Рішення

від 06.10.2015 по справі 902/1166/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2015 р.

Справа № 902/1166/15

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат" (02222, АДРЕСА_1; 03680, м. Київ, вул. Пшенична,2)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс -Будкомплекс" (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Київська, буд. 138-Б)

про стягнення 84924,86 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс -Будкомплекс" про стягнення 84924,86 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1166/15 з призначенням судового засідання на 10.09.2015 р.

Ухвалою суду від 10.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 06.10.2015 року, з об"єктивних причин.

В судове засідання 06.10.2015 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення копія якого міститься в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 17/ПБ-15.

Згідно з п.1.1. договору Постачальник зобов'язується передати (поставити) у строки та у порядку передбаченому цим договором Покупцеві продукцію (залізобетонні вироби, товарний бетон та інше) (в подальшому за текстом товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму в порядку та в розмірах визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2. договору Постачальник зобов'язується поставити товар Покупцю відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року з врахуванням особливостей, встановлених цим договором. Поставка кожної окремої партії Товару здійснюється постачальником на умовах погоджених сторонами в заявках Покупця. У разі поставки Товару на об'єкт Покупця вказаний в заявці Покупець здійснює оплату вартості доставки товару на об'єкт покупця.

Відповідно до п.1.3. договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві наявний товар, на підставі наданих Покупцем у письмовому вигляді заявок в яких зазначено характеристики партії Товару, її обсяг та умови поставки.

Згідно з п.4.1. договору, Постачальник зобов'язується отримавши заявку на поставку товару від Покупця та після здійснення останнім 100% передоплати за заявлений товар, що підтверджується надходженням належних коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, підготувати наявний, заявлений та оплачений товар до поставки та протягом 3 (трьох) робочих днів, по першій вимозі Покупця здійснити поставку Товару на умовах цього договору.

У п.4.2. договору передбачено, що передача товару від Постачальника до Покупця оформлюється шляхом підписання останнім видаткової накладної. Зобов'язання Постачальника поставити товар покупцю вважається виконаним з моменту підписання Покупцем або його уповноваженим представником видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.3 договору, підставою для отримання товару представником Покупця є належним чином посвідчена довіреність у момент отримання Товару представник Покупця зобов'язується передати Постачальнику довіреність на отримання Товару.

У п.4.4. договору зазначено, що разом з товаром Постачальник зобов'язується передати Покупцю наступні документи:

- видаткову накладну на Товар;

- Податкову накладну;

- акт надання послуг;

- оригінал рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна Договору складається з загальної вартості поставленого Покупцю Товару, за час дії цього Договору та формується на підставі звичайних цін за Товар постачальника, на підставі підписаних сторонами видаткових накладних.

Згідно з п.5.2. умови про розрахунки:

5.2.1. розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін.

Відповідно до п. 5.3.1. договору, Покупець протягом 2 (двох) банківських днів після отримання рахунку-фактури від Постачальника виготовленого на підставі поданої заявки на Товар Покупцем, зобов'язується перерахувати Постачальнику у повному обсязі ( 100%), наперед, суму вартості Товару зазначеної в рахунку - фактурі.

Згідно п.п.6.2. договору цей договір діє до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до п.7.3.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем п.п.5.3.2. цього Договору, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми, за кожен день несплати та зобов'язується відшкодувати Постачальнику усі понесені збитки, у тому числі і упущену вигоду. Окрім зазначеного, за порушення строків оплати Товару, Покупець відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, сплачує проценти в розмірі сорок шість відсотків річних.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 156110,00 грн., що стверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: № 711 від 15.02.2015 року на суму 13860,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 560 від 10.02.2015 року на суму 7800,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 808 від 20 лютого 2015 року на суму 39900,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 860 від 23.02.2015 року на суму 14490,00 грн. в тому рахунку ПДВ.; № 922 від 26.02.2015 року на суму 3740,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 892 від 25.02.2015 року на суму 9800,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 1002 від 02.03.2015 року на суму 3740,00 грн. в тому рахунку ПДВ., № 1062 від 05.03.2015 року на суму 49640,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 1190 від 11 березня 2015 року на суму 5840,00 грн. в тому рахунку ПДВ; № 1291 від 16.03.2015 року на суму 7300,00 грн. в тому рахунку ПДВ та довіреностями на отримання товару, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 19- 26).

Відповідачем за поставлений товар було здійснено розрахунки частково, а саме в розмірі 110347,92 грн., що стверджується довідкою банку, копія якої містяться в матеріалах справи (а.с. 28).

Враховуючи викладене заборгованість відповідача становить 45762,08 грн.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, позивачем було нараховано відповідачу 14739,59 грн. інфляційних втрат; 10688,98 грн. 46% річних; 13734,21 грн. пені.

Суд задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме не було здійснено проплату за поставлений товар.

З врахуванням викладеного заборгованість відповідача в розмірі 45762,08 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 14739,59 грн. інфляційних втрат; 10688,98 грн. 46% річних; 13734,21 грн. пені.

Разом з тим, частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши нарахування пені, 46 % річних та інфляційних втрат приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс -Будкомплекс" (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Київська, буд. 138-Б; ; код ЄДРПОУ 23060973) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат" (02222, АДРЕСА_1; 03680, м. Київ, вул. Пшенична,2; код ЄДРПОУ 32527965) 45762,08 грн. заборгованості; 14739,59 грн. інфляційних втрат; 10688,98 грн. 46% річних ; 13734,21 грн. пені; 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу.

Повне рішення складено 07 жовтня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Київська, буд. 138-Б)