Рішення

від 16.09.2015 по справі 914/2171/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015р. Справа№ 914/2171/15

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс», м. Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний автомобільний клуб», м. Львів про:стягнення 30685,00 грн.

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс», м. Львів, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний автомобільний клуб», м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення 30685,00 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2015 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 29.07.2015 р.

07.09.2015 р. на розгляд суду представник позивача подав лист, в якому повідомляє про відсутність аналогічного спору в інших судах.

07.09.2015 р. через канцелярію на розгляд суду представник позивача подав клопотання з проханням продовжити строк розгляду справи.

В засідання суду 16.09.2015 р. з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та просив задоволити подану позовну заяву. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в засідання суду, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського сду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. за № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.09.2015 р. місцезнаходження відповідача є: 79008, м. Львів, вул. Трускавецька, буд. 4. На вказану адресу судом направлялись відповідні процесуальні документи.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Сторонами спору 30.04.2014 р. було досягнуто договору про постачання бланків-дозволів (талонів) на пальне марки А95 ОККО та дизельне паливо ОККО на загальну суму 30685,00 грн. з ПДВ.

На виконання вимог договору на підставі рахунку від 30.04.2015 р. за № 04-30-15/01НП позивачем перераховано відповідачу 30685,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2015 р. за № 1749.

Пізніше позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 26.05.2015 р. про здійснення передачі товару до 27.05.2015 р. згідно оплаченого рахунку.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 30685,00 грн. основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору про постачання бланків-дозволів (талонів) на пальне підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням від 30.04.2015 р. за № 1749, та не заперечується відповідачем.

Відповідач взятих на себе зобов'язань перед позивачем належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату подання позову у нього виникла заборгованість в сумі 30685,00 грн. основного боргу.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк поставки оплаченого товару сторонами визначений не був, позивач в порядку ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу про поставку оплаченого товару. Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, позивачем направлено претензію про здійснення передачі товару згідно оплаченого рахунку.

Зважаючи на те, що відповідачем не поставлено товар, а також ним не повернуто позивачу коштів, тому позовні вимоги про стягнення коштів у сумі 30685,00 грн. є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжними дорученнями від 18.06.2015 р. за № 1804 в сумі 1827,00 грн.

Судові витрати слід покласти на на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний автомобільний клуб» (79008, м. Львів, вул. Трускавецька, буд. 4, ідентифікаційний код 39488488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс» (79040, м. Львів, вул. Генерала Курмановича, буд. 2, ідентифікаційний код 37741470) 30685,00 основного боргу та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.09.2015 р.

Суддя Артимович В.М.