Ухвала

від 10.03.2011 по справі 2а-729/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 р. Справа № 82481/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого судді - Дяковича В.П.,

суддів -Яворського І.О., Обрізко І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 28 квітня2009 року у справі № 2-а-729/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася 13.01.2009р. до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» за 2006-2007 роки та 10 місяців 2008 року.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області здійснити виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії позивачу, встановлену йому як дитині війни, в період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., визначивши це підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка діяла у вказаних періодах. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.

Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. - часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.

В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.

Поряд з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, застосувавши до спірних правовідносин положення статті 87 Закону України «про пенсійне забезпечення».

Однак, при цьому, судом не враховано положення Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.16 Прикінцевих положень якого, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки статтею 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші, ніж статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правила виплати пенсії за минулий час, тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.

В свою чергу, статтею 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належної позивачеві як дитині війни пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення статті 46 зазначеного Закону також не поширюються.

Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушених прав, а тому до спірних правовідносин слід застосувати положення статті 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), якими передбачено річний строк звернення до суду.

Поряд з тим, постановляючи рішення про виплату позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з листопада по грудень 2008 року суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, оскільки такі вимоги стосувалися лише до жовтня 2008 року включно.

Оскільки позивач звернувся до суду 13.01.2009р., то строк звернення до суду за 2007 рік ним пропущено, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах річного строку з 22.05.2008 р. - часу ухвалення рішення Конституційним Судом України до 31.10.2008 р. - так просив позивач.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області задоволити частково.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 28 квітня 2009 року у справі № 2-а-729/09 скасувати.

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 жовтня 2008 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ І.М. ОБРІЗКО

ОСОБА_2