Рішення

від 28.09.2015 по справі 637/466/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.09.2015

№ 2/637/238/15

№ 637/466/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2015 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Катренко Ю.С.,

позивач: представники за довіреністю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач: представник за довіреністю ОСОБА_3,

третя особа: представник ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Колос-РВ», третя особа: реєстраційна служба Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся до суду з вимогою про витребування із незаконного володіння приватним підприємством «Колос-РВ» земельної ділянки.

Як підставу позову зазначив, що 4 липня 2005 року між ним та приватним підприємством «Колос-РВ» укладено договір оренди землі. Проте, посилаючись на ст. 20 Закону України «Про оренду землі», оскільки даний договір зареєстровано лише 7 лютого 2007 року вважає, що відповідач незаконно приступив до використання земельної ділянки, самостійно господарював на ній та одержував доходи протягом 1 року 7 місяців. На підставі цього, ним було втрачена вигода, оскільки відповідачем до 07.02.2007 року здійснювалось користування земельною ділянкою без належного оформлення документів.

Крім того вважає, що в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» існує лише акт про передачу та прийом земельної ділянки згідно з договором, який не містить повних реквізитів, зокрема, відсутня дата складення, дата договору, відповідно до якого складено акт. Також підписані документи не містять інформації про об'єкт оренди, як одну з істотних умов договору оренди землі, тобто договір оренди землі є неукладеним, а такий не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення під час документального оформлення. З огляду на вказане вважає, що з 4 липня 2005 року по теперішній час відповідач користується його земельною ділянкою без будь-якої правової підстави. Просить витребувати з незаконного володіння та користування відповідача орендовану земельну ділянку площею 6,6099 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області, яка належить йому на підставі державного акту серії ХР № 142854, повернути її власнику, зобов'язати реєстраційну службу скасувати реєстрацію договору оренди землі від 4 липня 2005 року, проведену 7 лютого 2007 року Шевченківським районним відділом ХРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» при держкомземі за № 040770400049 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та наполягала на його задоволенні, пояснивши, що позивач підписав вищевказаний договір оренди особисто, за умовами якого з 2005 року по теперішній час своєчасно отримує оренду плату.

Представник відповідача позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на його безпідставність зазначив, що 4 липня 2005 року ОСОБА_5 уклав з приватним підприємством «Колос-РВ» договір оренди земельної ділянки розміром 6,6099 га строком на 30 років. Орендар зобов'язався виплачувати щорічно орендодавцеві орендну плату у розмірі 1,5 % від нормативної вартості земельної ділянки, або за згодою сторін у натуральній формі із внесенням орендної плати в строк до 31.12. кожного року. Як вбачається зі змісту договору оренди землі, в ньому передбачено предмет договору, об'єкт оренди, строк дії договору, орендна плата, умови використання земельної ділянки, умови повернення земельної ділянки, обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, права та обов'язки сторін, зміна умов договору та припинення його дії, відповідальність сторін. В якості додатків до договору оренди вказані схема розташування земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання-передачі земельної ділянки. Оспорюваний договір оренди землі укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, ОСОБА_5 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було спрямоване на укладення договору оренди. При укладенні договору оренди землі ОСОБА_5 у порядку, встановленому законом, передав об'єкт оренди орендарю у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, згідно з яким визначено межі спірної земельної ділянки в натурі. На момент подання ОСОБА_5 позову до суду, договір оренди землі був зареєстрований у встановленому законом порядку. З часу укладення вказаного договору будь-які претензії відносно умов його виконання позивачем не пред'являлись. Підписаний сторонами документ повністю відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Проте, договір є зареєстрованим, питання щодо недійсності укладеного договору позивачем не ставиться. З огляду на зазначене, представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи не заперечувала проти задоволення позову, при цьому пояснила, що укладений договір у 2007 році пройшов державну реєстрацію у відповідності до вимог діючого законодавства, а отже є укладеним та підлягає виконанню сторонами. Підстави для скасування державної реєстрації договору оренди землі від 4.07.2005 року, відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Сторонами не заперечується, що згідно державному акту серії ХР № 142854 від 10.01.2004 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 6,6099 га, кадастровий номер: 6325785000:02:000:0334, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області (а.с. 17).

4 липня 2005 року між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Колос-РВ» в особі директора ОСОБА_6 укладено договір оренди землі. 7 лютого 2007 року договір зареєстровано у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі, про що зроблено відповідний запис в державному реєстрі земель за № 040770400049 (а.с. 9-15).

Відповідно до укладеного 4.07.2005 року договору, ОСОБА_5 передав ПП «Колос - РВ» у платне користування земельну ділянку площею 6.6099 га строком на 30 років (а.с. 9-16).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту такої реєстрації.

За змістом ч. 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки; умови повернення земельної ділянки; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду право оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У частині 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, досліджений в судовому засіданні договір оренди землі є типовим , затвердженим Постановою КМУ № 220 від 03.03.2004 року , містить всі істотні умови, визначені законом.

Питання щодо недійсності укладеного договору позивачем не ставиться.

Посилання представника позивача на відсутність в акті до договору повних реквізитів зокрема, дати його складення та інформації про об»єкт оренди, як підстав для задоволення позову, суд не приймає до уваги з огляду на відповідність вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Крім того, з пояснень представника позивача в судовому засіданні ці умови не є істотними.

Протилежного позивачем та його представником суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Встановлено, що спірний договір оренди землі діє з 2005 року, особисто підписаний позивачем і виконується сторонами по теперішній час, крім того, отримання позивачем орендної плати за договором свідчить про його згоду з умовами договору та його дійсністю.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте ні спірним договором оренди, ні законом не передбачено право орендодавця відмовитися від договору /розірвати його/ в односторонньому порядку.

Також, порушення терміну реєстрації спірного договору не впливає на дійсність спірного договору, оскільки це порушення сталося не з вини сторін договору.

З огляду на викладене, враховуючи правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка викладена в Ухвалі від 24 липня 2013 року, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання договору оренди недійсним.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, давши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку,

що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що правові підстави для задоволення вимог про витребування земельної ділянки із

чужого незаконного володіння відсутні, вимога в частині скасування реєстрації договору також не підлягає

задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 638, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 13, 15, 31,

32 Закону України «Про оренду землі» ,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до приватного підприємства «Колос РВ», третя

особа: реєстраційна служба Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про

витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський

районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його

проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом

десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо

апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,

набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

ОСОБА_7