Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3281/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3281/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафрут», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова

про стягнення 86524,77 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №1 від 3 серпня 2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітафрут» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі - відповідач) про стягнення 86524,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №2198 від 6 травня 2014 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 67243,20 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 13904,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 4867,40 грн. та 3% річних в розмірі 509,59 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 серпня 2015 року та призначено справу до розгляду на 25 серпня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 25 серпня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29 вересня 2015 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 3 серпня 2015 року та від 25 серпня 2015 року, у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

29 вересня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітафрут» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (за договором - покупець) 6 травня 2014 року укладено договір поставки за №2198.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору, постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (додаток №2), затвердженій сторонами.

Як вбачається з пункту 3.3 договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1 додатку №3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50 грн. 00 коп., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.

Пунктом 1.1 додатку №3 до договору передбачено, що покупець оплачує реалізовані товари за період - один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 21 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 201487,20 грн., що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №Мн-В000935 від 14 жовтня 2014 року, №Мн-В000983 від 21 жовтня 2014 року, №Мн-В001054 від 29 жовтня 2014 року, №Мн-В001209 від 20 листопада 2014 року, №Мн-В001201 від 20 листопада 2014 року, №Мн-В001384 від 12 грудня 2014 року, №Мн-В001496 від 25 грудня 2014 року, №Мн-В001514 від 26 грудня 2014 року, №Мн-В000002 від 13 січня 2015 року, №Мн-В000076 від 20 січня 2015 року, №Мн-В000151 від 29 січня 2015 року, №Мн-В000287 від 19 лютого 2015 року, №Мн-В000323 від 25 лютого 2015 року, №Мн-В000357 від 3 березня 2015 року, №Мн-В000405 від 11 березня 2015 року, №Мн-В000425 від 16 березня 2015 року, №Мн-В000429 від 16 березня 2015 року, №Мн-В000552 від 31 березня 2015 року, №Мн-В000550 від 31 березня 2015 року, №Мн-В000632 від 8 квітня 2015 року, №Мн-В000686 від 20 квітня 2015 року, №Мн-В000700 від 23 квітня 2015 року та №Мн-В000797 від 7 травня 2015 року, оригінали зазначених видаткових накладних оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії залучено до матеріалів справи.

З наявних в матеріалах справи виписок з рахунку позивача вбачається, що відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар на загальну суму 137000,00 грн.

16 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітафрут» (за угодою - постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (за угодою - первісний покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» (за угодою - новий покупець) укладено угоду про заміну сторони у зобов'язанні, якою здійснено заміну сторони покупця з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1» у зобов'язаннях по договору поставки №2198 від 6 травня 2014 року.

Згідно пункту 2 угоди, з дати підписання акту звірки взаємних розрахунків всі права (як кредитора у зобов'язанні по договору поставки), обов'язки (як боржника у зобов'язанні по договору поставки) сторони покупця по договору поставки переходять від первісного покупця до нового покупця, і первісний покупець вибуває із зобов'язання по договору поставки як сторона.

Пунктом 3 угоди сторони погодили, що обов'язок оплатити товар згідно з умовами договору, що був поставлений постачальником первісному покупцю та неоплачений до моменту підписання акту звірки взаєморозрахунків, переходить до нового покупця.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Надання згоди кредитора щодо заміни боржника у зобов'язанні підтверджується угодою від 16 вересня 2014 року.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем становить 67243,20 грн.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача за договором поставки №2198 від 6 травня 2014 року становить 64487,20 грн. (201487,20 грн. (вартість поставленого товару) - 137000,00 грн. (оплата за поставлений товар) = 64487,20 грн. (заборгованість).

Як вже зазначалось вище, на підставі угоди від 16 вересня 2014 року новим покупцем за договором поставки №2198 від 6 травня 2014 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1», до якого перейшов обов'язок здійснити оплату товару, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» на підставі договору поставки №2198 від 6 травня 2014 року.

Отже, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Матеріалами справи підтверджується заборгованість у розмірі 64487,20 грн. Вимога позивача про стягнення з відповідача 67243,20 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає частковому задоволенню у розмірі 64487,20 грн.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 3.8 договору, за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розмір пені, нарахованої позивачем за загальний період прострочення з 18 листопада 2014 року по 27 липня 2015 року (за кожною накладною окремо) у сумі 13904,58 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 509,59 грн. та інфляційні втрати у сумі 4867,40 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафрут» (код 35219862) - 64487 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. заборгованості, 13904 (тринадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 58 коп. пені, 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 59 коп. 3% річних та 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 81 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 2 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць