Постанова

від 30.09.2015 по справі 826/14402/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року                     № 826/14402/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Фаворит-Голд"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про

          визнання протиправним дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.14 р., укладеного між Приватним підприємством “Фаворит-Голд” та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві;

          зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві приймати податкові документи в електронному вигляді, податкову звітність Приватного підприємства “Фаворит-Голд”, надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку.

Позивач - Приватне підприємство “Фаворит-Голд” вважає дії та бездіяльність податкового органу протиправними з таких підстав.

          Позивач посилається на ту обставину, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса підприємства — 03134, м. Київ, просп. Корольова Академіка, будинок 1, офіс 505 — не змінювалася; у реєстрі відсутні дані щодо відсутності підприємства за місцезнаходженням.

          Передбачені законодавством підстави для розірвання договору в односторонньому порядку в даному випадку відсутні.

          Також позивач посилається на порушення вимог ст. 651 ЦК України, якою визначено підстави для одностороннього розірвання договору.

          Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві пояснень на позов не надав, представника до судового засідання не скерував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство “Фаворит-Голд” (код 39388109) є юридичною особою, зареєстрованою 10.09.14 р. за №1 072 102 0000 030813 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

          Підприємство з 11.09.14 р. перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві як платник податків та як платник єдиного внеску.

          Між Приватним підприємством “Фаворит-Голд” та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.14 р., предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису та ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.

          На підставі вказаного договору підприємством подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 р., доставлену 17.03.15 р.

          Вказану податкову декларацію не було прийнято з тих підстав, що “для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо, відсутній договір з ДФСУ”.

          Підприємством з'ясовано, що договір про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.14 р. розірвано в односторонньому порядку, оскільки відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження, місцезнаходження підприємства не було встановлено.

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На виконання вказаних положень законодавства між сторонами було укладено договір від 18.12.14 р. №181220141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків, розірваний в односторонньому порядку податковою інспекцією.

          Пунктом 4 Розділу 6 договору від 18.12.14 р. №181220141 передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником податків місця реєстрації.

          В даному випадку в матеріалах справи відсутні будь-які докази зміни позивачем як платником податків свого місцезнаходження, зазначеного у Єдиному державному реєстрі - 03134, м. Київ, просп. Корольова Академіка, будинок 1, офіс 505 (витяг від 07.07.15 р.) та у договорі від 18.12.14 р. №181220141.

          Згідно відомостей Єдиного державного реєстру 05.11.14 р., 19.02.15 р., 31.03.15 р., 10.06.15 р. внесено реєстраційний запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно із приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

          Також позивачем надано суду договір суборенди нежилих приміщень від 01.01.15 р., укладений між Приватним підприємством “Трейдімпекс” (орендодавець) та Приватним підприємством “Фаворит-Голд” (орендарем), згідно умов якого орендарю надано у користування нежитлове приміщення по проспекту Корольова Академіка, 1, оф. 505 з терміном дії — 12 місяців.

          Згідно р. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.11 р. №1588, -

          12.1. З метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів;

           12.2. У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

           12.4. Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

           12.5. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

          Згідно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

          У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

          У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          В даному випадку суду не надано доказів внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи позивача за її місцезнаходженням.

          Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

          Згідно п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

          Згідно п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, в тому числі, місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

          Згідно п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

          В даному випадку подана підприємством податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 р. містить обов'язковий реквізит — податкову адресу (06), що відповідає адресі місцезнаходження підприємства згідно Єдиного державного реєстру - 03134, м. Київ, просп. Корольова Академіка, будинок 1, офіс 505.

          За своєю правовою природою договір про визнання електронних документів є адміністративним в розумінні п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України (адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди), і податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не має права розривати адміністративний договір на власний розсуд, оскільки це фактично означає відмову у наданні адміністративної послуги.

          За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправним дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.14 р., укладеного між Приватним підприємством “Фаворит-Голд” та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

          Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві приймати податкові документи в електронному вигляді, податкову звітність Приватного підприємства “Фаворит-Голд”, надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку суд зазначає наступне.

          Зазначені вимоги фактично стосуються правовідносин сторін, які виникли та можуть виникнути у майбутньому. Враховуючи, що суду надано докази належного подання позивачем податкової декларації тільки за лютий 2015 року, суд задовольняє вимоги тільки в частині зобов"язання відповідача прийняти та зареєструвати зазначену декларацію датою її фактичного подання підприємством - 17.03.15 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог.

          На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.14 р., укладеного між Приватним підприємством “Фаворит-Голд” та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

           3. Зобов"язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію Приватного підприємства “Фаворит-Голд” з ПДВ за лютий 2015 року датою її фактичного направлення, а саме - 17 березня 2015 року.

4. В решті позову - відмовити.

5. Судові витрати в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. стягнути на користь Приватного підприємства “Фаворит-Голд” (код ЄДРПОУ 39388109) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 М.А. Бояринцева