Ухвала

від 28.03.2012 по справі 2а-2232/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. Справа № 89290/09

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року в справі за позовом прокурора м. Калуша до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2009 року прокурор м. Калуша звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 від 26.06.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачу .

Позивач просив скасувати постанову заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 26.06.2009 року на підставі того, що перевіркою додержання законодавства України про виконавче провадження при виконанні виконавчих документів за позовами прокурора виявлено порушення Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні виконавчого листа №2-а-5897, оскільки державним виконавцем не здійснено дій, передбачених ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вжито заходів примусового виконання рішень та неповно вчинено виконавчі дії.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року позов задоволено.

Постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2009 року скасовано.

Постанову суду першої інстанції оскаржив підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що при виконанні виконавчого листа №2-а-5897 державним виконавцем вчинено дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виявлення майна та коштів боржника ВАТ «Оріана». Однак, в процесі розшуку майна боржника встановлено факт відсутності особи боржника, що виключає подальше здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду відносно вказаного у виконавчому документі боржника. На підставі цього було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2009 року.

Апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь в справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що 22.04.2009 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-5897 від 14.01.2009 року та направлено її сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

23.04.2009 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській направлено запит до Калуського управління Державного казначейства України щодо наявності рахунків, які належать боржнику ВАТ «Оріана». Згідно листа Калуського управління Державного казначейства України від 29.04.2009року №2-19/382 було встановлено, що ВАТ «Оріана» не має відкритих рахунків в Калуському управлінні Державного казначейства України.

23.04.2009 року та 08.09.2009 року державним виконавцем направлено запити до Головного управління статистики в Івано-Франківській області щодо надання інформації про включення до ЄДРПОУ ВАТ «Оріана» (м. Калуш, вул. Євшана, 9).

15.05.2009 року Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області відповідачу дано відповідь, що за вказаним у запиті ідентифікаційним кодом 00209119 значиться інша юридична особа - державне підприємство «Науково-дослідний інститут галургії», відомості про ВАТ «Оріана» (м. Калуш, вул. Євшана,9) під ідентифікаційним кодом 00209119 в ЄДРПОУ відсутні. Крім того, відповідачем надано запит до ДПІ в м. Івано-Франківську про наявність відкритих рахунків в банківських установах.

26.06.2009 року відповідачем винесено постанову відповідно до п. 6 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі повідомлення Головного управління статистики в Івано-Франківській області за №16-03/1/246/527 від 15.05.2009 року.

13.07.2009року винесено постанову про виправлення описки у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу, а саме виправлено п. 6 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» на п. 5 ст. 40 цього Закону.

Задовольняючи позов прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не було вчинено дій щодо встановлення факту відсутності боржника відповідно до п. 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.06.2009 року з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачу у випадку, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.

Згідно з абз.6 п. 4.11.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачу, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.

Пунктом 4.11.2 Інструкції про проведення виконавчих дій встановлено, що про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому-сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт.

Акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т. ч., чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильності оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронності на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.

У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів та встановлених судом першої інстанції обставин справи, державним виконавцем не було дотримано п.5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 4.11.1, 4.11.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, оскільки не було вчинено усіх дій щодо встановлення факту відсутності боржника. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена лише на підставі повідомлення Головного управління статистики в Івано-Франківській області за №16-03/1/246/527 від 15.05.2009 року, в якій зазначалось, що відомості про ВАТ «Оріана» (м. Калуш, вул. Євшана,9) під ідентифікаційним кодом 00209119 в ЄДРПОУ відсутні. Це свідчить про неповноту дій державного виконавця щодо встановлення місцезнаходження боржника та незаконність постанови державного виконавця від 26.06.2009 року.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що постанова заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 26.06.2009 року винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» спростовуються вищенаведеним.

З огляду на вказане, постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року по справі № 2а-2232/09/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

ОСОБА_2