Постанова

від 22.09.2015 по справі 804/11016/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/11016/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (далі - позивач) до Малого приватного підприємства «Ремсервіс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 538,48 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Ремсервіс» про стягнення заборгованості в розмірі 538,48 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не погашений борг зі страхових внесків на випадок безробіття за 2010р., самостійно обрахованих та зазначених відповідачем у розрахунковій відомості, наданої до позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через «закінчення терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно зі ст.33 КАС України, у разі відсутність особи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі, вважається, що повістка вручена їй належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, зібравши докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 23942615, зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у позивача.

Судом встановлено, що відповідно до самостійно поданої відповідачем до позивача Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010р. сума страхових внесків, що підлягає сплаті, дорівнює 538,48 грн. (а.с.10), яка не була погашена відповідачем.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ. Відповідно до ст.38 вказаного Закону (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець зобов'язаний, зокрема своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Приписами пп.7.1 п.7 Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.00 №339, зареєстрованої в Мінюсті 16.01.01 за №30/5221 у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, територіальні органи Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків, у тому числі, коли за даними перевірки була підтверджена наявність заборгованості зі сплати страхових внесків, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, та застосовувати фінансові санкції у порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

За викладених обставин, з урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми недоїмки в розмірі 538,48 грн., доказів сплати якої відповідачем до суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України таких доказів не виявлено, підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Ремсервіс» (код ЄДРПОУ 23942615) на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20267001) суму недоїмки зі сплаті страхових внесків на випадок безробіття в розмірі 538,48 грн. (п'ятсот тридцять вісім гривень 48 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев