ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2015 року Справа № 876/10471/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Макарика В.Я.,
Судової-Хомюк Н.М.
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
представника позивача Панчишина Ю.І.,
представника відповідача Матвіїва Ф.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 813/5001/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до приватного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2014 року управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова (надалі - УПФУ в Личаківському районі м.Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило стягнути з приватного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» (надалі - ПрАТ «СКБ МП», Товариство) на свою користь 54 262,86 грн заборгованості для покриття суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період: січень - червень 2014 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило УПФУ в Личаківському районі м.Львова, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позов управління задовольнити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що науковий стаж пенсіонерів набуто на державному підприємстві ще до набрання чинності статтями 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», тому відповідач як правонаступник цього підприємства зобов'язаний відшкодовувати спірні суми в порядку, передбаченому для державних підприємств, і це ніяк не пов'язано з проходженням атестації відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідно до положень Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» за період роботи на державному підприємстві «СКБ МП» (правонаступником якого є ПрАТ «СКБ МП») були призначені пенсії його науковим працівникам, зокрема: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 (надалі - Пенсіонери).
УПФУ в Личаківському районі м.Львова надсилало на адресу ПрАТ «СКБ МП» повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за 2014 рік, на загальну суму 54 262,86 грн.
Проте Товариство ці витрати в добровільному порядку не відшкодувало, що й стало причиною звернення УПФУ в Личаківському районі м.Львова до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що для призначення наукових пенсій Пенсіонерам не було підстав, оскільки такі не працювали на посадах наукових працівників, визначених статтею 22-1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», а місцем їх роботи не була наукова установа або організація. ПрАТ «СКБ МП» є установою недержавної форми власності, не пройшло державної атестації як наукова установа, тому не має права на призначення пенсії наукового працівника.
З огляду на наведене, у відповідача відсутній обов'язок щодо фінансування зазначеної вище різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за січень - червень 2014 рік.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
За приписами статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Згідно із частиною дев'ятою цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13 грудня 2000 року № 1826 «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.
Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Згідно із пунктом 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.06.2012 № 21-78а12.
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Із довідки ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» від 01.10.2002 року за № 119 видно, що Пенсіонери працювали у Львівському спеціальному конструкторському бюро мікроелектроніки в приладобудуванні (СКБ МП), яке згідно статуту є науково-дослідною і дослідно-конструкторською організацією за кодами згідно ЗКГНГ-95120 (наукові установи галузевого профілю) та 95130 (конструкторські організації, віднесені до числа наукових установ); СКБ МП мало Науково-технічну раду.
Згідно наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області № 479 від 22.05.2001 ДП «СКБ МП» перетворене на ВАТ «СКБ МП».
Пенсійний орган відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та згідно із довідками ВАТ «СКБ МП» про підтвердження наукового стажу призначив пенсію колишнім науковим працівникам, що дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 24 цього Закону.
З урахуванням зазначеного, а також того, що позивач довідок, які були надані пенсійному органу для підтвердження наукового стажу колишнім працівникам, не відкликав, повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, не оскаржив, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на Товариство поширюються приписи частини дев'ятої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункту 2 Постанови № 372.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі статтею 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову задоволення позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 813/5001/14 скасувати.
Позов управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» (код ЄДПОУ 00229961, вул.Ніщинського, 35, м.Львів, 79014) на користь управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова (код ЄДРПОУ 20847514, вул.Б.Хмельницького, 116, м.Львів, 79024, п/р 25602301817 в ОПЕРв Львівського облуправління ВАТ «Державний ощадний банк України, МФО 325796) заборгованість для покриття суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період: січень - червень 2014 року в сумі 54 262 (п'ятдесят чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн 86 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.Я.Макарик
Н.М.Судова-Хомюк
Постанова складена у повному обсязі 31 серпня 2015 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2015 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51891624 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні