Ухвала

від 08.09.2015 по справі 820/5461/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р.Справа № 820/5461/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - Гордєєва С.В.

представника відповідача - Коваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 820/5461/15

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000422200 від 14.05.2015 року, яким СТОВ "Лан" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 375 972,00 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні нуль копійок), в тому числі 250 648,00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч шістсот сорок вісім гривень нуль копійок) - за основним платежем та 125 324,00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч триста двадцять чотири гривні нуль копійок) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 року адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000422200 від 14.05.2015 року, яким СТОВ «Лан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 375972 (триста сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., в тому числі 250648(двісті п'ятдесят тисяч шістсот сорок вісім) грн. 00 коп. - за основним платежем та 125324 (сто двадцять п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року замінено в порядку процесуального правонаступництва згідно ст. 55 КАС України відповідача, апелянта у справі, Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області на Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, що на підставі направлення від 07.04.2015 р. № 97, виданого Нововодолазькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Явдокименко І.О. - головним державним ревізором інспектором відділу податкового аудиту Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області , відповідно до наказу № 113 від 06.04.2015 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ «Лан» з питань правомірності відображення у податковому обліку проведених взаємовідносин з ТОВ «Європейський фонд розвитку» їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 р. та серпень 2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 21.04.2015 р. № 306/20-20-22-08/32276472, номер якого було змінено згідно листа № 2051/10/20-20-22-19 від 27.04.2015 р. на вірний номер № 309/20-20-22-08/32276472, за висновками якого було встановлено порушення СТОВ «ЛАН» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Європейський фонд розвитку" за квітень 2012 року в сумі ПДВ 1536 грн., за травень 2012 р. в сумі ПДВ 8854 грн., за серпень 2014 р в сумі ПДВ 240258 грн.

На підставі зазначеного вище акту, начальником Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422200 від 14.05.2015 року, яким СТОВ «Лан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 375972,00 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні нуль копійок), в т.ч. 250648,00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч шістсот сорок вісім гривень нуль копійок) - за основним платежем та 125324,00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч триста двадцять чотири гривні нуль копійок) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для вище зазначених висновків відповідача є посилання на висновки акту перевірки Нововодолазької ОДПІ №962/20-20-22-08/24271057 від 18.12.2014 року яким встановлено, що «В ході перевірки ТОВ «Європейський фонд розвитку» не надано до перевірки посвідчення про державну реєстрацію: Засіб захисту рослин «Тренд 90» (УКТЗЕД 3402130000); Засіб захисту рослин «Грандстар Голд» (УКТ ЗЕД 3808932300); Засіб захисту рослин «Карате Зеон» (УКТ ЗЕД 3808911000). Згідно інформації Державної екологічної інспекції України дозволи на використання пестицидів і агрохімікатів видані: Засіб захисту рослин «Тренд 90» (УКТ ЗЕД 3402130000) / Не видавався на 2014 рік; Засіб захисту рослин «Грандстар Голд» УКТ ЗЕД 3808932300) / Дюпон Інтерн егинл Оперейшнз Сарл., Швегщарія; Засіб захисту рослин «Карате Зеон» (УКТ ЗЕЛ 3808911000) / Сингента ЛТД., Великобританія. Так як препарати придбані та реалізовані ТОВ «Європейський фонд розвитку) є іноземного походження то відповідно cm. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02,12.2010 року № 2755-VI податкові накладні, виписані при здійсненні оперений з постачання товарів, ввезених на митну територію України підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. ТОВ «Мінотавр» при здійсненні постачання препаратів на адресу ТОВ «Європейський фонд розвитку» здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказанням, коду товару згідно УКТ ЗЕД, а саме Засіб захисту рослин «Тренд 90» (УКТ ЗЕД 3402130000),- Засіб захисту рослин «Грандстар Голд» (УКТ ЗЕД 3808932300), Засіб захисту рослин «Карате Зеон» (УКТ ЗЕД 3808911000). ТОВ «Європейський фонд розвитку» також при здійсненні постачання препаратів покупцям, зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказанням, коду товару згідно УКТ ЗЕД, а саме Засіб захисту рослин «Тренд 90» (УКТ ЗЕД 3402130000), Засіб захисту рослин «Грандстар Голд» (УКТ ЗЕД 3808932300), 3aciб захисту рослин «Карате Зеон» (УКТЗЕД 3808911000). В ході проведення аналізу схеми руху препаратів «Тренд 90», «Грандстар- Голд», «Карате Зеон» згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Мінотавр» дані препарати придбав у ТОВ «Апекс», код - 32324342, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, (стан платника -16 (припинено, ліквідовано, закрито) який в свою чергу придбав їх у ТОВ «Велор плюс», код - 37275321, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (стан платника - 16 (припинено, ліквідовано, закрито). ТОВ «Велор плюс» придбання товарів на митній території України або ввезення на митну територію України не здійснював, податкові накладні, згідно яких сформовано податковий кредит за травень 2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані. В ланцюгу постачання відсутні підприємства, які мають дозволи на засоби захисту рослин «Тренд 90» (УКТ ЗЕД 3402130000), «Грандстар Голд» (УКТ ЗЕД 3808932300), «Карате Зеон» (УКТ ЗЕД 3808911000). При проведенні аналізу ланцюга постачання препаратів «Тренд 90», «Грандстар Голд», «Карате Зеон» встановлено, що жодний з контрагентів ланцюга, постачання, а саме ТОВ «Мінотавр», ТОВ «Апекс», ТОВ «Велор плюс» не здійснював ввезення на митну територію України даних препаратів. Перевіркою встановлені порушення: 1) 77. 198.2, п, 1983, п. 198.6 cm. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Європейський фонд розвитку», код - 24271057, в результаті" чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам, з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Мінотавр», код - 35339917 на суму ПДВ - 106364,24 грн. у травні 2012 року, з ТОВ «Нертус», код - 31942246 на суму ПДВ - 1520058,48 грн. у серпні 2014 року; 2) ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Європейський фонд розвитку», код ~ 24271057 безпідставно сформовано суму податкових зобов'язань в частині взаємовідносин з контрагентами-покупцями за травень 2012 року на суму 108506,91 грн., за серпень 2014 року на суму 1558118.1 грн.»

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області№ 0000422200 від 14.05.2015 року винесено з порушенням норм чинного законодавства України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що СТОВ «ЛАН» - Покупець та ТОВ «Європейський фонд розвитку» - Постачальник, уклали Договір поставки № 07/2010 від 05.07.2010.

На підставі цього договору, Постачальник поставив товар, препарат Карате Зеон 050 CS мк.с. кількістю 240 л.

Зазначений товар, був переданий підприємству, що підтверджується видатковими накладними:ПЕ-00000001899 від 26.04.2012- 100л; ПЕ-000003362 від 28.05.2012 - 110л;ПЕ-000003698 від 07.06.2012 - 30л

Відповідно до цих поставок були виписані податкові накладні: № 488 від 23.04.2012,№ 489 від 26.04.2012,№ 315 від 16.05.2012, № 73 від 07.06 яка включені до складу податкового кредиту.

Розрахунки СТОВ ЛАН з ТОВ «Європейський фонд розвитку» здійснено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками: № 504 від 23.04.2012 ,№ 631 від 16.05.2012 ,№ 763 від 08.06.2012 та не заперечується у акті перевірки.

Товари отримані від ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» використані для обробітку ґрунтів та рослин для виробничих потреб СТОВ «ЛАН», що підтверджено актами про використання мінеральних, органічних i бактеріальних добрив та засобів захисту рослин: № 13 від 30.06.2012 ,№ 15 від 30.06.2012,№ 37 без дати, № 47 без дати, № 48 без дати, № 49 без дати, № 50 без дати,№ 51 без дати.

Транспортування цих засобів захисту рослин здійснювалось самостійно, що не заперечується у акті перевірки та підтверджується подорожніми листами №19, 33, 36.

Крім цього, на виконання цього ж Договору поставки, ТОВ «Європейський фонд розвитку» поставив товар, гербіцид Скорпіон в.р.к. у кількості 8 250 л та протруйник Контадор Макси к.с. 860 л.

Зазначений товар, був переданий підприємству, що підтверджується видатковою накладною № ПЕ-00000014524 від 06.08.2014.

Відповідно до цієї поставки виписана податкова накладна № 78 від 06.08.2014, яка включена до складу податкового кредиту.

Розрахунки СТОВ АГРОФІРМА «УКРАЇНА НОВА» з ТОВ «Європейський фонд розвитку» здійснено в повному обсязі, що підтверджується Протоколом № 21/08-02 від 30.09.2014 року про залік зустрічних однорідних вимог та банківською випискою № 18 від 17.12.2014 та не заперечується у акті перевірки.

Отримані інсектициди та десиканти від ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» використані для обробітку ґрунтів та рослин для виробничих потреб СТОВ «ЛАН», що підтверджено актами про використання мінеральних, органічних i бактеріальних добрив та засобів захисту рослин:№ 48 від 31.08.2014,№ 70 від 31.08.2014,№ 71 від 31.08.2014,№ 58 без дати, № 59 без дати,№ 99 від 30.08.2014,№ 98 від 30.08.2014,№ 97 від 30.09.2014,№ 96 від 30.08.2014.,№ 95 від 30.08.2014,№ 94 від 30.08.2014,№ 93 від 30.08.2014,№ 92 від 30.08.2014,№ 91 від 30.08.2014.

Факт транспортування та поставки Контадор Макси к.с. та Скорпіон в.р.к., підтверджуються ТТН № 20 від 06 серпня 2014 року.

Також судом встановлено, що ПСП «Перекіп» (правонаступником якого є СТОВ «ЛАН») - Покупець та ТОВ «Європейський фонд розвитку» - Постачальник, уклали Договір поставки б/н від 29.06.2010.

На виконання цього договору Постачальник поставив товар, препарат Карате Зеон 050 CS мк.с. кількістю 95 л

Зазначений товар, був переданий підприємству, що підтверджується видатковою накладною № ПЕ-000003360 від 28.05.2012.

Відповідно до цієї поставки виписані податкові накладні № 384 від 23.04.2012 та № 331 від 16.05.2012 які включені до складу податкового кредиту.

Розрахунки між підприємствами здійснено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками № 385 від 16.05.2012 та № 307 від 23.04.2012, що не заперечується у акті перевірки.

Товари отримані від ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» використані для обробітку ґрунтів та рослин для виробничих потреб підприємства, що підтверджено актами про використання мінеральних, органічних i бактеріальних добрив та засобів захисту рослин: № 7 від 13.06.2012,№ 9 від 13.06.2012,№ 10 від 13.06.2012,№ 11 від 31.06.2012.

Транспортування цих засобів захисту рослин здійснювалось самостійно, про що зазначається і у акті перевірки.

Залишок у кількості 67,2 л переданий від ПСП «Перекіп» до СТОВ «ЛАН», що підтверджується актом приймання-передачі запасів до передавального балансу станом на 04.07.2012.

Крім цього судом встановлено, що ТОВ СП «Високопільське» (правонаступником якого є СТОВ «ЛАН») - Покупець та ТОВ «Європейський фонд розвитку» - Постачальник, уклали Договір поставки б/н від 29.06.2010.

На виконання цього договору Постачальник поставив товар, препарат Карате Зеон 050 CS мк.с. кількістю 75 л

Зазначений товар, був переданий підприємству, що підтверджується видатковою накладною № ПЕ-000003361 від 28.05.2012.

Відповідно до цієї поставки виписані податкові накладні № 361 від 23.04.2012 та № 303 від 16.05.2012 які включені до складу податкового кредиту.

Розрахунки між підприємствами здійснено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками № 163 від 16.05.2012 та № 137 від 23.04.2012, що не заперечується у акті перевірки.

Товари отримані від ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» використані для обробітку ґрунтів та рослин для виробничих потреб підприємства, що підтверджено актами про використання мінеральних, органічних i бактеріальних добрив та засобів захисту рослин: № 9 від 12.06.2012, № 10 від 12.06.2012,№ 12 від 16.06.2012,№ 14 від 16.06.2012.

Транспортування цих засобів захисту рослин здійснювалось самостійно, про що зазначається і у акті перевірки.

Залишок у кількості 17,3 л переданий від ТОВ СП «Високопільське» до СТОВ «ЛАН», що підтверджується актом приймання-передачі запасів до передавального балансу станом на 21.06.2012.

Також судом встановлено, що ПОСП «Нива» (правонаступником якого є СТОВ «ЛАН») - Покупець та ТОВ «Європейський фонд розвитку» - Постачальник, уклали Договір поставки № 2704-1 від 27.04.2011.

На виконання цього договору Постачальник поставив товар, препарат Карате Зеон 050 CS мк.с. кількістю 200 л.

Зазначений товар, був переданий підприємству, що підтверджується видатковими накладними: № ПЕ-00000001900 від 26.04.2012 -145 л, № ПЕ-000003363 від 28.05.2012 - 65 л.

Відповідно до цієї поставки виписані податкові накладні № 493 від 23.04.2012, № 494 від 26.04.2012 ,№ 328 від 16.05.2012 які включені до складу податкового кредиту.

Розрахунки між підприємствами здійснено в повному обсязі, що не заперечується у акті перевірці та підтверджується наступними банківськими виписками № 35 від 23.04.2012, № 114 від 23.04.2012, № 133 від 16.05.2012.

Товари отримані від ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» використані для обробітку ґрунтів та рослин для виробничих потреб підприємства, що підтверджено актами про використання мінеральних, органічних i бактеріальних добрив та засобів захисту рослин: № б/н без дати за червень 2012, № б/н без дати за червень 2012.

Транспортування цих засобів захисту рослин здійснювалось самостійно, про що зазначається і у акті перевірки.

Залишок у кількості 47 л переданий від ПОСП «Нива» до СТОВ «ЛАН», що підтверджується актом приймання-передачі запасів до передавального балансу станом на 21.06.2012.

Колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами вищезазначених договорів первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції за вищезазначеними договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту і податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» у квітні-травні, серпні 2012 року під час судового розгляду не встановлено.

Доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включено до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість за спірний період, відповідачем по справі не надано. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

При цьому, в акті перевірки не містилось будь-яких даних стосовно того, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем в підтвердження факту наявності господарських операцій з ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ» у перевіряємому періоді не містять будь-яких даних, визначених нормами чинного законодавства як обов'язкові для таких видів документів.

Крім того, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінансово-господарською документацією.

Твердження відповідача, що підприємством не надано акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги, оскільки листом-відповідю № 441 від 04.12.2014 р. позивачем були додані Акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин на 36 аркушах. Про цей факт було повідомлено у запереченнях на акт перевірки. Проте під час розгляду заперечення він залишився без уваги з боку ДПІ.

Крім того, безпідставними є твердження відповідача про те, що під час перевірки не було надано посвідчення про державну реєстрацію препарату Карате Зеон, оскільки відповідно до листа Міністерство охорони навколишнього природного середовища України від 08.02.2005 р. N 777/17-5 Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, був доповнений, декількома препаратами, у тому числі і Карате Зеон 050 CS, мк.с. Таким чином зазначений препарат зареєстрований та дозволений для використання на території України з 2005 року.

З приводу посилання податкового органу на акт перевірки Нововодолазької ОДПІ №962/20-20-22-08/24271057 від 18.12.2014 року ТОВ "Європейський фонд розвитку", в якому було досліджено ланцюг поставки препарату «Карате Зеон» та встановлено, що жодний з контрагентів ланцюга постачання, а саме - ТОВ «Мінотавр», ТОВ «Апекс», ТОВ «Веллор плюс» не здійснював ввезення на митну територію України даних препаратів та посилання на акти перевірки інших суб'єктів господарювання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право на формування податку на додану вартість в залежність від факту підтвердження зустрічними перевірками сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару.

Несплата одним з постачальників товару у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець товару), який дотримався вимог Закону щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, не має обов'язку в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування за можливе порушення правил оподаткування постачальниками у ланцюгу постачання. У разі, коли контрагент не виконав свого обов'язку щодо звітування, нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки Податковим кодексом України іншого не передбачено.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

За змістом ст. 198 Податкового кодексу України, для декларування податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними та довести зв'язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.

Отже, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача або результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом не встановлено фактів того, що до складу податкового кредиту позивачем були включені суми ПДВ по податкових накладних ТОВ "Європейський фонд розвитку", не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання податкового органу на порушення вимог податкового законодавства підприємствами-постачальниками контрагента позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Чинним законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, як і не надано права та не передбачено обов'язку здійснювати контроль та вимагати від свого контрагента відомостей (в т. ч. і щодо взаємовідносин з субпідрядником, а саме ціни договору, порядку розрахунків тощо), а також перевіряти економічну обґрунтованість та доцільність встановлення між постачальником та покупцем відповідної договірної ціни та встановлювати дійсні наміри керівників вказаних підприємства на ведення господарської діяльності.

Наведені висновки підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02). "Булвес" АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік. заява № 6689/03) в яких зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню; платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Також колегія суддів звертає увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками по ланцюгу придбання товару) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для його скасування.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. по справі № 820/5461/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.