Ухвала

від 08.09.2015 по справі 816/7157/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р.Справа № 816/7157/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 816/7157/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стел"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стел" (далі - ТОВ "Стел", позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2011 №0009742301/3185 та №0009752301/3186.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року адміністративний позов ТОВ "Стел" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.10.2011 №0009752301/3186 та №0009742301/3185.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року постанову скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.10.2011 № 0009752301/3186 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18588 грн., із них за основним платежем - 14869,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3718 грн.; податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.10.2011 № 0009752301/3185 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 92933 грн., із них за основним платежем - 74346 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18587 грн. В цій частині прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015 року постанови попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стел" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0009752301/3186 від 18 жовтня 2011 року та №0009742301/3185 від 18 жовтня 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стел" (ідентифікаційний код 31913566) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 458 грн. 81 коп.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 08.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Стел" (ідентифікаційний код 31913566) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 28.02.2002 (том 1 а.с. 220). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (том 1 а.с. 221-222).

У періоді з 07.09.2011 по 20.09.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Стел" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №7008/23-209/31913566 від 04.10.2011 року (том 6 а.с. 87 - 130), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 361816,53 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 65445,00 грн., за 4 квартал 2008 року у сумі 10458,25 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 8761,53 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 18586,50 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 177201,50 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 52495,75 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 28868,00 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 289453,22 грн., в тому числі за липень 2008 року в сумі 20400,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 22020,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 9936,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 8366,60 грн., за червень 2009 року у сумі 7009,22 грн., за листопад 2009 року у сумі 14869,20 грн., за березень 2010 року у сумі 25833,33 грн., за квітень 2010 року у сумі 29175,07 грн., за травень 2010 року у сумі 52000,00 грн., за червень 2010 року у сумі 34752,80 грн., за вересень 2010 року у сумі 41996,60 грн., за жовтень 2010 року у сумі 23094,40 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2011 року:

- №0009742301/3185, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 452270,67 грн., в тому числі 361816,53 грн. - за основним платежем та 90454,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 62);

- №0009752301/3186, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 361816,53 грн., в тому числі 289453,22 грн. - за основним платежем та 72363,31 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 59).

Рішенням ДПА у Полтавській області від 21.11.2011 № 3406/10/25-016 за результатами розгляду скарги позивача на вказані податкові повідомлення-рішення, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 18.10.2011 №0009742301/3185 та №0009752301/3186 - без змін (том 1 а.с. 203-208).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність прийнятих нею податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Отже, керуючись п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: за вимогами п.п.7.5.1 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 зазначеної статті платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, виходячи з вищезазначених норм Закону, передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Щодо визначення позивачеві зобов'язань з податку на прибуток колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зауважити на те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як вбачається з акта перевірки №7008/23-209/31913566 від 04.10.2011 року, розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки (том 6 а.с. 249 -251), факт заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, за висновком податкового органу, зумовлений завищенням позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій із ТОВ "Український реєстраційний центр" та ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест".

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що в листопаді 2009 року позивачем придбано у ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" товарно-матеріальні цінності (інтершилд 300, алюмінієвий, інтерсіл 670 ХС, розчинник ГТА 220) загальною вартістю 89215,20 грн., в тому числі ПДВ - 14 869,20 грн., у зв'язку з чим віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 14869,20 грн. та включено до складу валових витрат суму витрат у розмірі 74346,00 грн.

Про факт здійснення вказаної господарської операції свідчать наявні у матеріалах справи документи: копії листа-замовлення №82 від 09.11.2009, рахунку-фактури №264 від 12.11.2009, видаткової накладної №ФІ-0003334 від 16.11.2009 та податкової накладної №3543 від 16.11.2009 (том 1 а.с. 163-164, 223-224).

Зауважень до оформлення податкової та видаткової накладної податковим органом в ході перевірки не виявлено та в ході розгляду справи не встановлено.

Податкова накладна №3543 від 16.11.2009 р. підписана та скріплена печаткою ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест", яке на час складання податкової накладної було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано за ініціативою податкової інспекції 30.04.2010) (том 6 а.с. 55, 70 -72).

Розрахунки позивача із ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" за придбаний товар проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками за 16.11.2009р. та 30.12.2009 р. (том 1 а.с. 226-227).

Із пояснень представника позивача в ході розгляду справи, нотаріально засвідченої заяви директора ТОВ "Стел" Мороза С.І. (том 7 а.с. 26) встановлено, що транспортування придбаного у листопаді 2009 року у ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" товару здійснювалось транспортом постачальника. Після отримання товар у той же день власним автомобілем позивача (Мерседес 311 НОМЕР_1, переданим в експлуатацію ТОВ "Стел" від ОСОБА_2, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06.04.2008 (том 6 а.с. 135)), перевезено на об'єкт будівництва, про що свідчить подорожній лист № 810500 від 16.11.2009 р. (том 6 а.с. 134).

Факт оприбуткування на складі позивача товару, придбаного у ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест", підтверджується картками складського обліку матеріалів (том 6 а.с. 153 - 155).

Придбаний позивачем товар використано у його господарській діяльності, а саме, в ході виконання договірних зобов'язань перед ВАТ "Укртранснафта" - при виконанні робіт з нанесення алюмінієвого (наповненого алюмінієм) лакофарбового шару на внутрішню поверхню днища та зони дії підтоварної води на перший пояс стінки РВС-5000 №4 ЛВДС "Глинсько-Розбишівська", що підтверджується наявними у справі: договором субпідряду №03/11-09 від 03.11.2009, укладеного між ТОВ "Стел" та ВАТ "Укртранснафта", податковими накладними №46 від 13.11.2009 та №49 від 30.11.2009, банківськими виписками, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року та актом №4 прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (том 1 а.с. 225, 228-237).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в липні - вересні, листопаді 2008 року, червні 2009 року, березні - червні, вересні, жовтні 2010 року віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 274584,02 грн. та включено суму витрат у загальному розмірі 1372920,12 грн. до складу валових витрат, в результаті господарських операцій з придбання у ТОВ "Український реєстраційний центр" робіт (послуг) на загальну суму 1647504,14 грн. згідно з договорами підряду:

- №027-02/2008 від 27.02.2008 - роботи на об'єкті "Реконструкція установки ЕЛЗУ-АТ-3 для ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (том 1 а.с.64-67);

- №023-05/2009 від 23.05.2009 - роботи на об'єкті "Капітальний ремонт РВС-20 000 м2 СП№1 "Снигирівка" Миколаївської області (том 1 а.с. 88-89);

- №0043-МЗ від 18.03.2010 - роботи по монтажу зерносховищ ємністю 5,5 тис. тн - 2 шт. (1.12;1.13) в осях "8;9" перевантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ "СП "Нібулон" у м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області (том 1 а.с. 97-98);

- №117 від 17.09.2010 - роботи по монтажу сушарки МС-3180 - 1 шт. з монтажем технологічного зерно-перевантажувального комплексу (частини норії 50,2 м та ув'язка самопливними трубопроводами 0,14 тн перевантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ "СП "Нібулон" в смт Градизьк Глобинського району Полтавської області (том 1 а.с. 108-109);

- №127 від 17.09.2010 - роботи по монтажу зерносховищ з активним вентилюванням - 2шт. в осях 1;2 перевантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ "СП "Нібулон" в смт Градизьк Глобинського району Полтавської області (том 1 а.с. 116-117);

- №139 від 19.09.2010 - роботи по монтажу технологічного зерно-перевантажувального комплексу (частини конвеєрів 106 м та ув'язка самопливними трубопроводами 0,6 тн) зерносховищ з активним вентилюванням - 2шт. перевантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ "СП "Нібулон" в смт Градизьк Глобинського району Полтавської області (том 1 а.с. 124-125);

- №143 від 26.05.2010 - роботи по монтажу стрічкових конвеєрів (527 м) на об'єкті ТОВ "Маїсадур Семанс Україна", вул. Луганська, 50, с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області (том 1 а.с. 132-133);

- №144 від 02.09.2010 - роботи по монтажу зерносховищ з активним вентилюванням - 2шт. (1.16;1.15) "Комплексу по прийомці, сховищу та відвантаженню зернових та олійних культур ТОВ "СП "Нібулон" в с. Мар'янівка Полтавської області" (том 1 а.с. 149-150);

- №156 від 24.09.2010 - роботи по виготовленню металоконструкцій та їх монтажу на об'єкті ТОВ "Баришівська зернова компанія" відпускний пристрій на залізницю на 1 вагон з залізними вагами г/п 150 тн по вул. Південна в м. Пирятин Полтавської області (том 1 а.с. 141-142).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання послуг у спірних періодах у ТОВ "Український реєстраційний центр" позивачем до матеріалів справи долучено податкові накладні, рахунки, договірні ціни, довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, акти прийомки виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в (том 1 а.с. 68-71, 73-77, 79-82, 84, 86-87, 90-93, 95-96, 100-107, 110-115, 118-123, 126-131, 135-140, 143-146, 151-160, 162).

Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів не встановлено, зауваження до їх змісту та форми у Кременчуцької ОДПІ відсутні. Зазначені документи дозволяють встановити: адресу місцезнаходження покупця та продавця; ціну продажу робіт; дату та місце складання документів; відомості щодо уповноважених осіб, якими вони складені; який об'єм робіт виконано; на якому об'єкті виконувалися такі роботи; які саме матеріали використано при виконанні робіт, їх кількість, вартість, вартість експлуатації машин, заробітної плати робітників, тощо.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Український реєстраційний центр" проводилися у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (том 1 а.с. 72, 78, 83, 85, 94, 99, 134, 147-148, 161, том 2 а.с. 47-49, 51, 53, 55-60, 65-66, 69, 74-75, 77-80, 109, 128, 148, 166, 209, том 3 а.с. 3). Станом на 30.06.2011 у ТОВ "Стел" дебіторська/кредиторська заборгованість перед ТОВ "Український реєстраційний центр" відсутня, про що зазначено в акті перевірки №7008/23-209/31913566 від 04.10.2011 р.

На час господарських правовідносин ТОВ "Український реєстраційний центр" було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ (свідоцтво платника ПДВ було анульоване 10.03.2011) (том 6 а.с. 56, 67 - 69).

Крім того, ТОВ "Український реєстраційний центр" відповідно до ліцензії серії АВ№190429, виданої Одеською обласною державною адміністрацією на строк з 15.11.2006 по 15.11.2011, з додатками, мало право на здійснення будівельної діяльності (том 1 а.с. 182-184).

В ході розгляду справи встановлено, що метою укладення ТОВ "Стел" договорів підряду з ТОВ "Український реєстраційний центр" було виконання договірних зобов'язань (виконання робіт) перед ВАТ "Нафтохімік-Прикарпаття", ТОВ "Бікор", ТОВ "СП "Нібулон", АТ "Техмаш" та ТОВ "ПМК-2000", що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами прийомки виконаних підрядних робіт та підсумковими відомостями (том 2 а.с. 88-103, 110-122, 133-134, 144-147, 169-184, 216-234, том 3 а.с. 10-15, 89-129, 168-196, 222-224, том 4 а.с. 50-250, том 5 а.с. 1-162, 169-218).

З пояснень, наданих представником позивача в ході розгляду справи, та нотаріально засвідченої заяви директора ТОВ "Стел" Мороза С.І. (том 7 а.с. 26), встановлено, що ТОВ "Український реєстраційний центр" залучався в якості субпідрядника з огляду на значний обсяг робіт, обумовлені короткі строки виконання ТОВ "Стел" договірних зобов'язань (виконання робіт) перед ВАТ "Нафтохімік-Прикарпаття", ТОВ "Бікор", ТОВ "СП "Нібулон", АТ "Техмаш", ТОВ "ПМК-2000" та з метою досягнення чисельності робітників, необхідних для виконання підрядних робіт у відповідний строк (виходячи з розрахунку кількості чоловіко-годин, тривалості одного робочого дня/години, кількості робочих днів з моменту укладання угоди по день підписання актів виконаних робіт). На об'єктах ВАТ "Нафтохімік-Прикарпаття", ТОВ "Бікор", ТОВ "СП "Нібулон", АТ "Техмаш" та ТОВ "ПМК-2000" одночасно виконували роботи як працівники ТОВ "Стел", так і працівники ТОВ "Український реєстраційний центр", чим пояснюється перебування робітників ТОВ "Стел" у відрядженнях на тих самих об'єктах будівництва, що й робітників ТОВ "Український реєстраційний центр".

Крім того, позивачем в ході розгляду справи надано письмові пояснення із відповідними розрахунками, в яких із посиланням на первинні документи обґрунтовано отримання ТОВ "Стел" доходу від використання у господарській діяльності підрядних робіт, виконаних ТОВ "Український реєстраційний центр". Зазначені розрахунки не спростовані відповідачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Стел". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Стел" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ "Український реєстраційний центр" та ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест", взаємопов'язаності позивача та вказаних контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Український реєстраційний центр", ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження факту реальності придбання товарів у ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест", колегія суддів зазначає на таке.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку.

При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснені господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку, первинними документами, що підтверджують факт господарської операції, є видаткові, податкові накладні та розрахункові документи, а також видаткові та податкові накладні, які підтверджують використання придбаних позивачем товарів в господарській діяльності.

Також необхідно зауважити на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що загальна сума господарських операцій між позивачем та ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" з придбання товару включена до складу податкового кредиту.

Придбаний позивачем товар використовувався у власній господарській діяльності.

ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" здійснило постачання товарів, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме ви датковими накладними.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності (накладних), відсутність такого документу як товарно-транспортна накладна не може бути підставою для висно вків про відсутність документального підтвердження податкового кредиту та підтвер дження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки ві дповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не витрати з придбання ТМЦ.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на недостатність у ТОВ "Український реєстраційний центр" трудових ресурсів, виробничого та транспортного обладнання для здійснення господарської діяльності колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, орендувати складські приміщення, виробниче обладнання та транспортні засоби. Крім того, такі висновки зроблені контролюючим органом без проведення зустрічної звірки ТОВ "Український реєстраційний центр" та дослідження первинних документів, якими оформлялись господарські відносини між ним та ТОВ "Стел".

При цьому, необхідно зауважити, що наявність у ТОВ "Український реєстраційний центр" дозвільного документу на здійснення будівельної діяльності (ліцензії серії АВ№190429, виданої Одеською обласною державною адміністрацією на строк з 15.11.2006 по 15.11.2011) слугує доказом того, що при видачі вказаної ліцензії відповідним уповноваженим органом перевірялася наявність у ТОВ "Український реєстраційний центр" матеріальної бази, а також трудових ресурсів, які будуть здійснювати будівельні роботи.

Також, листом ДПІ у Малинівському районі м. Одеси від 08.06.2015 № 1302/9/5-52-15-02 повідомлено, що звіти за формою 1-ДФ за період 2008 рік, 2009 рік та січень-березень 2010 року ТОВ "Український реєстраційний центр" не надавались (том 7 а.с. 52), а тому посилання Кременчуцької ОДПІ на недостатність у ТОВ "Український реєстраційний центр" трудових ресурсів у період надання послуг з будівництва ТОВ "Стел" документально не підтверджені. В свою чергу, копії податкової звітності ТОВ "Український реєстраційний центр" з ПДВ за спірний період, наявні у матеріалах справи, а також на диску, надісланому ДПІ у Малинівському районі м. Одеси на вимогу суду, свідчать про те, що ТОВ "Український реєстраційний центр" відображало податкові зобов'язання з ПДВ за результатами господарських операцій із позивачем .

Крім того, зазначені відповідачем обставини (недостатність трудових ресурсів, виробничого та транспортного обладнання) не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Також, колегія суддів приймає до уваги той факт, що постановою старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ від 27.03.2014 р. закрито кримінальне провадження № 320131800900000125 від 20.11.2013, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків у значних розмірах службовими особами ТОВ "Стел", у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ "Стел" складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.212 КК України (том 7 а.с. 3-4).

Під час досудового слідства проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої судовим експертом Лисак Ю.О. складено висновок № 134 від 31.03.2014 р. судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 320131800900000125, в якому зазначено, що висновки акту перевірки від 04.10.2011 р. №7008/23-209/31913566 про виявлені порушення податкового законодавства документально не підтверджуються (том 7 а.с. 5 -18).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Український реєстраційний центр", ТОВ "Компанія "Фокс Ін Про Інвест" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому вони підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 816/7157/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П’янова Я.В. Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.09.2015 р.