснення операцій. Позивачем також не надано документів щодо повернення електрообладнання від підрядника після виконання зобов'язань по ремонту, актів прийому-передачі електрообладнання на ремонт та з ремонту із зазначенням балансової вартості обладнання до і після ремонту; відомість витрат для виготовлення об'єктів та ремонту електрообладнання із зазначенням давальницьких та власних сировини та матеріалів. Крім того, не виявлено декларування контрагентом позивача податкових зобов'язань, що не підтверджує податковий кредит позивача; не встановлено фактичного надання робіт (послуг), рух товарів (робіт), а також документів на прийняття та оприбуткування товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. До судового засідання 31.08.2015 р. представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе закінчити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. До судового засідання 31.08.2015 р. представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе закінчити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.07.1992 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 19088807, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «ТК «Тікса» за вересень 2014 р., подальшої реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку, за наслідками якої складено акт № 9816/04-63-22-03/19088807 від 22.12.2014 р., яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій декларації за вересень 2014 р. в сумі 151617 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в сумі 151617 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.02.2015 р. № 0000882204 про збільшення ТОВ «Укрспецсервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 227426 грн., з яких 151617 грн. - основний платіж, 75809 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок відповідача про те, що формування податкового кредиту вересня 2014 р. відбулось на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого порядку та форми, не підтвердження податкового кредиту первинними документами.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Укрспецсервіс» як покупцем та ПП «Торгова Компанія «Тікса» як постачальником укладено договір № 13 від 28.02.2014 р., за умовами якого постачальник постачає електрообладнання, комплектуючі та електроізоляційні матеріали в обумовлений в специфікації строк та за визначену у специфікацію вартістю, найменування, одиниці виміру, кількість, вартість зазначається в специфікаціях.

Крім того, ТОВ «Промінвестекскавація» як покупцем та ТОВ «Елітбудстрой-2014» як продавцем укладено договір № Д-19/2014 від 14.07.2014 р., за умовами якого продавець продає товар покупцю, кількість, асортимент та номенклатура якого зазначаються у протоколі погодження цін як невід'ємної частини договору. Пунктом 3.2 договору встановлено, що покупець самостійно здійснює доставку продукції.

В специфікації № 2 від 23.09.2014 р. визначені номенклатура товару, кількість, його ціна, умови та строк поставки, строки оплати.

Поставка товару за цією специфікацією підтверджена рахунками-фактурами, накладними, податковими накладними. Перевезення товару здійснювалось власним транспортом позивача, що підтверджено товарно-транспортними накладними.

Здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджено виписками банку по рахунку позивача.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні 2014 р.

Оприбуткування у бухгалтерському обліку цих господарських операцій підтверджено відомостями рахунку 631.

Крім того, 01.09.2014 р. ТОВ «Укрспецсервіс» як замовником укладено договір № 14 з ПП «ТК «Тікса» як підрядником, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи по проведенню ремонту електрообладнання замовника, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні для виконання робіт умови, прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Фактичне виконання цього договору та отримання позивачем послуг з ремонту електрообладнання підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: накладною позивача на передачу підряднику давальницької сировини, рахунками-фактурами, розрахунками договірної ціни, відомостями ресурсів до договірної ціни на ремонт обладнання, актами приймання-передачі підрядних робіт, актами на використання при ремонті матеріалів підрядника, податковими накладними.

Здійснення позивачем оплати за придбані послуги підтверджено виписками з банківського рахунку позивача.

Сума податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні 2014 року.

Оприбуткування у бухгалтерському обліку цих господарських операцій підтверджено відомостями рахунку 631.

Податкові накладні, отримані від вказаного контрагента, позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

Розрахунки між сторонами договору проведені у безготівковій формі, що підтверджено виписками з банківського рахунку позивача.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Судом першої інстанції встановлено аналогічні обставини та зроблений висновок про підтвердження фактичного здійснення позивачем спірних господарських операцій та правомірного формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу ПП «ТК «Тікса», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що використання придбаних позивачем у ПП «ТК «Тікса» товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено доказами, наданими позивачем до суду апеляційної інстанції. Так, позивачем укладено ряд договорів на виконання робіт з ремонту електричних машин, обладнання, відновлення комплектуючих частин електричних машин: ПАТ «Південноий гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «ЮГцемент» та інші, виконання яких підтверджено належними первинними документами.

Основними видами позивача за КВЕД-2010 є ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у.; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля тощо.

Відтак, придбання товарів (електрообладнання) та послуг з ремонту електрообладнання за спірними господарськими операціями безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товару та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару та послуг у ПП «ТК «Тікса» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару та послуг, оплату позивачем як покупцем товару та послуг сум податку на додану вартість в ціні таких товарів та послуг постачальникам, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності підтвердження спірних господарських операцій колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ненадання позивачем до перевірки певних документів, які не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», не може слугувати підставою для висновку про відсутність факту реальності господарської операції. При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки відповідачем проводилась невиїзна перевірка, тобто за документами, наданими платником податків на запит податкового органу, а тому не витребування таких документів або їх ненадання платником податків не свідчить про відсутність таких документів у платника податків.

Посилання в акті перевірки на те, що податкові накладні, видані ПП «ТК «Тікса» позивачу, є безпідставними, оскільки наявні в матеріалах справи податкові накладні оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відсутність відомостей про формування контрагентом позивача податкових зобов'язань по господарським операціям з позивачем також не є підставою для позбавлення платника податків у праві на податковий кредит.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 р. в справі № 804/7325/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 р. в справі № 804/7325/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 01.09.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак