Ухвала

від 05.10.2015 по справі 910/24799/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вжиття заходів до забезпечення позову

05.10.2015Справа № 910/24799/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЛЕНД» простягнення 199 471,32 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЛЕНД» про стягнення 199 471,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі оплачено вартість товару згідно виставленого рахунку-фактури №СФ-000025 від 27.05.2015 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 25 556,00 грн., а також пені у розмірі 3 915,32 грн. та моральної шкоди у розмірі 170 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.10.2015 р.

18.09.2015 р. від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив суд з метою вжиття заходів до забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позовних вимог та судових витрат.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача суми передоплати за непоставлену продукцію, а також штрафних санкцій та моральної шкоди, завданої внаслідок грубого порушення відповідачем зобов'язань з поставки товару.

При цьому позивач обґрунтовує заяву про вжиття заходів до забезпечення позову тим, що сума заявлених до стягнення з відповідача коштів є досить значною, а в мережі «Інтернет» наявна інформація про недобросовісність відповідача по відношенню до контрагентів.

Більш того позивач стверджує, що відповідачем здійснюється продаж майна (зокрема, обладнання) у зв'язку з припинення діяльності юридичної особи ТОВ «ІНТЛЕНД».

Вказані обставини можуть свідчити про те, що станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом відповідач може мати кредиторську заборгованість перед іншими контрагентами, в той час як предметом даного позову є стягнення з нього значної суми.

З огляду на викладене, майно (кошти) відповідача можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до позову документів, приймаючи до уваги, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною, враховуючи твердження заявника про ухилення відповідача як від поставки оплаченої продукції, так і від повернення суми передоплати, з огляду на обґрунтованість припущень, що кошти відповідача можуть зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позову ТОВ «Істеблішмент Компані», за висновками суду, невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог та судових витрат може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти і предметом спору, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.

Згідно з п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Таким чином, суд знаходить заяву позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову та судових витрат обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в цій частині.

При цьому, накладення арешту на грошові кошти в межах всієї суми позовних вимог (в тому числі, в частині заявленої до стягнення суми пені та моральної шкоди) відповідає приписам ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» та практиці їх застосування судом касаційної інстанції (постанова Вищого господарського суду України від 29.09.2015 р. у справі №910/13288/15), оскільки вказані норми не передбачають можливості суду на даній стадії судового процесу встановлювати правомірність нарахування позивачем тих чи інших грошових сум.

В той же час, оскільки в пункті 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України визначають альтернативні способи забезпечення, тобто накладення арешту на грошові суми виключає одночасне застосування такого способу забезпечення як накладення арешту на майно, то суд не знаходить законних процесуальних підстав для задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на майно відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЛЕНД» в межах суми позовних вимог у розмірі 199 471,32 грн. та судового збору у розмірі 2 992,08 грн.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 05.10.2015 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 05.10.2016 р.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 37/1; ідентифікаційний код 36302233).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЛЕНД» (01013, м. Київ, вул. М. Ботанічна, 14, кв. 52; ідентифікаційний код 35379834).

Суддя В.П. Босий