Постанова

від 29.09.2015 по справі 823/1404/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року справа № 823/1404/15

м. Черкаси

16 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Ткача І.О. (за довіреністю),

представника відповідача - Барабаш О.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

11.06.2015 до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод», в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.02.2015 №161/0000232200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті позапланової виїзної перевірки від 22.01.2015 № 2/23-13-2200/39014623 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Вектор-Агро ЛТД» за вересень 2014 року, згідно описово-мотивувальної частини якого фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом не відбувалися. Позивач вважає, що висновки акту побудовані виключно на припущеннях, господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Договірні відносини суб'єктів господарювання відбувалися у правовому полі, досягнуті угоди на момент проведення перевірки є чинними та не були визнані в законному порядку недійсними чи нікчемними, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Представник Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

З 12.01.2015 по 16.01.2015 старшим державним ревізором-інспектором відділу податкового проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Вектор-Агро ЛТД» за вересень 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 22.01.2015 № 2/23-13-2200/39014623, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено занижено до сплати до бюджету податку на додану вартість за вересень 2014 року в розмірі 175605 грн.

На підставі акту перевірки 22.01.2015 № 2/23-13-2200/39014623 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 09.02.2015 №161/0000232200.

Дане податкове повідомлення-рішення, у відповідності до статті 56 ПК України, оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.04.2015 № 7489/23-00-10-0210 та Державної фіскальної служби України від 13.05.2015 № 10037/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридичну особу 10.12.2013 (ідентифікаційний код 39014623).

Вид діяльності позивача 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 10.92 виробництво готових кормів для домашніх тварин, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 52.10 складське господарство, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

01.07.2014 між ТОВ «Подільський комбікормовий завод» (Покупець) та ТОВ «Вектор-Агро ЛТД» (Постачальник) укладено договір №01/07/2014/1, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язаний постачати та передавати у власність Покупця шрот соняшниковий, який зазначається у видаткових накладних, а Покупець забезпечити приймання та оплату Товару у кількості, строки і за цінами згідно умов цього Договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надано:

- видаткові накладні: від 02.09.2014 №33 шрот соняшника в кількості 25,85 т. на суму 93060,00 грн (з них 15519,00 грн), від 05.09.2014 № 36 шрот соняшника в кількості 27,120 т. на суму 97 632,00 грн. (з них 16 272,00 грн. ПДВ), від 09.09.2014 № 43 шрот соняшника в кількості 26,090 т. на суму 93 924,00 грн. (з них 15 654,00 грн. ПДВ), від 10.09.2014 № 46 шрот соняшника в кількості 21,150 т. на суму 74 025.00 грн. (з них 12 337,50 грн. ПДВ), від 14.09.2014 № 53 шрот соняшника в кількості 25,560 т. на суму 89 460.00 грн. (з них 14 910,00 грн. ПДВ), від 16.09.2014 № 56 шрот соняшника в кількості 25,620 т. на суму 89 670.00 грн. (з них 14 945,00 грн. ПДВ), від 19.09.2014 № 61 шрот соняшника в кількості 25,170т. на суму 86 836.50 грн. (з них 14 472,75 грн. ПДВ), від 20.09.2014 № 62 шрот соняшника в кількості 24,350 т. на суму 84 007,50 грн. (з них 14 001,25 грн. ПДВ), від 23.09.2014 № 67 шрот соняшника в кількості 27,300 т. на суму 91 455,00 грн. (з них 15 242,50 грн. ПДВ), від 25.09.2014 № 73 шрот соняшника в кількості 24,630 т. на суму 82 510,00 грн. (з них 13 751,75 грн. ПДВ), від 27.09.2014 № 76 шрот соняшника в кількості 25,200т. на суму 84 420,00 грн. (з них 14 070,00 грн. ПДВ), від 29.09.2014 № 81 шрот соняшника в кількості 25,860 т. на суму 86 631,00 грн. (з них 14 438,50 грн. ПДВ) (а.с. 48-59 том №1);

- податкові накладні: від 02.09.2014 №33 шрот соняшника в кількості 25,85 т. на суму 93060,00 грн, від 05.09.2014 № 36 шрот соняшника в кількості 27,120 т. на суму 97 632,00 грн., від 09.09.2014 № 41 шрот соняшника в кількості 26,090 т. на суму 93 924,00 грн, від 10.09.2014 № 45 шрот соняшника в кількості 21,150 т. на суму 74025,00 грн, від 14.09.2014 № 52 шрот соняшника в кількості 25,560 т. на суму 89460,00 грн, від 16.09.2014 № 55 шрот соняшника в кількості 25,620 т. на суму 89670,00 грн, від 19.09.2014 № 60 шрот соняшника в кількості 25,170т. на суму 86836,50 грн, від 20.09.2014 № 61 шрот соняшника в кількості 24,350 т. на суму 84007,50 грн, від 23.09.2014 № 66 шрот соняшника в кількості 27,300 т. на суму 91455,00 грн, від 25.09.2014 № 72 шрот соняшника в кількості 24,630 т. на суму 82510,00 грн, від 27.09.2014 № 75 шрот соняшника в кількості 25,200т. на суму 84420,00 грн, від 29.09.2014 № 80 шрот соняшника в кількості 25,860 т. на суму 86 631,00 грн (а.с. 60-71 том №1);

- банківські виписки:від 01.09.2014 № 748 на суму 43596,00 грн; від 02.09.2014 № 751 на суму 35000,00 грн, від 03.09.2014 № 758 на суму 141052,00 грн, від 05.09.2014 № 771 на суму 115440,00 грн, від 08.09.2014 № 783 на суму 92500,00 грн, від 08.09.2014 № 230 на суму 92500,00 грн, від 09.09.2014 № 792 на суму 53416,00 грн, від 10.09.2014 № 799 на суму 88896,00 грн, від 12.09.2014 № 240 на суму 55000,00 грн, від 12.09.2014 № 818 на суму 48060,00 грн, від 15.09.2014 № 833 на суму 42632,00 грн, від 15.09.2014 № 832 на суму 76140,00 грн, від 16.09.2014 № 843 на суму 92349,00 грн, від 17.09.2014 № 252 на суму 65000,00 грн, від 18.09.2014 № 847 на суму 24460,00 грн, від 19.09.2014 № 266 на суму 89670,00 грн, від 22.09.2014 № 273 на суму 30000,00 грн, від 23.09.2014 № 275 на суму 75000,00 грн, від 24.09.2014 № 284 на суму 9154,00 грн, від 24.09.2014 № 279 на суму 66 164,50 грн, від 25.09.2014 № 296 на суму 145640,00 грн, від 26.09.2014 № 302 на суму 40000,00 грн;

- товарно-транспортні накладні:від 02.09.2014 № 02/09-3 - закриває видаткову накладну № 33 від 02.09.2014, від 05.09.2014 № 05/09 - закриває видаткову накладну № 36 від 05.09.2014, від 09.09.2014 № 09/09-02 - закриває видаткову накладну № 43, від 10.09.2014 № 10/09-4 - закриває видаткову накладну № 46 від 10.09.2014, від 14.09.2014 № 14/09-02 - закриває видаткову накладну № 53 від 14.09.2014, від 16.09.2014 № 16/09-3 - закриває видаткову накладну № 56 від 16.09.2014, від 19.09.2014 № 19/09-3 - закриває видаткову накладну № 61 від 19.09.2014, від 20.09.2014 № 20/09-3 - закриває видаткову накладну № 62 від 20.09.2014, від 23.09.2014 № 23/09-01 - закриває видаткову накладну № 67 від 23.09.2014, від 25.09.2014 № 25/09-01 - закриває видаткову накладну № 73 від 25.09.2014, від 27.09.2014 № 27/09-1 - закриває видаткову накладну № 76 від 27.09.2014, від 29.09.2014 № 29/09-01 - закриває видаткову накладну № 81 від 29.09.2014.

Шрот соняшниковий від ТОВ «Вектор-Агро ЛТД» отримував начальник кормоцеху ТОВ «Подільський комбікормовий завод» Тупоти В.І. Дана особа уповноважена отримувати товарно-матеріальні цінності, що підтверджується копією витягу з електронної книги довіреностей (а.с.118 том №1) та копією довіреності від 01.09.2014 № 78 (а.с.119 том №1).

Факт отримання шроту соняшника позивачем також підтверджується відповідними записами в книзі вагаря ТОВ «Подільський комбікормовий завод» (а.с. 121-125 том №1), карткою рахунку 631 за вересень 2014 року з якої вбачається від кого та коли зайшов товар та видно порядок розрахунків за нього, з загального рапорту про виробництво комбікормів і використання сировини у комбікормовому підрозділі вбачається поденно коли товар поступив на зміну та як він використовувався у виробництві.

Представник відповідача в своїх запереченнях наводить ланцюг взаємовідносин, згідно якого ТОВ «Вектор-Агро ЛТД» купував соняшниковий шрот у ТОВ «Монрейн», основним видом діяльності даного підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Однак згідно з АІС Податковий блок «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що ТОВ «Монрейн» не декларувало податкові зобов'язання по податкових накладних за вересень 2014 року виписаних на продаж товарів на адресу контрагента - покупця ТОВ «Вектра-Агро ЛТД».

Наведене, на думку представника відповідача, вказує на те, що відсутні поставки соняшникового шроту, який би міг придбати позивач, відтак і господарська операція не могла відбутися.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач має належним чином виписані первинні документи по операціям з ТОВ «Вектор-Агро ЛТД.

Стосовно даного посилання представника відповідача суд зазначає таке. Згідно з приписами частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, позивач повністю виконав свої обов'язки, а відповідальності за дії або бездіяльність постачальника не несе, оскільки постачальник перебував поза контролем позивача.

Суд зазначає, що придбаний у ТОВ «Вектор-Агро ЛТД» шрот соняшника в подальшому перероблений у комбікорм та реалізований ПАТ «Чорнобаївське» та ПП «Золотоніська птахофабрика», що підтверджується наданими представником позивача первинними документами (а.с.228-248 том 1, а.с.1-250 том 2, а.с.1-104 том 3).

Суд зауважує, що згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1, 201.2. статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано

Суд вважає необхідним зазначити, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні придбаних товарів (надання послуг) від контрагента.

Суд зауважує, що в ході перевірки предметом дослідження слугували первинні бухгалтерські документи: договір, видаткові накладні, податкові накладні, виписки по рахунку, товарно-транспортні накладні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996-ХІ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 3 Закону № 996-ХІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться у документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення правочинів (коли відомості ґрунтуються на документах), недійсність яких установлена судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХІ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зауважує, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкові накладні цілком відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та підтверджують зв'язок понесених витрат із власною господарською діяльністю позивача.

Доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентом є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами.

Враховуючи вищенаведене, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту. Адже, чинне законодавство не передбачає обов'язку й не надає права вимагати від іншого платника податків будь-яких інших відомостей з метою формування податкового кредиту, в тому числі щодо сплати податків до бюджету іншими платниками і т. ін., окрім належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник податкового органу не надала суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2015 №161/0000232200, прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «Подільський комбікормовий завод» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, з урахуванням положень Закону «Про судовий збір» та положень КАС України суд повертає судовий збір, сплачений позивачем, у повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.02.2015 №161/0000232200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» (ідентифікаційний код 39014623) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп., сплачений згідно платіжного доручення №591 від 03.06.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 02 жовтня 2015 року