Постанова

від 02.10.2015 по справі 803/1819/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/1819/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекорд Оіл” до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекорд Оіл” (далі – ТзОВ “Рекорд Оіл”, позивач, підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Нововолинська ОДПІ, відповідач, інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2015 року №0000122100, від 18 червня 2015 року №0000842100.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нововолинською ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ТзОВ “Рекорд Оіл” за січень 2015 року, про що складено акт від 24 березня 2015 року № 204/22.5/30603572.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015 року, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 2 409,00 грн.

За результатами розгляду заперечень платника податків, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, яка оформлена актом від 28 квітня 2015 року №1629/22-05/38339862. У цьому акті підтверджені попередні висновки податкового органу.

На підставі вищенаведених актів перевірки Нововолинською ОДПІ 14 травня 2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000122100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 3 046,25 грн, в т. ч. за основним платежем – 2 437,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 609,25 грн.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2015 року №0000842100 було додатково нараховано 609,25 грн штрафних санкцій.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що в межах камеральної перевірки неможливо встановити, чи були реалізовані підакцизні товари (нафтопродукти) для комерційного використання, а до показників колонки 4 (вартість реалізованих підакцизних товарів для комерційного використання) додатку 6 до декларації акцизного податку за січень 2015 року позивачем була включена вартість реалізованих за договором поставки від 30 червня 2014 року № П-14414 нафтопродуктів Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельній фірмі “Авіас” (далі – ТзОВ ВТФ “Авіас”), яке є платником акцизного податку, тому визначення позивачу грошового зобов'язання з акцизного податку згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням призводить до подвійного оподаткування. Податковий орган на вищенаведені доводи не звернув і під час проведення документальної перевірки, в межах якої він фактично не досліджував договір з ТзОВ ВТФ «Авіас», а також первинні документи на його виконання.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0000122100, від 18 червня 2015 року №0000842100.

У письмовому клопотанні від 01 жовтня 2015 року представник підприємства просить суд розглядати справу за його відсутності.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що встановлені під час перевірки порушення базувалися на здійсненому аналізі податкової звітності позивача, а через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і такі операції є об'єктом оподаткування підакцизним податком, відтак, у зв'язку із виявленим перевіркою заниженням акцизного податку відповідач правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник податкового органу стосовно розгляду справи в порядку письмового провадження поклалась на розсуд суду.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони надали свої усні пояснення у судовому засіданні 07 серпня 2015 року, суд оголосив перерві для надання додаткових письмових доказів, які в подальшому були надані, враховуючи, що потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, тому суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши пояснення представників сторін які надані у судовому засіданні 07 серпня 2015 року, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ТзОВ “Рекорд Оіл” за січень 2015 року, про що складено акт від 24 березня 2015 року № 204/22.5/30603572.

Як вказано в акті камеральної перевірки, за результатами аналізу податкової звітності ТзОВ “Рекорд Оіл” встановлено неправомірне відображення у рядках 5.4 та 6.4 додатку 6 до декларації з акцизного податку за січень 2015 року вартість від реалізації пального для комерційного використання в сумі 48 186,60 грн. Перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України ПК України та наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015 року, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 2 409,00 грн (а.с.12 зворот).

За результатами розгляду заперечень платника податків (а.с.13-14), була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, яка оформлена актом від 28 квітня 2015 року №1629/22-05/38339862. У цьому акті підтверджені попередні висновки податкового органу (а.с.7-10).

На підставі вищенаведених актів перевірки Нововолинською ОДПІ 14 травня 2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000122100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 3 046,25 грн, в т. ч. за основним платежем – 2 437,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 609,25 грн (25%) (а.с.6).

За результатом розгляду первинної скарги позивача, рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 08 червня 2015 року №3890/10/03-20-10-03-06 вирішено збільшити суму штрафних санкцій до 50% (а.с.17-19).

На підставі цього рішення ГУ ДФС у Волинській області, податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2015 року №0000842100 було додатково нараховано 609,25 грн штрафних санкцій (а.с.20).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є, зокрема, особа – суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З цього слідує, що обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять”, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Зокрема, роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Оптова торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Як слідує із інформації, яка наведена в актах перевірки податкового органу, до видів діяльності ТзОВ “Рекорд Оіл” відноситься, зокрема, “ 47.30 роздрібна торгівля пальним; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами”.

Згідно із Порядком заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, Додаток 6 “Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 “Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр.3 - гр.4)” вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Судом встановлено, що ТзОВ “Рекорд Оіл” подало до Нововолинської ОДПІ декларацію акцизного податку за січень 2015 року. В додатку 6 “Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” до уточнюючої декларації акцизного податку за січень 2015 року позивач у графі 4 відобразив суму від реалізації підакцизних товарів (бензини моторні, інші нафтопродукти, скраплений газ) для комерційного використання.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, 30 червня 2014 року між ТзОВ “Рекорд Оіл” (постачальник) та ТзОВ ВТФ “Авіас” (покупець) укладено договір поставки № П-14414, предметом якого є: постачальник на умовах, викладених в розділах цього договору, зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензини, дизельне паливо і газ), в кількості і за ціною, передбаченими у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Умовами даного договору передбачено наступне: товар за цим договором поставляється щоденно і безперервно на умовах EXW АЗС. Перелік АЗС постачальника зазначений в додатку №1 до цього договору; поставка товару оформляється актами прийому-передачі ПММ за формою, передбаченою у додатку №3 до цього договору щомісячно, не пізніше останнього дня звітного місяця; товар поставляється (видається) відповідно з Додатком №4 по довірчим документам покупця: паливним карткам; скретч-карткам.

На підтвердження виконання умов цього договору за січень 2015 року позивач надав акти прийому-передачі товару, податкові накладні, платіжне доручення.

З вказаних документів слідує, що ТзОВ “Рекорд Оіл” згідно з договором поставки № П-14414 від 15.01.2015 року було реалізовано в адресу ТзОВ ВТФ “Авіас” оптову партію нафтопродуктів, відпуск яких за умовами поставки здійснюється по довірчим документам через АЗС.

Суд зазначає, що порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно із статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відтак, відпуск нафтопродуктів таким способом, як по довірчим документам (паливним карткам, скретч-карткам), не підпадає під регулювання нормами Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442, передбачено здійснення через мережу АЗС лише роздрібного продажу нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442 (з наступними змінами та доповненнями), ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Тобто, вказані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з їх оптового продажу. Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права позивача здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Як встановлено судом, контролюючим органом при проведенні камеральної, а також позапланової документальної перевірки ТзОВ “Рекорд Оіл” досліджувалися лише розрахунок податкових зобов'язань з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, на підставі яких були сформовані показники декларації акцизного податку за січень 2015 року, Нововолинська ОДПІ під час перевірок позивача не досліджувала, що свідчить про формальний характер проведених перевірок та її незаконність.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2015 року №0000122100, від 18 червня 2015 року №0000842100.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 182,70 грн, сплачений платіжним дорученням від 23 липня 2015 року №266 (а.с.2).

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекорд Оіл” до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 14 травня 2015 року №0000122100, від 18 червня 2015 року №0000842100.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Оіл» (43020, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 38339862, р/р 26003050008988) судовий збір у розмірі 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                             В.І. Смокович