Рішення

від 22.09.2015 по справі 905/207/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.2015 Справа № 905/207/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Сковородіної О.М., Харакоза К.С. при секретарі судового засідання Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк», м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус-С», м.Маріуполь

про стягнення заборгованості за кредитним договором №989/980-ЮО від 10.06.2013р. в сумі 122 774 436,83 грн.

Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус-С» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 989/980-ЮО від 10.06.2013р. в сумі 113 177 328,37 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 03.06.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/20715.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 30 липня 2015р. для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернова О.В., судді - Говорун О.В., Бокова Ю.В.

У зв'язку з перебуванням судді Говоруна О.В. у відпустці 18 серпня 2015 року змінено склад колегії: головуючий суддя Чернова О.В., судді - Сковородіна О.М., Харакоз К.С.

27.08.2015р. позивачем надана заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 122 774 436,83грн., з яких - 71 279 700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2 165 340,58грн - поточна заборгованість по відсоткам, 31 823 944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 17 505 451,28 - пеня.

Відповідно до ч.4ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 18.08.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. В судове засідання 22.09.2015р. не з'явився.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлений за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2013р. між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітіус-С» (далі - позичальник) укладений кредитний договір №989/980-ЮО (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 71 000 000,00грн. (ліміт кредитної лінії) (в редакції договору № 5 про внесення змін до кредитного договору), починаючи з 10 червня 2013 року, на умовах, передбачених цім договором. Кожне надання кредиту в межах кредитної лінії супроводжується наданням письмової заяви.

Строк дії кредитної лінії - з 10 червня 2013 року до 09 червня 2014 року (п.1.2. договору).

Дата повернення кредиту - 01 вересня 2014 року (в редакції договору № 4 від 30.06.2013р. про внесення змін до договору).

Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів (п.1.3. договору).

Пунктом 1.5. договору встановлена процентна ставка за користування кредитними коштами в розмірі 33,6%.

Комісія встановлення ліміту кредитної лінії становить 1,0% від суми ліміту. Строк сплати комісії - до 30.06.2013р. (п.п.1.8, 1.9 договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щоденно за фактичну кількість днів у періоді з методом «факт/факт», при цьому враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення (п.3.5. договору).

За несвоєчасну сплату сум кредиту та /або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п.5.3 кредитного договору).

У відповідності до п.8.8, кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов цього договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору відновлюваної кредитної лінії № 989/980-ЮО від 10.06.2013р. (з наступними змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочинну. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочинну, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі п.1.1 кредитного договору протягом його дії позивачем здійснювалось кредитування відповідача окремими траншами в режимі відновлюваної кредитної лінії в межах встановленого ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями меморіальних ордерів № 15697 від 10.06.2013р., № 5684 від 13.06.2013р., № 15503 від 17.06.2013р., № 8504 від 03.09.2013р.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, відсотки за користування ними та комісійну винагороду своєчасно та в повному обсязі не сплачував.

Як зазначає позивач, станом на 03.06.2015р. за відповідачем обліковується заборгованість за кредитом в сумі 71 279 700,00 грн., 2 165 340,58грн. - поточна заборгованість по відсоткам, 31 823 944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам.

Оскільки наявність заборгованості у вищевказаних сумах підтверджується матеріалами справи (висками з особового рахунку другого класу плану розрахунків бухгалтерського обліку банку), які відповідно до ст.ст.1,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є документами первинного бухгалтерського обліку, та не спростована відповідачем під час розгляду справи, суд вважає вимоги про її стягнення правомірними, тому задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до п. 5.3 кредитного кредитного договору позивач заявив до стягнення пеню за прострочену заборгованість за кредитом в сумі 12414385,01грн., пеню за прострочену заборгованість по відсоткам в сумі 5091066,27грн.

Позивачем доданий до матеріалів позову розрахунок пені, з якого вбачається, що пеня за прострочену заборгованість по відсоткам нарахована за період з 08.07.2013р. по 02.06.2015р., тобто за період 23 місяці і 24 дня.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, кредитним договором не визначено інший період нарахування пені, ніж це передбачено ч.6ст.232 ГК України. Отже, нарахування пені на заборгованість по відсоткам за період з 09.02.2015р. по 02.06.2015р. суд вважає необґрунтованим.

Що стосується заявленої до стягнення пені за прострочену заборгованість за кредитом за період з 09.02.2015р. по 02.06.2015р., суд вважає її нарахування правомірним.

При цьому, суд не застосовує до спірних правовідносин приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII, відповідно до яких на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція з таких підстав.

Метою цього закону є забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Судом встановлено, що на момент укладання кредитного договору та додатків до договору (в період з 16 червня 2013р. до 03 січня 2014р.) юридичною і фактичною адресою ТОВ «Сітіус-С» була: 65026, АДРЕСА_1.

Отже, суд робить висновок про здійснення Відповідачем господарської діяльності, для провадження якої останній взяв кредитні кошти з метою поповнення обігових коштів в цей період на території міста Одеси.

Суд також зауважує на тому, що прострочення Відповідача за кредитним договором настало з 10.06.2013р.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази ведення господарської діяльності Відповідачем на території смт. Сартана, тобто за юридичною адресою Відповідача.

Також відсутні докази понесення Відповідачем втрат внаслідок проведення антитерористичної операції, що зумовлює висновок суду про відсутність необхідності в підтримці такого суб'єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені за прострочену заборгованість по відсоткам за період з 08.07.2013р. по 11.07.2013р., та пені за прострочену заборгованість по кредиту за період з 09.02.2015р. по 02.06.2015р. судом встановлено його відповідність приписам закону та умовам кредитного договору, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів по кредитному договору в сумі 1259,28грн. та пені за прострочену заборгованість по кредиту в сумі 12414385,01 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. ПАТ «Міський комерційний банк» перебуває в процедурі ліквідації. Згідно п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час подання позову) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору. За таких обставин та враховуючи прийняте рішення по справі, судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Законом України «Про іпотеку», ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус-С» про стягнення заборгованості за кредитним договором №989/980-ЮО від 10.06.2013р. в сумі 122 774 436,83 грн., з яких - 71 279 700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2 165 340,58грн. - поточна заборгованість по відсоткам, 31 823 944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 17 505 451,28 - пеня задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус-С» ( 87592, Донецька область, м. Маріуполь, смт. Сартана, вул. Шмідта, 8 ЄДРПОУ 36154665) на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ( 0341 м. Київ вул. Солом'янська, 33, ЄДРПОУ 34353904) заборгованість за кредитним договором №989/980-ЮО від 10.06.2013р. в сумі 117684629,84грн., з яких - 71 279 700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2 165 340,58грн. - поточна заборгованість по відсоткам, 31 823 944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 12415644,29грн. - пеня.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус-С» ( 87592, Донецька область, м. Маріуполь, смт. Сартана, вул. Шмідта, 8 ЄДРПОУ 36154665) на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 7074,05 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя К.С. Харакоз

У судовому засіданні 22.09.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 23.09.2015р