Рішення

від 22.09.2015 по справі 908/3493/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.2015                     Справа № 908/3493/15                               

           Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Говоруна О.В., Харакоза К.С. при секретарі судового засідання Вороніній О.С.

          за участю представників сторін:

          від позивача: не з'явився

          від відповідача: не з'явився

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

          за позовом: Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк», м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк»

          до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром», м.Донецьк

          про стягнення заборгованості за кредитним договором №925/980-ЮО від 21.02.2013р. в сумі 687 088, 36 грн.

          Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 925/980-ЮО від 21.02.2013р. в сумі 654 313,21 грн., з яких 449982,27грн. – прострочена заборгованість по основному боргу, 93695,02грн. – прострочена заборгованість по відсотках, 4314,92грн. – поточна заборгованість по відсотках, 106321,00грн. – пеня.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

          Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 11.06.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №908/3493/15.

           23.07.2015р. позивачем надана заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 687088,36грн., з яких – 449982,27грн. – заборгованість по основному боргу, 3082,07грн. – поточна заборгованість по відсоткам, 103249,44грн. – прострочена заборгованість по відсоткам, 130774,58грн. – пеня.

          Відповідно до ч.4ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

          Суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог.

          Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 серпня 2015р. для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Чернова О.В., судді – Говорун О.В., Харакоз К.С.

          В судовому засіданні 10.08.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

          За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Позивача є місто Донецьк.

          З огляду на те, що у господарського суду наявні достовірні (документально підтверджені) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до міста Донецька, а саме акти № 482 від 12 червня 2015 року, від 01.07.2015р., 31.08.2015р., якими підтверджено неможливість направлення кореспонденції за адресою Відповідача в м. Донецьку, а також на те, що за зазначеним в єдиному державному реєстрі номером телефону, як способом здійснення звязку з юридичною особою неможливо звязатись через заборону визову на даному напрямку, що підтверджується телефонограмою № 385 від 20.08.2015р., інформація про час і місце судового засідання розміщена на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

          Таке повідомлення Відповідача вважається належним відповідно до приписів підпунктів 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

          Також, відповідно до приписів Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

          Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

          Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

           21 лютого 2013р. між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром» (далі – позичальник) укладений кредитний договір №925/980-ЮО (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 450000,00грн. (ліміт кредитної лінії) починаючи з 08 жовтня 2013 року, на умовах, передбачених цім договором (в редакції договору № 1 про внесення змін до кредитного договору від 08.10.2013р.). Кожне надання кредиту в межах кредитної лінії супроводжується наданням письмової заяви.

          Строк дії кредитної лінії – з 21 лютого 2013 року до 20 грудня 2014 року (п.1.2. договору), дата повернення кредиту – 20 грудня 2014 року (п.1.3) (в редакції договору № 1 про внесення змін до кредитного договору від 08.10.2013р.).

          Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів (п.1.4. договору).

          Пунктом 1.5. договору встановлена процентна ставка за користування кредитними коштами в розмірі 25% річних (в редакції договору № 1 про внесення змін до кредитного договору від 08.10.2013р.).

          Комісія встановлення ліміту кредитної лінії становить 1,0% від максимального ліміту заборгованості, що становить 3500 грн. (п.п.1.8, 1.9 договору).

          Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щоденно за фактичну кількість днів у періоді з методом «факт/факт», при цьому враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення (п.3.5. договору).

          За несвоєчасну сплату сум кредиту та /або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п.5.3 кредитного договору).

          У відповідності до п.8.8, кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов цього договору.

          Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

          Як вбачається зі змісту кредитного договору відновлюваної кредитної лінії № 925/980-ЮО від 21.02.2013р. (з наступними змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочинну. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочинну, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          На підставі п.1.1 кредитного договору протягом його дії позивачем здійснювалось кредитування відповідача окремими траншами в режимі відновлюваної кредитної лінії в межах встановленого ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями меморіальних ордерів.

          Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, відсотки за користування ними та комісійну винагороду своєчасно та в повному обсязі не сплачував.

          Як зазначає позивач, станом на 11.06.2015р. за відповідачем обліковується заборгованість за кредитом в сумі 449982,27грн., 3082,07грн. – поточна заборгованість по           відсоткам, 103249,44грн. – прострочена заборгованість по відсоткам.

          Оскільки наявність заборгованості у вищевказаних сумах підтверджується матеріалами справи (висками з особового рахунку другого класу плану розрахунків бухгалтерського обліку банку), які відповідно до ст.ст.1,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є документами первинного бухгалтерського обліку, та не спростована відповідачем під час розгляду справи, суд вважає вимоги про її стягнення правомірними, тому задовольняє їх в повному обсязі.

          Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

          У відповідності до п. 5.3 кредитного кредитного договору позивач заявив до стягнення пеню за прострочену заборгованість за кредитом в сумі 110866,08грн., пеню за прострочену заборгованість по відсоткам в сумі 19908,50грн.

          Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

          Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

          Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

          На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

          Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

          Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Маріуполь, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

           05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

          Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014р. № 1053-р».

          Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

          Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною (недійсною).

          Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

          Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

          Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

          Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Донецьк, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

          Більш того, проведення антитерористичної операції на території м.Донецька є загальновідомим фактом.

          Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром» зареєстровано за адресою: 83004 місто Донецьк, вул. Треньова, б. 1 «А».

          Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

          Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 130774,58 грн.

          У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. ПАТ «Міський комерційний банк» перебуває в процедурі ліквідації. Згідно п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час подання позову) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору. За таких обставин та враховуючи прийняте рішення по справі, судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету.

          Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Законом України «Про іпотеку», ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром» про стягнення заборгованості за кредитним договором №925/980-ЮО від 21.02.2013р. в сумі 687088,36грн., з яких – 449982,27грн. – заборгованість по основному боргу, 3082,07грн. – поточна заборгованість по відсоткам, 103249,44грн. – прострочена заборгованість по відсоткам, 130774,58грн. – пеня задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром» (83004, м. Донецьк, вул. Треньова, 1 ЄДРПОУ 30546703) на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» (103141 м. Київ, вул. Солом'янська 33, ЄДРПОУ 34353904) заборгованість за кредитним договором №989/980-ЮО від 10.06.2013р. в сумі 556313,78грн., з яких – 449982,27грн. – заборгованість по основному боргу, 3082,07грн. – поточна заборгованість по відсоткам, 103249,44грн. – прострочена заборгованість по відсоткам.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили

          У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговуглепром» (83004, м. Донецьк, вул. Треньова, 1 ЄДРПОУ 30546703) на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 11125,33 грн.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.          

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя О.В. Говорун

Суддя К.С. Харакоз

У судовому засіданні 22.09.2015р. проголошено повний текст рішення.