Ухвала

від 24.09.2015 по справі 804/15866/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/15866/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі №804/15866/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПГС-05 до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

29 вересня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю ПГС-05 звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004082201 від 28 серпня 2014 року прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, яким товариству з обмеженою відповідальністю ПГС-05 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 131 188.23 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем дотримано вимоги чинного податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість за наслідками господарських відносин з ТОВ Інтервенто , які мають реальні наслідки в розумінні податкового законодавства, обумовлені правочинами. Відтак, у відповідача, були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0004082201 від 28.08.2014 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю ПГС-05 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 131 188.23 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв на підстав та в межах повноважень визначених чинним законодавством. Отже, на думку відповідача, підстави для скасування рішення податкового органу відсутні, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.06.2014 року по 20.06.2014 року посадовими особами державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській область було проварено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПГС-05 з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Інтервенто за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., за результатами якої складено акт від 27.06.2014 року №1714/04-61-22-01/33339962.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ПГС-05 п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 104950.58 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.08.2014 року №0004082201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 131188.23 грн, в тому числі за основним платежем на суму 104950.58 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 26237.65 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 28.08.2014 року №0004082201 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем документами первинного бухгалтерського обліку доведено правомірність формування податку на додану вартість та податкового кредиту за наслідками господарських відносин з ТОВ Інтервенто , у зв'язку з чим, податкове повідомлення - рішення є незаконним та необґрунтованим та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ ПГС-05 було укладено з ТОВ Інтервенто ряд договорів субпідряду, а саме: від 16.10.2013 року №16/10-13С (на виконання умов договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №14/10-13 від 14.10.2013 року), від 02.12.2013 року №02/12-13С (укладений на виконання умов договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №27/11-13 від 27.11.2013 року), від 10.12.2013 року №10/12-13С (укладений на виконання умов договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №06/12-13 від 06.12.2013 року), від 14.01.2014 року №14/12-14С (укладений на виконання умов договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №14/01-14 від 14.01.2014 року).

За умовами договору субпідряду від 16.10.2013 року №16/10-13С ТОВ Інтервенто (субпідрядник) зобов'язується відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації здійснити ремонтно-будівельні роботи в строк з 16.10.2013 року по 28.02.2014 року, а ТОВ ПГС-05 (замовник) зобов'язується прийняти від субпідрядника виконані роботи, здійснити оплату протягом 10 днів від дня підписання акту виконаних робіт. При цьому, за умовами договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №14/10-13 від 14.10.2013 року, відповідно до якого ТОВ Фоззі-Фуд (замовник) доручає, а позивач (генеральний підрядник) здійснює реконструкцію на об'єкті РЦ Запоріжжя , розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 11.

У відповідності до договору субпідряду від 02.12.2013 року №02/12-13С, ТОВ Інтервенто (субпідрядник) зобов'язується відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації здійснити ремонтно-будівельні роботи в строк з 02.01.2014 року по 28.02.2014 року, а ТОВ ПГС-05 (замовник) зобов'язується прийняти від субпідрядника виконані роботи, здійснити оплату протягом 10 днів від дня підписання акту виконаних робіт. При цьому, за умовами договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №27/11-13 від 27.11.2013 року, ТОВ Фоззі-Фуд (замовник) доручає, а позивач (генеральний підрядник) здійснює будівництво кафе в магазині Сільпо , розташованому за адресою: м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 53.

Згідно договору субпідряду від 10.12.2013 року №10/12-13С, ТОВ Інтервенто (субпідрядник) зобов'язується відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації здійснити ремонтно-будівельні роботи в строк з 10.12.2013 року по 20.02.2014 року, а ТОВ ПГС-05 (замовник) зобов'язується прийняти від субпідрядника виконані роботи, здійснити оплату протягом 10 днів від дня підписання акту виконаних робіт. При цьому, за умовами договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №06/12-13 від 06.12.2013 року, відповідно до якого ТОВ Фоззі-Фуд (замовник) доручає, а позивач (генеральний підрядник) здійснює підключення тепло пушок в РЦ Усатів м. Одеса.

За умовами договору субпідряду від 14.01.2014 року №14/12-14С, ТОВ Інтервенто (субпідрядник) зобов'язується відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації здійснити ремонтно-будівельні роботи в строк з 14.01.2014 року по 28.02.2014 року. При цьому, за умовами договору будівельного підряду на виконання комплексу робіт під ключ №14/01-14 від 14.01.2014 року, відповідно до якого ТОВ Фоззі-Фуд (замовник) доручає, а позивач (генеральний підрядник) здійснює виготовлення стелажів, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Овочева, 15.

На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано суду копії: договорів будівельного підряду, договорів субпідряду, договірних цін, локальних кошторисів, підсумкових відомостей ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, банківських виписок, журналу ордеру і відомість по рахунку 631, реєстру виданих та отриманих податкових накладних, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Інтервенто , ліцензії на виконання будівельних робіт ТОВ ПГС-05 та ТОВ Інтервенто .

Зазначені документи первинного бухгалтерського обліку були досліджені судом під час розгляду справи, за наслідками чого встановлено, що вказані документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податку на прибуток та валових доходів у перевіряємий період за наслідками господарських відносин з ТОВ Інтервенто на підставі складених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Також, суд апеляційної звертає увагу на те, що фактично доводи позивача щодо відсутності реальності настання наслідків обумовлених договорами субпідряду ґрунтуються на висновках акту перевірки ТОВ Інтервенто №894/04-61-22-4/38198809 про неможливість проведення останнім господарської діяльності, за наслідками вказаного акту не було прийнято податкових повідомлень - рішень, проте скориговано податкову звітність платника податків.

В свою чергу, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року, залишено без змін судом апеляційної інстанції, було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо корегування показників податкової звітності ТОВ Інтервенто за січень 2014 року, яке відбулось на підставі акту №894/04-61-22-4/38198809 від 16.04.2014 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Інтервенто , в тому числі дії з виключення з інформаційної системи податкового органу АІС Податковий блок сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Інтервенто у податкових деклараціях за січень 2014 року, у зв'язку із придбанням товарів/послуг у ТОВ Авист .

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, доводи відповідача стосовно порушень ТОВ ПГС-05 із посиланням на акт перевірки контрагента позивача спростовані наявними в матеріалах справи документами, а також рішенням суду, яке набрало законної сили.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що декларування позивачем податку на додану вартість, та отримання від'ємного значення не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податку на додану вартість господарських операцій з ТОВ Інтервенто , на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі №804/15866/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко