Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3741/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3741/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства В«КиївобленергоВ» , Київська обл., м. Вишневе

до Приватного підприємства «Пролісок», Київська обл., с. Лобачів

про стягнення 10 671,08 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №36 від 22.05.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №20 від 11.05.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.08.2015 Публічне акціонерне товариство В«КиївобленергоВ» (далі-ПАТ В«КиївобленергоВ» /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Пролісок» (далі- ПП «Пролісок»/відповідач) про стягнення 10 671,08 грн заборгованості по сплаті вартості спожитої активної електроенергії за договором про постачання електричної енергії №32 від 22.02.2007.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, згідно якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2015 порушено провадження у справі №911/3741/15 та призначено справу до розгляду на 15.05.2015.

15.09.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття представника ПП «Продісок» у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2015 розгляд даної справи було відкладено на 29.09.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007 між Закритим акціонерним товариством В«А.Е.С. КиївобленергоВ» , яке в подальшому було перейменовано на ПАТ В«КиївобленергоВ» (далі-постачальник) та Приватним підприємством «Пролісок» (далі-споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №32 (далі-договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1011 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору .

Згідно п. п. 2.2.2. договору постачальник зобов’язується продавати споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 1011 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за договором в частині постачання відповідачу активної електричної енергії виконав належним чином.

Так, протягом, зокрема, серпня 2014 року, грудня 2014 року - березня 2015 року та травня 2015 року, споживачем було спожито (куплено) активної електричної енергії на суму 30 396, 60 грн, що підтверджується звітами відповідача про використану електроенергію та виставленими за ними рахунками-фактури за спірні періоди, копії яких містяться в матеріалах справи.

З метою оплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії протягом спірного періоду, з урахуванням перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2014 року, позивачем було виставлено наступні рахунки-фактури:

- №9897628757 від 21.08.2014 за серпень 2014 року на суму 17 913,90 грн,

- №9998645346 від 17.12.2014 за грудень 2014 року на суму 2 864,45 грн,

- №8115313838 від 22.01.2015 за січень 2015 року на суму 2 263,08 грн,

- №8018468820 від 26.02.2015 за лютий 2015 року на суму 3 861,85 грн,

- №8117497969 від 31.03.2015 за березень 2015 року на суму 3 158,02 грн,

- №8315006869 від 29.05.2015 за травень 2015 року на суму 335,30 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Натомість, відповідач свої обов’язки за договором в частині проведення повної оплати вартості спожитої активної електроенергії за спірні періоди належним чином не виконав, сплативши лише 19 655, 15 грн, внаслідок чого, із врахуванням здійснених відповідачем переплат за попередні періоди у розмірі 70,37 грн, за ним утворилось 10 671,08 грн заборгованості.

Поряд з тим, позивачем 30.12.2014 на адресу відповідача було направлено претензію №282 від 29.12.2014, згідно якої ПАТ «Київобленерго» повідомляло споживача про існування у останнього боргу за договором та вимагало погасити означену заборгованість.

Посилаючись на те, що відповідач на претензію не відповів суму боргу не сплатив, та вподальшому остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 671,08 грн. заборгованості по оплаті вартості спожитої активної електроенергії згідно договору за серпень 2014 року, грудень 2014 року - березень 2015 року та травень 2015 року.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 530, ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пуктами 2.3.3., 4.2.2., договору передбачено, що споживач зобов’язується оплачувати вартість енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Так, згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця.

Величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

Обсяг спожитої електричної енергії для внесення авансового платежу визначається на основі обсягу договірної величини на відповідний розрахунковий період.

Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів за остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

З огляду наведеного, споживання відповідачем протягом спірного періоду активної електроенергії без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем таких послуг, а виставлення позивачем 21.08.2014, 17.12.2014, 22.01.2015, 26.02.2015, 31.03.2015 та 29.05.2015 рахунків на оплату породжує для відповідача обов’язок щодо проведення повної оплати вартості спожитої електроенергії.

Посилання ж відповідача на відсутність у останнього обов’язку по оплаті вартості використаної електроенергії, зокрема 7 889, 46 грн, нарахованих позивачем за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2014 року , з огляду на звернення ПП «Пролісок» до позивача у порядку п. 5.5. договору з листом про збільшення ліміту споживання електроенергії та коригування договірних цін за рахунок економії споживання електроенергії за попередні місяці 2014 року, оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3.2.1. договору споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

21.10.2013 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії №32 від 22.07.2007, якою, зокрема, внесли зміни до розділу 5 договору, та узгодили, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно п. 5.2. цього договору обсягів.

Звернення споживача щодо коригування договірних величини споживання енергії та/або електричної потужності протягом поточного розрахункового періоду, надане постачальнику не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду, розглядається постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. За дату надходження звернення приймається дата реєстрації постачальником письмового звернення споживача.

Поряд з тим, відповідно до додаткової угоди № 1 від 21.10.2013 сторонами погоджено обсяги електроенергії, що постачаються за місяцями 2014 року, зокрема на серпень 2014 року - 1,5 тис. кВт/год.

Згідно наданих позивачем пояснень та доказів на їх підтвердження, за результатами розгляду заяви відповідача про корегування договірної величини споживання електроенергії, перевищеної останнім у серпні 2014 року, прийнято рішення про залишення без змін договірної величини споживання та відповідного нарахування з огляду на відсутність своєчасної заяви на коригування договірної величини. Означене рішення оформлено протоколом засідання центральної комісії по розгляду спірних питань щодо нарахування за перевищення споживачами граничних величини електричної енергії та/або потужності №66 від 03.09.2014, копія якого наявна в матеріалах справи.

Отже, беручи до уваги визнання відповідачем перевищення договірної величини споживання електроенергії за серпень 2014 року, яку як і нарахування на неї постачальником залишено без змін, у той час як сторони спірних правовідносин не погоджували інших умов оплати наданих послуг, зокрема шляхом збільшення ліміту споживання за рахунок економії споживання електроенергії за попередні місяці 2014 року, позаяк оплата за поставлену електроенергію проводилась відповідачем відповідно до умов договору за фактично спожиту електроенергію, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на відсутність у нього обов’язку по оплаті наданих позивачем послуг, з урахуванням перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, що кореспондують з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач спожиту, в тому числі понаднормово у серпні 2014 року, електроенергію оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10 671, 08 грн заборгованості по оплаті активної електроенергії, спожитої за серпень 2014 року, грудень 2014 року - березень 2015 року та травень 2015 року згідно договору, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Пролісок» (09355, вул. Набережна, 51, с. Лобачів, Володарський р-н, Київська обл., ідентифікаційний код 03754219) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, вул. Київська, 2Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., ідентифікаційний код 23243188) 10 671 (десять тисяч шістсот сімдесят одну) грн 08 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.10.2015

Суддя В.А. Ярема