Рішення

від 06.10.2015 по справі 904/6334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.15р. Справа № 904/6334/15 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Двіна", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 820 грн. 31 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 1804 від 04.11.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 7 від 11.08.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Двіна" заборгованість в розмірі 7 820 грн. 31 коп., з яких: 5 629 грн. 53 коп. - основний борг, 936 грн. 82 коп. - пеня, 51 грн. 38 коп. - 3% річних, 1 202 грн. 58 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії від 01.10.2013р. № 050727.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у відзиві на позов зазначив, що з урахуванням часткової оплати, заборгованість за спожиту теплову енергію у спірному періоді становить 4 136 грн. 95 коп., але з нарахуванням штрафних санкцій відповідач не згоден. Крім того, просив суд розстрочити виконання рішення на 4 місяці.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013р. між Міським комунальним підприємством В«Дніпропетровські міські теплові мережіВ» (енергопостачальна організація) та Приватним підприємством "Двіна" (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 050727 (надалі - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла не себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим ОСОБА_3 (п.1.1. ОСОБА_3).

У п. 11.1 ОСОБА_3 сторони узгодили, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016р.

За умовами п. 11.3 ОСОБА_3 припинення дії ОСОБА_3 не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.11.4. ОСОБА_3).

Згідно п. 5.2. ОСОБА_3 облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановлених на вводах на опалення ж/б розрахунковим способом за адресою: пров. Парусний, 10, ПП "Двіна".

Відповідно до п. 6.1 ОСОБА_3 тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, провадяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 7.1 ОСОБА_3).

За умовами п.п.7.2.-7.4. ОСОБА_3 розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4. Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього ОСОБА_3, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Протягом опалювального періоду з жовтня 2014 - по квітень 2015р.р. позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу теплову енергію на загальну суму 5 798 грн. 27 коп., що підтверджується актами на відпуск-приймання теплової енергії, які наявні в матеріалах справи (а.с. 27-33).

На виконання умов п. 7.4 ОСОБА_3 позивачем виставлені до сплати відповідачу наступні рахунки:

- рахунок № 050727 від 31.10.14р. на суму 168 грн. 74 коп.;

- рахунок № 050727 від 30.11.14р. на суму 711 грн. 14 коп.;

- рахунок № 050727 від 31.12.14р. на суму 1 141 грн. 44 коп.;

- рахунок № 050727 від 31.01.15р. на суму 1 264 грн. 78 коп.;

- рахунок № 050727 від 28.02.15р. на суму 1 020 грн. 44 коп.;

- рахунок № 050727 від 31.03.15р. на суму 1 098 грн. 96 коп.;

- рахунок № 050727 від 30.04.15р. на суму 526 грн. 36 коп., які отримані відповідачем, що підтверджується реєстром вручення рахунків (а.с. 34).

Відповідач в порушення приписів п. 7.4 ОСОБА_3, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії у зазначений період виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 5 629 грн. 53 коп.

Відповідно до п. 8.2.3 ОСОБА_3 в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, нарахованої за загальний період з 10.12.2014р. по 15.06.2015р. за кожним рахунком окремо, складає 936 грн. 82 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 51 грн. 38 коп. за загальний період з 10.12.2014р. по 15.06.2015р. та інфляційні втрати у розмірі 1 202 грн. 58 коп. за загальний період з січня по травень 2015р.

Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_3 з додатками, обґрунтованим розрахунком позовної суми за спожиту теплову енергію, рахунками, копіями актів прийому-передачі виконаних робіт, реєстром отримання рахунків тощо.

На час розгляду справи сторонами надані докази на підтвердження сплати відповідачем основного боргу в сумі 1 492 грн. 58 коп.

Доказів оплати решти заборгованості відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом під час перевірки розрахунку пені та 3% річних, позивачем не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 1 ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 926 грн. 70 коп. та 3% річних в сумі 50 грн. 68 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Перевіркою розрахунку інфляційних втрат, виконаного позивачем, порушень чинного законодавства судом не встановлено.

Водночас, сторонами до матеріалів справи надані докази на підтвердження погашення відповідачем основної заборгованості в сумі 1 492 грн. 58 коп. після звернення позивача із даним позовом до суду, тому грошові зобов'язання відповідача на вказану суму в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені ОСОБА_3 майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати вартості спожитої теплової енергії, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_3 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 4136 грн. 95 коп. основного боргу, 926 грн. 70 коп. пені, 50 грн. 68 коп. 3% річних та 1 202 грн. 58 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Одночасно, господарський суд вважає заяву відповідача, проти задоволення якої не заперечував позивач, про розстрочення виконання рішення суду на 4 місяців, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Двіна" (49128, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25021658) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 4 136 грн. 95 коп. (чотири тисячі сто тридцять шість грн. 95 коп.) основного боргу, 926 грн. 70 коп. (дев'ятсот двадцять шість грн. 70 коп.) пені, 50 грн. 68 коп. (п'ятдесят грн. 68 коп.) 3% річних, 1 202 грн. 58 коп. (одну тисячу двісті дві грн. 58 коп.) інфляційних втрат.

Розстрочити виконання рішення суду від 29.09.2015р. у справі № 904/6334/15 на 4 місяці починаючи з жовтня 2015р. з щомісячними виплатами боргу рівними частинами у розмірі 1 579 грн. 23 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Двіна" (49128, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25021658) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 1 824 грн. 47 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять чотири грн. 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 492 грн. 58 коп. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_4

Повне рішення складено - 05.10.15р.