Рішення

від 29.09.2015 по справі 915/1322/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 915/1322/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«МиколаївгазВ»

54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159

Відповідач: Новобузький коледж Миколаївського національного аграрного університету

55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Леніна, 46

Про: стягнення заборгованості в сумі 379 256,66 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 21.07.2015 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 250821,03 грн. - основного боргу, 2660,89 грн. - 3% річних, 52037,19 грн. пені, 73737,55 грн. - інфляційних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № ТП-Б-2013129-МГ «на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб установ та організації, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів)» від 16.01.2015 р. ; актів прийому-передачі природного газу на загальну суму 250821,03 грн. (в січні, лютому, березні, квітні 2015 р.); норм ст.ст. 526, 610, 611, 625, 525 Цивільного кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань по оплаті одержаних послуг.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзив по суті позову так і не надав, в судове засідання жодного разу свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотній стороні судових ухвал та поштове повідомлення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, виходячи з сукупності вищенаведених обставин, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

29.09.2015 р. суд, за результатами розгляду справу, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

16 січня 2015 року між сторонами був укладений договір № ТП-Б-2013129-МГ «на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб установ та організації, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів)» згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язався постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а відповідач, як споживач, зобов'язався оплатити постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в Додатку № 1 до Договору.

У відповідності до пунктів 2.6, 2.7 та 2.9 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору; постачальник до 3 - го числа, наступного за звітним місяцем направляє споживачу два примірники акта приймання - передачі газу та акти виконаних робіт за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника; акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до абз.1 п. 3.3 договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору.

Пунктом 4.6 договору визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем поточними платежами по розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Згідно п. 4.7 договору, оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до змісту п. 10.1 сторони дійшли згоди, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і поширює свою дію на відносини, які склалися між сторонами починаючи з 01 січня 2015 року та укладається на строк до 31 грудня 2015 р.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства як про поставку так і про надання послуг.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що за період: січень, лютий, березень та квітень 2015 року споживачу позивачем було поставлено природного газу в кількості 30,823 тис. куб.м. на загальну суму 250821,03 грн ., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень 2015 р., лютий 2015 р., березень 2015 р. та квітень 2015 р.

Наведені акти підписані та скріплені печатками обох підприємств, без розбіжностей та зауважень.

Як стверджує позивач, та вбачається з матеріалів справи відповідач свої договірні зобов'язання щодо розрахунків за надані послуги по поставці газу у вказаний період взагалі не виконав.

За приписами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ за спірний період по договору № ТП-Б-2013129-МГ від 16.01.15 р.

В зв'язку з наведеним, за обґрунтованим розрахунком позивача, борг відповідача перед позивачем, за договором № ТП-Б-2013129-МГ від 16.01.2015 р. за період з січня по квітень 2015 року, дійсно складає в розмірі 250821,03 грн .

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі вищенаведених норм та обставин позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення за прострочення виконання грошового зобов'язання - 2660,89 грн. 3% річних (за період з 06.02.2015 р. по 06.05.2015 р.), 73737,55 грн. індексу інфляції (за період з лютого 2015 року по червень 2014 р.) та 53037,19 грн. пені (за період з 06.02.2015 р. по 06.05.2015 р.).

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та задоволенню його в повному обсязі.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Новобузького коледжу Миколаївського національного аграрного університету (55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 26446762) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) - 250821,03 грн. - основного боргу, 2660,89 грн. - 3% річних, 52037,19 грн. пені, 73737,55 грн. - інфляційних та 7585,12 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 05 жовтня 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова