Постанова

від 30.09.2015 по справі 915/150/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р.Справа № 915/150/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Колоколова С.І., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №02-36/1535 від 09.06.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю від 08.09.2015р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Спецмонтаж-257В»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року

у справі №915/150/15

за позовом Публічного акціонерного товариства В«УкрсоцбанкВ»

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Спецмонтаж-257В»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПАН МонтажспецстройВ»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ В«УкрсоцбанкВ» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ В«Спецмонтаж-257В» з вимогами, з урахуванням остаточних уточнень до позовних вимог від 30.04.2015р., про звернути стягнення на предмет іпотеки на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поздовжня дванадцята, буд. 53 та складається з: прохідна цегляна літера А' -1, загальною площею 12,4 кв.м., склад цегляний літера Б-1, загальною площею 438,1 кв.м., склад цегляний літера В-1, загальною площею 45,2 кв.м., цех залізобетонний літера Г-1, загальною площею 506,8 кв.м., основна будівля цегляна літера Д-2, загальною площею 65,6 кв.м., майстерня цегляна літера Ж-1, загальною площею 30,2 кв.м., майстерня цегляна літера З-1, загальною площею 297,6 кв.м., склад залізобетонний літера Ч-2, загальною площею 436,8 кв.м., основна будівля цегляна літера К-2, загальною площею 62,2 кв.м., навіс ПММ металевий літера Е-1, адмінбудівля цегляна літера А-2, загальною площею 406,8 кв.м., огорожі № 2, 3, 4, 5, покриття № І. Нежитловий об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0,516 гектарів, згідно Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 162 від 31.05.1994р., та належить ТОВ В«Спецмонтаж-257В» (код ЄДРПОУ 05446798), яке є правонаступником ЗАТ В«Спецмонтаж-257В» (код ЄДРПОУ 05446798) на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серії САА № 855625), виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.12.2003р., зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі витягу, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.12.2003р. в реєстровій книзі 12, номер запису 1534 та в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 4193725, який є Предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3275, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою в п. 1.2. Іпотечного договору від 16.11.2007р. реєстр. № 3275, а саме 6287024 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ В«ПАН МонтажспецстройВ» перед ПАТ В«УкрсоцбанкВ» за договором невідновлювальної кредитної лінії № 640/3-241 від 16.11.2007р. в сумі 4057159,86 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом становить 2078988,32 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 1578208,31 грн.; загальний розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків складає 378263,23 грн.; сума заборгованості за комісіями складає 21700 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року у справі №915/150/15 (суддя Васильєва Л.І.) позовні вимоги ПАТ В«УкрсоцбанкВ» задоволено та в рахунок погашення заборгованості ТОВ В«ПАН МонтажспецстройВ» перед ПАТ В«УкрсоцбанкВ» за договором невідновлювальної кредитної лінії № 640/3-241 від 16.11.2007р. в сумі 4057159,86 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом становить 2078988,32 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 1578208,31 грн.; загальний розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків складає 378263,23 грн.; сума заборгованості за комісіями складає 21700 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поздовжня дванадцята, буд. 53 та складається з: прохідна цегляна літера А' -1, загальною площею 12,4 кв.м., склад цегляний літера Б-1, загальною площею 438,1 кв.м., склад цегляний літера В-1, загальною площею 45,2 кв.м., цех залізобетонний літера Г-1, загальною площею 506,8 кв.м., основна будівля цегляна літера Д-2, загальною площею 65,6 кв.м., майстерня цегляна літера Ж-1, загальною площею 30,2 кв.м., майстерня цегляна літера З-1, загальною площею 297,6 кв.м., склад залізобетонний літера Ч-2, загальною площею 436,8 кв.м., основна будівля цегляна літера К-2, загальною площею 62,2 кв.м., навіс ПММ металевий літера Е-1, адмінбудівля цегляна літера А-2, загальною площею 406,8 кв.м., огорожі № 2, 3, 4, 5, покриття № І. Нежитловий об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0,516 гектарів, згідно Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 162 від 31.05.1994р., та належить ТОВ В«Спецмонтаж-257В» , яке є правонаступником ЗАТ В«Спецмонтаж-257В» на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серії САА № 855625), виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.12.2003р., зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі витягу, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.12.2003р. в реєстровій книзі 12, номер запису 1534 та в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 4193725, який є Предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3275, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою в п. 1.2. Іпотечного договору від 16.11.2007р. реєстр. № 3275, а саме 6287024 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами та підтверджуються матеріалами справи. При цьому, посилання відповідача на припинення зобов'язання за кредитним договором в зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.02.2015р. у справі № 915/1643/14 ТОВ В«ПАН МонтажспецстройВ» визнано банкрутом та 17.02.2015 року виключено з єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ є безпідставним, оскільки Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р. вказану ухвалу було скасовано, справу повернуто на новий розгляд до господарському суду Миколаївської області. Ухвалою від 31.03.2015р. у справі № 915/1643/14 суд відмінив державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ В«ПАН МонтажспецстройВ» .

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач (ТОВ В«Спецмонтаж-257В» ) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ В«УкрсоцбанкВ» відмовити у повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (ПАТ В«УкрсоцбанкВ» ) у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких ПАТ В«УкрсоцбанкВ» просить залишити апеляційну скаргу ТОВ В«Спецмонтаж-257В» без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Представник третьої особи (ТОВ В«ПАН МонтажспецстройВ» ) у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 10.07.2015р. та від 15.09.2015р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ В«Спецмонтаж-257В» за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 16.11.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку В«УкрсоцбанкВ» (кредитор, позивач) та ТОВ В«ПАН монтажспецстройВ» (третя особа, позичальник) було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 640/3-241 (надалі - кредитний договір), за умовами якого кредитор прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, окремими частинами (траншами) грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 3500000 грн., з порядком повернення кредиту, передбаченим п.1.1.2. договору кредиту, кінцевим терміном повернення всієї заборгованості не пізніше 15.11.2012 р. та зі сплатою 14,5 % річних.

Згідно з п.3.3.5., п.3.3.6. та п. 3.3.7. договору кредиту, позичальник зобов'язувався погашати кредитору кредит (транші кредиту) відповідно до п.п. 1.1.2., 3.3.14. договору кредиту; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5., 3.3.14. договору кредиту; сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п. 2.6., 3.3.14 договору кредиту.

За п.2.3. договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом (траншами кредиту) здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом В«факт/360В» , де В«фактВ» - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а В« 360В» - умовна кількість днів у році.

Відповідно до п.2.4. договору кредиту сплата процентів за користування кредитом (траншами кредиту) здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 2.5. договору кредиту сторони передбачили, що нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється в порядку, в сумі та в строки, що встановлені тарифами.

Відповідно до п.4.1 договору кредиту у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (траншів кредиту) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п.1.1.1., п. 2.4., 2.5., 3.3.14., 3.3.15 договору кредиту, позичальник сплачує позивачу пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за договором кредиту, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

В подальшому між позивачем та третьою особою укладалась низка додаткових угод до кредитного договору, якими, зокрема, змінювався кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за договором кредиту та процентна ставка за користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору та додаткових угод до нього, третій особі було відкрито позичковий рахунок в АКБ В«УкрсоцбанкВ» та видано транші кредиту на загальну суму 3200 000 грн. на поповнення обігових коштів.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту, між позивачем та ЗАТ В«Спецмонтаж-257В» , правонаступником якого є ТОВ В«Спецмонтаж-257В» (відповідач, поручитель) 16.11.2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3275 , відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку позивачу нерухоме майно, належне йому на праві власності, а саме:

- нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поздовжня дванадцята, буд. 53. Нежитловий об'єкт складається: прохідна цегляна літера А' -1, загальною площею 12,4 кв.м., склад цегляний літера Б-1, загальною площею 438,1 кв.м., склад цегляний літера В-1, загальною площею 45,2 кв.м., цех залізобетонний літера Г-1, загальною площею 506,8 кв.м., основна будівля цегляна літера Д-2, загальною площею 65,6 кв.м., майстерня цегляна літера Ж-1, загальною площею 30,2 кв.м., майстерня цегляна літера З-1, загальною площею 297,6 кв.м., склад залізобетонний літера Ч-2, загальною площею 436,8 кв.м., основна будівля цегляна літера К-2, загальною площею 62,2 кв.м., навіс ПММ металевий літера Е-1, адмінбудівля цегляна літера А-2, загальною площею 406,8 кв.м., огорожі № 2, 3, 4, 5, покриття № І. Нежитловий об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0,516 гектарів, згідно Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 162 від 31.05.1994р.

Предмет іпотеки належить відповідачу на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серії САА № 855625), виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.12.2003 р., зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі витягу, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.12.2003р. в реєстровій книзі 12, номер запису 1534, та в ЄРПВНМ за № 4193725.

Відповідно до п.п.1,2 1.4., п. 1.5. іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 6287024 грн. Іпотекою забезпечується: повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісій, сплата можливої неустойки (пені, штрафу), відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання, відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням умов іпотечного договору.

ПАТ В«УкрсоцбанкВ» , вважаючи, що третя особа належним чином свої кредитні зобов'язання не виконує, звернулось з відповідним позовом до місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано сторонами, матеріали справи свідчать про наявність за третьою особою порушень зобов'язань за кредитним договором та заборгованості у сумі 4057159,86 грн.

При цьому, колегія суддів зауважує, що всі доводи скаржника щодо скасування оскарженого рішення, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до того, що місцевим господарським судом неправомірно було відхилено клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, чим порушено норми процесуального права, та на порушення господарським судом першої інстанції приписів Закону України «Про іпотеку», оскільки при визначенні вартості спірного майна судом не було здійснено оцінку майна, а вказана у судовому рішенні ціна майна не відповідає дійсності.

Щодо доводів скаржника стосовно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційний господарський зазначає наступне.

09.02.2015р. господарським судом Миколаївської області було порушено провадження по справі №915/150/15.

30.04.2015р. господарським судом Миколаївської області винесено ухвалу про прийняття справи №915/150/15 до розгляду суддею Васильєвою Л.І. у зв'язку з перерозподілом справи. Відповідно розгляд справи було почато заново.

12.05.2015р. господарським судом першої інстанції винесено ухвалу про відкладення розгляду справи №915/150/15 на 09.06.2015р. та запропоновано відповідачу та третій особі скористатись правом, визначеним ст.22 ГПК України, щодо надання письмових пояснень по суті спору.

09.06.2015р. від відповідача до місцевого господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача ОСОБА_5

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні . Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Апеляційний господарський суд зауважує, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, розгляд справи тривав більш ніж 4 місяці, у сторін було достатньо часу для можливості скористатись своїми правами передбаченими ст. 22 ГПК України, при цьому, як вже було зазначено вище, 12.05.2015р. господарським судом першої інстанції винесено ухвалу про відкладення розгляду справи №915/150/15 на 09.06.2015р. та запропоновано відповідачу та третій особі скористатись правом, визначеним ст.22 ГПК України, щодо надання письмових пояснень по суті спору. При цьому, жодних письмових пояснень відповідачем так надано і не було.

Також відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, за яких не можливо було б вирішити спір по даній справі у судовому засіданні 09.06.2015р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність порушень норм процесуального права господарським судом першої інстанції.

За ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 1 ст. 7 Закону України В«Про іпотекуВ» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України В«Про іпотекуВ» , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України В«Про іпотекуВ» та п.4.6 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 38 Закону України В«Про іпотекуВ» .

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав порушення кредитних зобов'язань з боку третьої особи та наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Щодо доводів скаржника стосовно порушень місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме Закону України «Про іпотеку», апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 6287024 грн.

За ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності , на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна . У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Апеляційний господарський суд зауважує, що спірний іпотечний договір було укладено 16.11.2007р., а отже визначена вказаним договором ціна станом на 2007 рік може не відповідати дійсній вартості об'єкту станом на день подання відповідного позову, оскільки пройшло майже 8 років з моменту визначення вартості спірного майна згідно з іпотечним договором, про що також вказує у своїй апеляційній скарзі відповідач.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно того, що місцевим господарським судом порушено вимоги ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та звернуто стягнення на предмет іпотеки з визначенням ціни, яка не відповідає реальній вартості предмету іпотеки, а отже і не відповідає рівню звичайної ціни на даний вид майна.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення та визначення способу реалізації майна - шляхом його продажу на прилюдних торгах за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в рамках виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід змінити, а у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Спецмонтаж-257В» відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Спецмонтаж-257В» .

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року у справі №915/150/15 змінити в частині визначення способу реалізації майна на визначення шляхом його продажу на прилюдних торгах за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в рамках виконавчого провадження.

У решті рішення господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року у справі №915/150/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8