Постанова

від 16.09.2015 по справі 808/2131/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року о 14 год. 00 хв. Справа № 808/2131/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» (далі – позивач або ТОВ «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент»), звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.03.2015 №220-23.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових кошті не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не у повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

В судове засідання представник позивача не з'явився, 16 вересня 2015 року подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань не надавав. 24 червня 2015 року подав письмові заперечення на адміністративний позов.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що прострочення виконання грошового зобов'язання не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання. Просить відмовити у задоволенні позову.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» (код ЄДРПОУ 38415665) зареєстровано 15.10.2012 як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців від 08.12.2014 (а.с.8).

Як свідчать матеріали справи, 23 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» та АТ «Златобанк» укладено договір банківського рахунку №4019-ЮР, відповідно до п.1.1. якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок №26005300004019 з метою надання послуг щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта з використанням платіжних інструментів.

25.02.2015 ТОВ «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, якою визначено суму податку за звітний період в розмірі 69998,00 грн.

Із змісту позову встановлено, що позивачем з метою виконання грошового зобов'язання з податку на прибуток було надано до АТ «Златобанк» для перерахування грошових коштів з відкритого рахунку №26005300004019 платіжні доручення:

- від 29 липня 2014 року №298 на суму 300,00 грн.;

-від 14 листопада 2014 року №400 на суму 5000,00 грн.;

Також позивачем було надано до АТ «Златобанк» платіжне доручення від 16 січня 2015 року №513 для сплати податку на прибуток за 2014 рік з поточного рахунку №26005300004019 грошових коштів у розмірі 65762,00 грн. На платіжному дорученні наявна відмітка від 16.01.2015 про одержання банком на виконання доручення.

Разом з тим, всупереч умовам договору банківських рахунків суб'єкта господарювання від 23.10.2012 №4019-ЮР АТ «Златобанк» не здійснив перерахування коштів до державного бюджету згідно платіжного доручення від 16 січня 2015 року №513 у сумі 65762,00 грн.

Позивач листом від 20.01.2015 №126 повідомив ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФІ у Запорізькій області про подання до банку АТ «Златобанк» платіжних доручень щодо внесення податків до бюджету, а також повідомив про те, що банком безпідставно не було здійснено перерахування коштів.

06 квітня 2015 року позивачем отримано податкову вимогу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20.03.2015 №220-23 згідно якої, сума податкового боргу ТОВ «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток станом на 19.03.2015 складає 64698,00 грн.

Вважаючи зазначену податкову вимогу такою, що прийнята неправомірно, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон №2346-III) визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346-III).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Таким чином, судом встановлено, що позивач сплатив зазначене у оспорюваній вимозі податкове зобов'язання, але на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла.

Однак, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем подано платіжне доручення від 16 січня 2015 року №513 на суму 65762,00 грн. на перерахування коштів, що підтверджується відповідною відміткою на зазначеному платіжному дорученні, проте останнє залишилось без виконання з вини банку. А отже платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Крім того, слід зазначити, що станом 04.02.2015 на поточному рахунку ТОВ «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» № 26005300004019 був залишок грошових коштів в сумі 1786606,80 грн., про що свідчить виписка АТ «Златобанк» по рахунку позивача (а.с.15).

Також, в матеріалах справи наявний лист-заява позивача скерований до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя разом з яким, надсилалися копії платіжних доручень з відміткою банківської установи на сплату податків (а.с. 16).

Відповідно до п.59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відтак, підставою для надсилання податкової вимоги є наявність непогашеного узгодженого грошового зобов'язання.

Тоді, як, з урахуванням викладеного, з поданням позивачем до установи банку платіжного доручення на перерахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток обов'язок ТОВ «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» щодо сплати відповідної суми обов'язкового платежу припинився, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для направлення на адресу позивача податкової вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.02.2014 № К/9991/28419/11.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої податкової вимоги, докази позивача не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20.03.2015 №220-23.

Судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя           І.В. Шара