Ухвала

від 27.08.2015 по справі 803/1577/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Справа № 876/11490/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Попка Я.С., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Семенюк Л.В.

відповідача по справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року в справі за позовом приватного підприємства «Волиньспецекспорт» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008581503 від 03.07.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Волиньспецекспорт» (далі - ПП «Волиньспецекспорт») звернулося з позовом в суд до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008581503 від 03.07.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що норми Податкового кодексу України не ставлять віднесення платником податків сум до податкового кредиту в залежність від їх обліку по конкретних рахунках, натомість право позивача на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникло після отримання належним чином оформлених податкових накладних на придбані вантажні автомобілі в листопаді 2012 року, а право на віднесення до бюджетного відшкодування - після оплати частинами придбаного товару.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року в справі №803/1577/13а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року в справі №803/1577/13а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що придбані позивачем згідно з договором купівлі-продажу № 30/11 від 30 листопада 2012 року вантажні автомобілі не обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби»; право власності на вказані транспортні засоби зареєстровано Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області лише у грудні 2012 року та лютому 2013 року. ПП «Волиньспецекспорт» не надано документів на підтвердження факту використання автомобілів в господарській діяльності у листопаді 2012 року - березні 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200 7 ст.200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.п.200.10, 200.11 ст.200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлення від 03 червня 2013 року за № 002007, виданого відповідачем старшому державному податковому ревізору-інспектору Луцької ОДПІ, наказу № 1669 від 03 червня 2013 року у період з 03 червня 2013 по 07 червня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Волиньспецекспорт» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14 червня 2013 року № 3248/15.3/35694224, згідно із висновком якого позивачем порушено вимоги підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року на 6 670 грн.

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008581503 від 03 липня 2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року на 6 667 грн. та нарахування 3 333 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на 6 667 грн. ґрунтується на тому, що ПП «Волиньспецекспорт» в листопаді 2012 року придбало 5 вантажних автомобілів і після придбання обліковувало їх в період виникнення від'ємного значення ПДВ, тобто в листопаді 2012 року, на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а не на рахунку 10 «Основні засоби», оскільки реєстрацію таких транспортних засобів було здійснено лише в грудні 2012 року (3 автомобілі) та лютому 2013 року (1 автомобіль); придбаний товар за період з листопада 2012 року по березень 2013 року (за який заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку) не використовувався в господарській діяльності, оскільки позивачем не надано документів по придбанню та списанню палива, подорожніх та шляхових листів. Відповідно до додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам, та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за даними платника складає 10 606 грн., а за даними перевірки - 3 939 грн., тобто в порушення вимог підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року на 6 667 грн.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПКУ передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. «а» п.200.4 ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми статті 198 ПКУ передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до п.198.3. ст. 198 ПКУ право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як стверджується матеріалами справи, 30 листопада 2012 року між ПП «Л» Транс» (продавцем) та ПП «Волиньспецекспорт» (покупцем) укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу № 30/11. Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю транспорті засоби, а покупець - прийняти їх та оплатити вартість згідно із видатковими накладними (пункти 1.1, 4.1 договору).

На виконання умов вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв вантажний сідловий тягач марки DAIMLER CHRYSLER, номер шасі WDB9540331К463110, вартістю 62 760 грн., в тому числі ПДВ - 10 460 грн.; вантажний сідловий тягач марки MAN, номер шасі WMAТ322С96М268660, вартістю 94 200 грн., в тому числі ПДВ - 15 700 грн.; вантажний сідловий тягач марки MAN, номер шасі WMAН05ZZZ1M329026, вартістю 101 400 грн., в тому числі ПДВ - 16 900 грн.; вантажний сідловий тягач марки DAF, номер шасі XLRTE47XS0E520165, вартістю 76 200 грн., в тому числі ПДВ - 12 700 грн.; напівпричіп бортовий тентовий марки CARNEHL, номер шасі W09140334YPC09160, вартістю 61 800 грн., в тому числі ПДВ - 10 300 грн.

Отже, понесені позивачем у листопаді витрати на придбання транспортних засобів із метою їх використання в господарській діяльності, по яких ПДВ включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: договором купівлі - продажу транспортного засобу № 30/11 від 30 листопада 2012 року, актом приймання-передачі транспортних засобів від 30 листопада 2012 року, податковими накладними, видатковими накладними від 30 листопада 2012 року, податковими деклараціями за листопад 2012 року, березень 2013 року, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за березень 2013 року, в яких відображені податкові зобов'язання по наведених операціях із контрагентами-постачальниками.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, виданих Луцьким відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, придбані ПП «Волиньспецекспорт» транспортні засоби зареєстровані у грудні 2012 року та у лютому 2013 року.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0008581503 від 03 липня 2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року на 6 667 грн. та нарахування 3 333 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року в справі №803/1577/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Я.С. Попко

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 01.09.2015 року