Ухвала

від 01.09.2015 по справі 648/1066/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 648/1066/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сімчук С.Б.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Херсоні на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Херсоні про встановлення розміру середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та зобов'язання виплатити належні страхові виплати,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі ВВД ФССНВВПЗ) України у м. Херсоні про встановлення того, що розмір заробітної плати (доходу) позивачу для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, має виходити із розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, з 12 червня 2013 року; зобов'язання відповідача провести позивачу нарахування та виплату належних останньому страхових виплат у зв'язку із втратою професійної працездатності виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з 12 червня 2013 року.

Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 17 червня 2015 року позов - задоволено.

В апеляційній скарзі ВВД ФССНВВПЗ України у м. Херсоні ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права та у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ВВД ФССНВВПЗ України у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 30 травня 1978 року по 29 листопада 1997 року позивач працював в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта ім. В.Р. Менжинського» Дочірньою підприємстві державної холдингової компанії «Первомайськвугілля».

12 червня 2013 року висновком МСЕК, ОСОБА_2 встановлено 10% втрати професійної працездатності, з датою наступного переогляду - 23 серпня 2014 року. При повторному переогляді 27 серпня 2014 року, відповідно до довідки МСЕК, ОСОБА_2 встановлено 10% втрати професійної працездатності, з датою наступного переогляду - 27 серпня 2015 року.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату ОСОБА_2, виданої ДП «Первомайськвугілля» від 10.10.2013 № 1474, за період з травня 1997 року по жовтень 1997 року кількість відпрацьованих днів позивача становить «О» днів.

Згідно з розшифровкою заробітної плати позивача за період з травня 1997 року по жовтень 1997 року, наданої ДП «Первомайськвугілля» за вих. №133 від 13 лютого 2014року, його заробітна плата складається із оплати відпусток, винагороди за вислугу років, оплати простоїв.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у позивача в розрахунковому періоді фактично відпрацьованих днів необхідних для нарахування страхових виплат, сталась не з його вини, тому, для захисту гарантованих Конституцією та Законом прав позивача, розмір його заробітної плати (доходу), для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, має виходити із розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

В апеляційній скарзі ВВД ФССНВВПЗ України у м. Херсоні вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем було правомірно призначено позивачу страхові виплати, виходячи з розміру його середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я та відповідно до довідки про середню заробітну плату позивача від 10 жовтня 2013 року №1474.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, як: спричинили втрату працездатності» (далі Закон), сума щомісячної страхової виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком МСЕК від 12 червня 2013 року ОСОБА_2 встановлено 10% втрати професійної працездатності, з датою наступного переогляду - 23 серпня 2014 року. При повторному переогляді 27 серпня 2014 року, відповідно до довідки МСЕК, ОСОБА_2 встановлено 10% втрати професійної працездатності, з датою наступного переогляду - 27 серпня 2015 року.

На підставі ч.10 ст. 34 зазначено Закону передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок №1266).

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням коригування.

Матеріалами справи підтверджується, що за період з травня 1997 року по жовтень 1997 року кількість відпрацьованих днів позивача становить « 0» днів, а його заробітна плата складається із оплати відпусток, винагороди за вислугу років, оплати простоїв.

Згідно п.12 Порядку №1266 якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується не за місяць, а пропорційно кількості днів, фактично відпрацьованих застрахованою особою в зазначеному місяці, виходячи із числа робочих днів, обчислених у середньому за рік.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були винесені постанови від 30 жовтня 2013 року №2119/31222/31222/2 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» та №2119/31222/31222/3 «Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності», у яких страхові виплати призначені у розмірі 0,00 грн., виходячи із довідки про середню заробітну плату, наданої ДП «Первомайськвугілля» та кількості фактично відпрацьованих днів позивачем за період з травня 1997 року по жовтень 1997 року, яка становить « 0» (нуль) днів.

Відповідно п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затв. Наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5 (зареєстр. Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року №114/8713) оплата щорічних (основних і додаткових) відпусток, оплата простоїв не з вини працівника відносяться до оплати за невідпрацьований час.

Порядку №1266 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з діючої місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) в галузі, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення потерпілому МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у разі відсутності у потерпілого на час звернення за страховою виплатою довідки про його заробітну плату у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

З матеріалів справи вбачається, що ДВАТ Шахта ім. В.Р.Менжинського ДП «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ 00177276), де працював позивач, не ліквідована та перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 10 серпня 2005 року.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено право позивача на отримання соціального захисту, який йому гарантований Конституцією України та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», розмір заробітної плати (доходу) ОСОБА_2, для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, має виходити із розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тобто з 12 червня 2013 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 17 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв