Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3265/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3265/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна», Київська область, Бориспільський район, с. Проліски

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аграрний Святовіт», Київська область, Бориспільський район, с. Іванків

про стягнення 58164,31 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №45 від 20 травня 2015 року);

від відповідачів: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аграрний Святовіт» (далі - відповідач) про стягнення 27611,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аграрний Святовіт» умов договору №9939/342352 від 29 вересня 2014 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 35000,04 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано штраф в розмірі 7000,00 грн. 3% річних в розмірі 624,25 грн. та 15540,02 грн. інфляційних втрат.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 31 липня 2015 року та призначено справу до розгляду на 25 серпня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 25 серпня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29 вересня 2015 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 31 липня 2015 року та від 25 серпня 2015 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

29 вересня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аграрний Святовіт» (за договором - покупець) 29 вересня 2014 року укладено договір за №9939/342352.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити товар, в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, зазначеними у додатку (додатках) та/або видаткових накладних.

Згідно пункту 5.1 договору, ціна товару зазначається у додатках до даного договору та/або у видаткових накладних.

Відповідно до пункту 5.2 договору, поставка товару за даним договором здійснюється лише за умови отримання продавцем 100% попередньої оплати за товар, якщо інші умови та порядок не передбачені додатками (специфікаціями) до цього договору. У разі, якщо товар поставляється на умовах 100% попередньої оплати за такий товар, а сума партії товару, що постачається, не перевищує 100000,00 грн., сторони підписують додаток (специфікацію) на таку поставку товару лише на вимогу покупця.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в додатках до даного договору.

29 вересня 2014 року між позивачем та відповідачем підписано специфікацію до договору (додаток №1).

Відповідно до пункту 7 специфікації, покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% загальної вартості товару, що складає 35000,04 грн. до 1 грудня 2014 року.

Згідно пункту 9 специфікації, в разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п. 7 даного додатку, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 35000,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №R-001233/342352 від 3 жовтня 2014 року, копія якої наявна в матеріалах справи та оригінал якої оглянуто у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив наявну перед позивачем заборгованість. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 35000,04 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором №9939/342352 від 29 вересня 2014 року, заявлений до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7000,00 грн., який передбачений пунктом 9 специфікаціє, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 624,25 грн. (за період з 2 грудня 2014 року по 6 липня 2015 року) та інфляційні втрати у сумі 15540,02 грн. (за період з 2 грудня 2014 року по 6 липня 2015 року) є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аграрний Святовіт» (008335, Київська область, Бориспільський район, с. Іванків, вул. Центральна, 3-а, код 37905105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код 21665011) - 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 04 коп. заборгованості, 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 25 коп. 3% річних, 15540 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. 02 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 2 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць