Постанова

від 29.09.2015 по справі 803/3220/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 803/3220/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ АГРО» до Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Селянського фермерського господарства «Нива», ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ АГРО» (далі - ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО») звернулося з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2015 року № 22725894, № 22726750.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 року залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Селянське фермерське господарство «Нива» (далі - СФГ «Нива») та ОСОБА_2 (а. с. 97-98).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями проведено державну реєстрацію речового права - права оренди земельних ділянок, що розташовані на території Смолявської сільської ради Горохівського району Волинської області (кадастрові номера НОМЕР_1, НОМЕР_2), на підставі договорів оренди землі від 30.01.2015 року № 229, № 230, укладених між ОСОБА_2 та СФГ «Нива».

Позивач вважає, що вказані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки на момент проведення такої реєстрації заявлені права оренди земельних ділянок вже були зареєстровані за позивачем до 01.01.2013 року у Горохівському районному офісі ДП «ЦЕНТР ДЗК».

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2015 року № 22725894, № 22726750.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 15.09.2015 року № 1059-02-2.7/02-2 (а. с. 105) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскільки право власності на спірні земельні ділянки нотаріусами були зареєстровані з відкриттям розділів в нових реєстрах про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з 01.01.2013 року, то в цих же розділах і проводилася державна реєстрація іншого речового права, та у зв'язку з тим, що технічно сформувати запит до Державного земельного кадастру не має можливості, то реєстратор не могла знати про існування зареєстрованого договору оренди з померлою людиною у 2007 році.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача СФГ «Нива» та ОСОБА_2 письмових заперечень проти позову та будь-яких письмових пояснень щодо позовних вимог не подали.

До судового засідання, призначеного на 11:00 29.09.2015 року, представники сторін подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 105, 111), а представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача СФГ «Нива» та ОСОБА_2 в судове засідання не прибули з невідомих суду причин, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 101, 104).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки до судового засідання представники сторін подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а неприбуття в судове засідання представників третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи по суті, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 03.09.2007 року між ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО» (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено договір оренди землі № 41 щодо земельної ділянки розміром 1,33 га, кадастровий № НОМЕР_2, строком на 15 років, який зареєстрований в Горохівському районному офісі ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2007 року за № 040708300016 (а. с. 20-24).

03.09.2007 року між ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО» (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) було укладено договір оренди землі № 42 щодо земельної ділянки розміром 1,33 га, кадастровий № НОМЕР_1, строком на 15 років, який зареєстрований в Горохівському районному офісі ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2007 року за № 040708300017 (а. с. 9-13).

Згідно із свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 29.01.2014 року та від 29.04.2014 року ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме земельних ділянок, розташованих на території Смолявської сільської ради Горохівського району, площею 1,3324 га (кадастровий № НОМЕР_1) та площею 1,3322 га (кадастровий № НОМЕР_2) (а. с. 42, 45).

15.09.2014 року ОСОБА_2 зверталася до ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО» із повідомленнями про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) (а. с. 41, 44), у відповідь на які листами від 29.09.2014 року № 438, 439 ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО» повідомило про відсутність підстав для розірвання договорів оренди землі від 03.09.2007 року № 41, № 42 (а. с. 47-48).

09.07.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Волошина В.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22726750, за яким вирішила провести державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, що розташована на території Смолявської сільської ради Горохівського району, кадастровий № НОМЕР_1, на підставі договору оренди землі № 230 від 30.01.2015 року, укладеного строком на 15 років між СФГ «Нива» та ОСОБА_2 (а. с. 106-107).

Крім того, 09.07.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Волошина В.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22725894, за яким вирішила провести державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, що розташована на території Смолявської сільської ради Горохівського району, кадастровий № НОМЕР_2, на підставі договору оренди землі № 229 від 30.01.2015 року, укладеного строком на 15 років між СФГ «Нива» та ОСОБА_2 (а. с. 108-109).

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі рішень, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди від 03.09.2007 року № 41, № 42) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом; 3) обмеження речових прав.

Відповідно до частини першої статті 5, частин першої, другої статті 7 цього ж Закону у тій же редакції систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав. Місцеві органи державної реєстрації прав є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру). Місцеві органи державної реєстрації прав: проводять реєстрацію прав на нерухоме майно, їх обмежень, правочинів щодо нерухомості або відмовляють у реєстрації; ведуть Державний реєстр прав на нерухоме майно, яке або більша за площею частина якого знаходиться в даному реєстраційному (кадастровому) окрузі; надають інформацію про зареєстровані права та їх обмеження в установленому цим Законом порядку; забезпечують в установленому порядку формування та внесення кадастрових планів земельних ділянок та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру прав; здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, порядком ведення Державного реєстру прав та положенням про місцеві органи державної реєстрації прав.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди від 03.09.2007 року № 41, № 42) визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Як передбачено статтею 18 цього ж Закону у тій же редакції, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням наведених нормативно-правових актів, слід прийти до висновку, що договір оренди землі від 03.09.2007 року № 41, укладений між ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО» та ОСОБА_4, та договір оренди землі від 03.09.2007 року № 42, укладений між ТзОВ «ВОЛИНЬ АГРО» та ОСОБА_5, пройшли державну реєстрацію в порядку, визначеному законодавством на час їх укладення, в подальшому у встановленому порядку розірвані не були.

Пунктом 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно із пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього ж Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

З урахування встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Волошиної В.В. від 09.07.2015 року № 22726750, № 22725894 прийняті з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки на час проведення такої реєстрації заявлені права оренди земельних ділянок, розташованих на території Смолявської сільської ради Горохівського району, площею 1,3324 га (кадастровий № НОМЕР_1) та площею 1,3322 га (кадастровий № НОМЕР_2), уже були зареєстровані в установленому порядку - в Горохівському районному офісі ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинені записи від 16.10.2007 року за № 040708300016, № 040708300017, та всупереч вимогам пункту 8-1 частини другої статті 9 вказаного Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди не запитував від відповідних органів, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, що призвело до подвійної реєстрації прав оренди на одні і ті ж земельні ділянки за різними правонабувачами.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень державного реєстратора.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, частину першу статті 94 КАС України було викладено у такій редакції: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що даний позов було подано до суду 31.08.2015 року, тому при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд застосовує частину першу статті 94 КАС України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII.

Відтак, на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 146,16 грн., сплачений платіжними дорученнями № 4 від 27.08.2015 року, № 209 від 25.08.2015 року (а. с. 2, 3).

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Волошиної В.В. від 09 липня 2015 року № 22726750 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Волошиної В.В. від 09 липня 2015 року № 22725894 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ АГРО» судовий збір в розмірі 146 гривень 16 копійок (сто сорок шість гривень шістнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх