Постанова

від 01.10.2015 по справі 803/2005/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 803/2005/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ексім Груп» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ексім Груп» (далі - ПП «Ексім Груп») звернулося в суд з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області від 11 березня 2015 року за № 0000162204 та № 0000172204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 24 лютого 2015 року № 7/03-20-22-04-07/0037950802 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Ексім Груп» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими МД». Перевіркою виявлено факти не підтвердження автентичності поданих митному органу документів та заявлення недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, митне оформлення якого завершено, та встановлено порушення частини другої статті 52, статті 279 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо недостовірності відомостей вартості транспортного засобу, оскільки останній були розмитнений відповідно до митної декларації від 7 липня 2014 року № 204020000/2014/008894 на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10 січня 2014 року № 06/14, укладеного із фірмою «ISOREX TRADE CORP.» (Канада).

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 15 вересня 2015 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що при митному оформленні транспортного засобу його вартісні показники, за інформацією отриманою від іноземної держави, та заявлені в Україні відрізняються. Вартість транспортного засобу значно нижча, ніж задекларована в країні відправлення - Республіці Польща до країни призначення - України. Перевірка проведена з дотриманням встановлених вимог, в ході якої було використано інформацію митних органів Республіки Естонія, та встановлено, що вартість товару (транспортного засобу), поданого до митного оформлення на Рівненській митниці, занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, в зв'язку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правомірно донараховані грошові зобов'язання за платежем мито, податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів та застосовані штрафні санкції. Просив відмовити в задоволені адміністративного позову.

Позивач в судове засідання представника не направив, подавши 1 жовтня 2015 року заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання призначене на 1 жовтня 2015 року прибув представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника, відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 19 січня 2015 року по 24 лютого 2015 року Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Ексім Груп» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими МД, за результатами якої складено акт від 24 лютого 2015 року № 7/03-20-22-04-07/0037950802.

Перевіркою виявлено факти не підтвердження автентичності поданих митному органу документів та заявлення недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, митне оформлення якого завершено. В результаті неправильного визначення бази оподаткування товару підприємством порушено вимоги: частини другої статті 52 Митного кодексу України, в частині подання органу доходів і зборів недостовірної інформації про вартість оцінюваних при оформленні товарів; статті 279 Митного кодексу України, в частині визначення бази оподаткування товарів ввізним митом; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в частині визначення бази оподаткування для товару, який ввезено на митну територію України. Загальна сума додаткового податкового зобов'язання ПП «Ексім Груп», що підлягає перерахуванню до державного бюджету України складає 169 991 грн. 55 коп., в тому числі ввізне мито (021) - 53 122 грн. 36 коп., податок на додану вартість - 116 869 грн. 19 коп.

За наслідками перевірки 11 березня 2015 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення: № 0000162204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 146 086 грн. 49 коп., в тому числі 116 869 грн. 19 коп. - основний платіж та 29 217 грн. 30 коп. - штрафна (фінансова) санкція; № 0000172204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 66 402 грн. 95 коп., в тому числі 53 122 грн. 36 коп. - основний платіж та 13 280 грн. 59 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано первинну скаргу. Рішенням ДФС України від 13 травня 2015 року за № 10064/6/99-99-10-01-06-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини четвертої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (частина перша статті 354 Митного кодексу України).

Частиною шостою статті 345 Митного кодексу України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як встановлено судом, за митною декларацією від 7 липня 2014 року № 204020000/2014/008894 здійснено митне оформлення імпортованого ПП «Ексім Груп» легкового автомобіля марки Mercedes-Benz G350 Bluetec, номер шасі WDB4633461X217265.

Транспортний засіб на територію України було ввезено згідно зовнішньоекономічного контракту від 10 січня 2014 року № 06/14 та додаткової угоди від 31 травня 2015 року № 3, укладеними із фірмою «ISOREX TRADE CORP.» (Канада), на підставі інвойса від 5 липня 2014 року № 1459-ОТС/ЕG.

До митного оформлення було також подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (Zulassungsbescheinigung Teil) від 17 лютого 2014 року WB 107953, експортну митну декларацію від 5 липня 2014 року № 14PL302040E0046669, міжнародну товарно-транспортну накладну (Internationaler Frachtbrief) від 5 липня 2014 року.

Згідно з умовами договору комісії від 9 січня 2014 року №01/14-2, укладеного між фірмою «ISOREX TRADE CORP.» (Канада) (Комітент) та компанією «Balcoast OU» (Республіка Естонія) (Комісіонер), Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату укладати від свого імені контракт (контракти) по товарам, по цінам, в об'ємах та в асортименті, вказаному в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного договору.

Комісіонер здійснює придбання товару в третіх осіб (юридичних та фізичних) на зовнішньоекономічному ринку від свого імені за дорученням та за рахунок Комітента; відправку товару третім особам від імені Комітента та повинен виконати всі зобов'язання, використати всі права по договорах з третіми особами (пункт 1.2 договору комісії).

Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що Комісіонер виконує роботу без виїзду на місце через довірених осіб, які підбираються комісіонером з країни в яку здійснюється поставка автомобілів з Європейського Союзу.

Згідно з пунктом 1.1. контракту від 10 січня 2014 року № 06/14, укладеного між фірмою «ISOREX TRADE CORP.» (Канада) та ПП «Ексім Груп» (Покупець), за умовами даного Контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, човни, яхти та інші плавзасоби нові та бувші у використанні (надалі Товар). Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід'ємними частинами цього Контракту.

Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту (пункт 2.1 Контракту).

Відправником товару є - «Luxsteel OU» (Тornimae 7-54, Tallin 10145 Tallin, EE), «Balcoast OU» (Тornimae 7-54, Tallin 10145 Tallin, EE) (пункт 2.2 Контракту).

Відповідно до вищезазначених правочинів ПП «Ексім Груп» є одержувачем транспортного засобу вже на території України, що підтверджує зовнішньоекономічний контракт, а не є декларантом при вивезенні товарів з Європейського Союзу. В поданих митних деклараціях на території України вбачається, що декларантом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Західброксервіс». Автомобіль доставлявся фізичними особами за дорученням компанії «Luxsteel OU» (відправника) на адресу Європейського Союзу. Дані обставини не заперечуються представниками сторін.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, декларант надав митному органу документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість. Рівненською митницею не було відмовлено декларанту у митному оформленні товару, не видано картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та не виносилось рішення про коригування митної вартості товару.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2015 року за № 0000162204 та № 0000172204.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 11 березня 2015 року за № 0000162204 та № 0000172204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ексім Груп» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, 25, код ЄДРПОУ 37950802) 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 98 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк