Постанова

від 09.09.2015 по справі 820/4664/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р. Справа № 820/4664/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Корольчук Ю.Ю.

представника відповідача Климчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 820/4664/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ Україна"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ УКРАЇНА" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.04.2015 року №0001321501.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ УКРАЇНА" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "МСМ УКРАЇНА" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37365467 та перебуває на податковому обліку в ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Фахівцем Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "МСМ УКРАЇНА" за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2015 р. № 1098/20-38-15-01-09/37365467 ( а.с.7-9).

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено порушення: п.198.6 т.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством позивача було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року податкові накладні, одержані від контрагентів - постачальників за листопад - грудень 2014 року на суму ПДВ 8375,42 грн., що призвело до завищення податкового кредиту у січні 2015 року та не сплати податкового зобов'язання на суму ПДВ 8375,42 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 09.04.2015 року за № 0001321501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10470,00 грн., з яких за основним платежем - 8376,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2094,00 грн. ( а.с.6).

Фактичною підставою для відображення в акті порушень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення - рішення стало включення у податковому періоді січня 2015 року до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних листопада та грудня 2014 року..

Таким чином відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту у січні 2015 року. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За змістом п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, виходячи з наведених норм, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару (послуг), до податкового кредиту виникає у платника податків в разі підтвердження вказаної суми ПДВ податковою накладною, належним чином оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, таке право виникає у платника податку в звітному періоді в момент придбання товару (послуг) та виписування постачальником податкової накладної.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, з якої вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні, отримані від контрагентів - постачальників, а саме:

-ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» (код ЄДРПОУ 30721457), податкова накладна за грудень 2014 року на суму ПДВ 274,26 грн;

- ТОВ «ТД ИРБИС» (код ЄДРПОУ 31559190), податкова накладна за грудень 2014 року на суму ПДВ 847,97 грн;

-ТОВ «ХАЙТЕД Україна» ( код ЄДРПОУ 34807286), податкова накладна за грудень 2014 року на суму ПДВ 276,27 грн;

-ТОВ «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» ( код ЄДРПОУ 37141112), податкові накладні за листопад 2014 року на суму ПДВ 485,88 грн. та за грудень 2014 року на суму ПДВ 5606,94 грн;

-ТОВ «ЄВРО-ПРОФІ» (код ЄДРПОУ 39273572), податкова накладна за грудень 2014 року на суму ПДВ 884,53 грн.

Фактичною підставою для відображення в акті перевірки порушень та прийняття податкового повідомлення-рішення є висновок контролюючого органу про те, що позивач з порушенням норм чинного податкового законодавства включив до податкового кредиту січня 2015 року податкові накладні листопада та грудня 2014 року, оскільки новою редакцією п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яка діє з 01 січня 2015 року право платника податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної в іншому періоді, ніж така податкова накладна виписана, на думку контролюючого органу, не передбачено.

Згідно з Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.2014р. (дата набрання чинності - з 01.01.2015 року) пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції:

«Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.»

Враховуючи, що спірні відносини з приводу виникнення права платника податку на формування податкового кредиту виникли саме в листопаді, грудні 2014 року, а також наявності згідно вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин, права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, колегія суддів вважає, що в даному випадку застосовуванню підлягають норми податкового законодавства, що діяли на момент вчинення правовідносин (в листопаді, грудні 2014 року).

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність законодавчих обмежень в часі у платника податків на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у наступних звітних періодах, ніж тих, у яких виписані податкові накладні, не позбавляє платника податку на включення до складу податкового кредиту відповідних сум за такими податковими накладними, якщо дотримано вимоги щодо належного їх оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, як зазначив позивач спірні податкові накладні він отримав у січні 2015 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та правомірності формування у податковому обліку суми податкового кредиту за січень 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 01.04.2015 року № 0001461501.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ Україна" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 820/4664/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ УКРАЇНА" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.04.2015 р. №0001321501.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 14.09.2015 р.