Постанова

від 22.09.2015 по справі 804/11203/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/11203/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ОДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнессистемгруп» (далі - відповідач) про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнессистемгруп» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5 864 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені суми грошових зобов'язань з ПДВ, самостійно визначені позивачем, та з податку на прибуток, визначені податковим повідомленням-рішенням від 06.05.15, що набули статус узгоджених. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через закінчення терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30694078, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

За матеріалами справи сума податкового боргу за даним позовом структурно складається з суми грошових зобов'язань з ПДВ, самостійно визначених позивачем в податкових деклараціях від 20.08.14 в розмірі 1597 грн., від 30.09.14 в розмірі 2696 грн., від 30.10.14 в розмірі 1275 грн. та від 30.11.14 в розмірі 126 грн., та з податку на прибуток, визначених ОДПІ в податковому повідомленні-рішенні від 06.05.15 №0002351502, направлене на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення (а.с.21).

За приписами ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Також законодавцем визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; у такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п.87.9 ст.87 ПКУ).

Також суд зазначає, що за змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобов'язання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобов'язанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).

Відповідно до п.58.3 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення; у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідачем не надано до суду доказів оскарження ним вказаного податкового повідомлення-рішення, а судом на виконання приписів ст.11 КАС України таких доказів не виявлено. Отже з огляду на положення ст.56 ПКУ грошові зобов'язання в розмірі 170 грн. набули статусу узгоджених.

Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За даними облікової картки платника податків - відповідача ним не сплачені самостійно визначені грошові зобов'язання з ПДВ в розмірі 5 694 грн. та грошові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 170 грн., визначені ОДПІ. Враховуючи наведене, означені суми грошових зобов'язань набули статусу податкового боргу.

Суд відмічає, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що ОДПІ на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення направлена податкова вимога від 26.01.15 №25-25 на суму 91 312,83 грн., яка, з огляду на приписи п.58.3 ст.58 ПКУ вважається врученою відповідачу (а.с.24).

Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 5694 грн. та з податку на прибуток в розмірі 170 грн. Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки оплати спірної суми грошових зобов'язань спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми податкового боргу або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості з ПДВ в розмір 5694 грн. та з податку на прибуток в розмірі 170 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнессистемгруп» (код ЄДРПОУ 30694078) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнессистемгруп», на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 5694 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні) та з податку на прибуток в розмірі 170 грн. (сто сімдесят гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев