Ухвала

від 10.02.2011 по справі 2а-11423/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11423/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"10" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Консалтінг», за участю третьої особи ОСОБА_2 про припинення юридичної особи, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи,-

В С Т А Н О В И ЛА :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Консалтінг»з урахуванням поданої заяви про уточнення предмету позову №6208/9/10-006 від 16.08.2010 року про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

ТОВ «Бі Ес Консалтінг»(ідентифікаційний код юридичної особи 36010537) зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.07.2008 року.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.08.2010 року, місцезнаходження ТОВ «Бі Ес Консалтінг»: 03110, м. Київ, Солом'янський район, вул. Олексіївська, буд. 3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеного ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Бі Ес Консалтінг»було встановлено, що громадянин ОСОБА_1, який значиться засновником ТОВ «Бі Ес Консалтінг»фактично ніякого відношення до фінансово -господарської діяльності підприємства не має, а діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться невстановленими особами. Посилаючись на те, що реєстраційні документи ТОВ «Бі Ес Консалтінг»містять неправдиві дані, правочин у формі створення установчих документів та державної реєстрації товариства є нікчемним, що тягне за собою визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та відповідно припинення юридичної особи.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, виходив з того, що вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, та зазначив, що вимоги позивача виходять за межі повноважень органів державної податкової служби, а, отже, підстав для задоволення позову немає.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

ОСОБА_3 із визначенням, наведеним в статті 42 Господарського кодексу України (далі-ГК України) підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 45 ГК України, підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 №755-IV (далі-Закон України №755- IV) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки ( ч.3 ст.25 цього ж Закону).

Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного усування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам або в результаті ліквідації.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (п. 2 ч. 1 ст.110 ЦК України).

Частиною другою статті 38 Закону України Закон України №755- IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

В матеріалах справи відсутні докази порушення закону реєструючим органом під час державної реєстрації відповідача та докази, що діяльність відповідача визнавалась фіктивною.

ОСОБА_3 частини 2 статті 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. (п.17 ст.11 Закону).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз положень п. 8 ст. 3, ч. 4 ст. 50, ст. 104 КАС України свідчить, що суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду з адміністративним позов лише у випадках, передбачених законодавством.

З огляду на зазначене та враховуючи, що засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом України №755- IV, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру проводиться державним реєстратором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про скасування державної реєстрації відповідача та припинення юридичної особи з підстав порушення порядку державної реєстрації задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді