Постанова

від 06.12.2010 по справі 12745/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06.12.2010 р. справа №2а-12745/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання -Міхно А.О.,

представників

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - не прибув,

прокурора - Семенець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, за участю прокуратури Харківської області проскасування податкового повідомлення - рішення , - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Євроцемент груп -Україна» подав позов до відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення від 29.09.2010р. №00000131601/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки акту №2366/07-012/33549911 від 17.09.2010р., яким оформленні результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за червень 2010р., є помилковими. Позивач стверджував, що відображений в цьому акті факт порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»за взаємовідносинами з ТОВ «Азовська ливарна компанія», що спричинило завищення податкового кредиту з ПДВ лютого 2010р. на суму 7.050,00грн., не відповідає дійсності. Висновки акту №2366/07-012/33549911 від 17.09.2010р. стосовно неправомірного включення до суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010р. податку, сплаченого на користь постачальників товарів (робіт, послуг): ПП «Тріада-2006»(сума ПДВ - 773,57грн.), ПП «Тріада-2006»(сума ПДВ - 2.520,00грн.), ТОВ КМТ «Енергія»(сума ПДВ - 166,67грн.), на думку позивача, є правильними. Проте, оскільки спірне податкове повідомлення -рішення містить загальну суму платежу, яку неможливо розмежувати в розрізі епізодів порушень, то означене податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню в цілому. В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Висновки акту №2366/07-012/33549911 від 17.09.2010р. є цілком обгрунтованими та правомірними. Доказів дійсного отримання податкової накладної №132 від 20.09.2007р. саме у лютому 2010р. ПАТ при проведенні перевірки не подавав. До складу суми бюджетного відшкодування червня 2010р. ПАТ були включені суми податку, що оплачені на користь постачальників товарів (робі, послуг) не у попередніх звітних податкових періодах (відносно періоду заявлення суми бюджетного відшкодування), а у звітному періоді, що суперечить вимогам п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ». В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Прокуратура Харківської області з поданим позовом не погодилась, наполягаючи на безпідставності заявлених вимог, просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи 20.07.2010р. позивачем, ПАТ «Євроцемент груп -Україна»було складено та подано до відповідача, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області декларацію з ПДВ, в рядку 25.2 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) зазначено показник 8.380.245,00грн. В розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації з ПДВ) позивачем також зазначено показник бюджетного відшкодування в розмірі 8.380.245,00грн.

З 13.08.2010р. по 03.09.2010р. ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена позапланова виїзна перевірки ПАТ «Євроцемент груп -Україна»(ідентифікаційний код - 33549911) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з грудня 2009р. по березень 2010р.

Результати перевірки оформлені актом від 17.09.2010р. №2366/07-012/33549911.

29.09.2010р. з посиланням на даний акт ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000131601/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010р. на 10.510,00грн. (з загальної суми бюджетного відшкодування в розмірі 8.380.245,00грн.).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 17.09.2010р. №2366/07-012/33549911 висновок податкового органу про порушення ПАТ «Євроцемент груп -Україна»п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»за взаємовідносинами з ТОВ «Азовська ливарна компанія», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2010р. суми податку в розмірі 7.050,00грн. за податковою накладною, що була виписана ТОВ «Азовська ливарна компанія»20.09.2007р. за №132; про порушення ПАТ «Євроцемент груп -Україна»п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу бюджетного відшкодування з ПДВ червня 2010р. сум податку, які були оплачені на користь постачальників: ПП «Тріада-2006»(сума ПДВ - 773,57грн.), ПП «Тріада-2006»(сума ПДВ - 2.520,00грн.), ТОВ КМТ «Енергія»(сума ПДВ - 166,67грн.) саме у червні 2010р., а не у попередніх звітних періодах як це вимагається законом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

В судовому засіданні представники позивача визнали відсутність заперечень по епізодам порушення п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»і пояснили суду, що оплачені на користь постачальників товарів (робіт, послуг) в червні 2010р. суми ПДВ в розмірі: ПП «Тріада-2006»(сума ПДВ - 773,57грн.), ПП «Тріада-2006»(сума ПДВ - 2.520,00грн.), ТОВ КМТ «Енергія»(сума ПДВ - 166,67грн.). згідно з законом можуть бути включені до складу бюджетного відшкодування з ПДВ лише липня 2010р.

Однак, на думку позивача, при проведенні перевірки податковий орган, встановивши по переліченим епізодам факти завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ червня 2010р., повинен був самостійно виправити допущену платником податків помилку і перенести ці платежі до складу бюджетного відшкодування липня 2010р., прийнявши про це відповідне рішення.

З цього приводу суд звертає увагу на положення ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спірних правовідносинах відповідач здійснював перевірку правильності обчислення позивачем суми бюджетного відшкодування червня 2010р., а відтак в межах згаданої перевірки відповідач не мав жодних правових підстав для висновків щодо правильності показників податкової декларації з ПДВ за липень 2010р.

Таким чином, обгрунтованість доводів позивача стосовно викладених епізодів порушень п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, позаяк спростовується приписами належних норм матеріального права.

Щодо епізоду порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»за взаємовідносинами з ТОВ «Азовська ливарна компанія»суд наголошує на такому.

Пунктом п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила обрахування розміру податкового кредиту викладені законодавцем у п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Системно аналізуючи положення Закону України «Про ПДВ», суд доходить висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності контрагента суб'єкта права -платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного ст.3 Закону України «Про ПДВ».

Тому з огляду на приписи ст.3 Закону України «Про систему оподаткування», де вказано, що одним із принципів побудови системи оподаткування є обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, суд відзначає, що сума податкового кредиту має бути відображена в документі обов'язкової податкової звітності платника ПДВ за той звітний податковий період, коли виник об'єкт оподаткування, тобто, коли була здійснена господарська операція, яка є об'єктом оподаткування ПДВ. Юридичною гарантією захисту прав платника податків, який здійснює господарську операцію з придбання товарів (робіт, послуг), на формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, в якій він бере участь, є приписи п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», в силу яких в разі не отримання на свою вимогу від контрагента податкової накладної, платник ПДВ наділений правом подати до податкового органу скаргу на такого контрагента і сформувати податковий кредит за цією господарською операцією саме на підставі скарги. Разом з тим, оскільки в положеннях п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»законодавцем зазначено про наявність у платника податків саме права на подання скарги, а не обов'язку її подання, то суд відзначає, що нереалізація цього права з будь-яких причин не має своїм правовим наслідок втрату права на податковий кредит.

Беручи до уваги інші приписи Закону України «Про ПДВ», а саме: п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього закону, суд вважає, що право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше звітного податкового періоду отримання платником ПДВ від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що господарська операція між позивачем, ПАТ «Євроцемент груп -Україна»та ТОВ «Азовська ливарна компанія»за податковою накладною від 20.09.2007р. №132 була завершена частково у вересні 2007р., коли згідно з витратною накладною №РН-0000379 від 13.09.2007р. ПАТ отримало товар -колосник концентратора КЦ-5В в кількості 40 шт. вартістю 765,00грн. за одиницю товару (загальна вартість - 36.720,00грн., в тому числі і ПДВ - 6.120,00грн.) та частково у січні 2008р., коли згідно з витратною накладною РН-0000009 від 16.01.2008р. ПАТ отримало товар -колосник концентратора КЦ-5А в кількості 40 шт. вартістю за одиницю товару 665,00грн. (загальна вартість - 31.920,00грн., в тому числі і ПДВ - 5.320,00грн.).

Як встановлено судом в періоді виписування та фактичного здійснення господарської операції позивач податкового кредиту з ПДВ за виписаною ТОВ «Азовська ливарна компанія»не формував, скарг на постачальника до податкових органів не подавав, з вимогою про видачу податкової накладної до постачальника не звертався.

Стверджуючи про фактичне отримання податкової накладної від 20.09.2007р. №132 саме у лютому 2010р., позивач посилається на реєстр отриманих податкових накладних.

З приводу цього доводу суд зауважує, що згідно з п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»реєстр отриманих податкових накладних в силу положень ст.70 КАС України не може слугувати належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження обставини отримання податкової накладної саме у тому періоді, коли така накладна включена до реєстру.

В судовому засіданні представники позивача пояснили суду, що податкова накладна від 20.09.2007р. №132 можливо була отримана ПАТ поштою.

Суд критично ставиться до такого доводу, позаяк на вимогу суду позивачем не подано жодних доказів наявності конверту або іншого підтвердження стосовно надходження податкової накладної від 20.09.2007р. №132 на адресу ПАТ засобами поштового зв'язку.

Фактичних даних, які б показували, що податкова накладна від 20.09.2007р. №132 була отримана позивачем у лютому 2010р. нарочно, як-то: документи про відрядження працівників позивача до ТОВ «Азовська ливарна компанія»бао працівників ТОВ «Азовська ливарна компанія»до ПАТ, матеріали справи не містять. Судом при виконанні вимог ст.11 КАС України щодо офіційного з'ясування всіх обставин по справі наявності таких доказів не виявлено.

Окрім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги ту обставину, що у правому верхньому куті оригіналу податкової накладної від 20.09.2007р. №132 міститься запис олівцем наступного змісту: «06.02.10.». Походження цього запису представниками позивача не пояснено. При цьому, у правому нижньому куті оригіналу податкової накладної від 20.09.2007р. №132 наявний вхідний реєстраційний номер, де відображена в тому числі і дата 06.02.2010р. Суд вважає, що в звичайних умовах отримання документу достатніми діями особи, яка отримала цей документ, є проставлення лише реєстраційного штампу на документі. Наявність додаткової позначки у вигляді проставленої олівцем дати отримання документу ставить під сумнів дійсність обставини отримання цієї податкової накладної саме 06.02.2010р., бо в лютому 2010р. за податковою накладною від 20.09.2007р. №132 не відбувалось ніяких господарських операцій, в попередніх звітних податкових періодах позивач до ТОВ «Азовська ливарна компанія»з питання отримання означеної податкової накладної не звертався.

При цьому, суд звертає увагу, що 06.02.2010р. відповідно до календаря є суботою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, за участю прокуратури Харківської області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 10.12.2010р.

Суддя Сліденко А.В.