Ухвала

від 02.10.2015 по справі 908/4372/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

02.10.2015 справа № 908/4372/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Укрвест-ПромВ» (69001, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 17)

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» , (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)

про стягнення 495532,12 грн. Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 01 від 10.08.2015 р.

Від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 4729 від 23.09.2015 р.

30.07.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Укрвест-ПромВ» з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» про стягнення 640926,20 грн., які складаються з 495532,12 грн. основного боргу за договором поставки № 140374 від 10.10.2014 р., 84240,46 грн. втрат від інфляції, 4321,04 грн. -3% річних, 22145,33 грн. пені та 34687,25 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4372/15 з призначенням судового засідання на 20.08.2015 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 20.08.2015 р. продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву у судовому засіданні до 02.10.2015 р.

02.10.2015 р. до господарського суду Запорізької області від ТОВ В«Укрвест-ПромВ» надійшло клопотання (вих. № 02/10/01 від 02.10.2015 р.) яким, позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 145394,08 грн., які складаються з 84240,46 грн. втрат від інфляції, 4321,04 грн. -3% річних, 22145,33 грн. пені та 34687,25 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом. Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 495532,12 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 02.10.2015 р. позивач підтримав клопотання (вих. № 02/10/01 від 02.10.2015 р.) та зазначив, що відповідач повністю погасив суму заборгованості за договором поставки в сумі 495532,12 грн. та просить суд припинити провадження по справі згідно п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України та повернути суму судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» .

Відповідач в судовому засіданні 02.10.2015 р. також надав клопотання, яким просить суд припинити провадження по справі № 908/4372/15 у зв'язку з тим, що відповідач повністю перерахував позивачу заявлені до стягнення грошові кошти в розмірі 495532,12 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 908/4372/15, виходячи з наступного.

10.10.2014 р. між ПАТ В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» (відповідач) та ТОВ В«Укрвест-ПромВ» (позивачем) був укладений Договір поставки № 140374 (далі за текстом -договір).

За умовами договору позивач зобов'язався у 2014 році поставити відповідачу товари, зазначені у специфікаціях - додатках до договору, а відповідач - прийняти та оплатити такі товари на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 4.2. договору відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання -передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання - передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання позивачем заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності.

Відповідно до специфікації 1 ( Додаток № 1 до договору поставки) позивач поставляє товар, загальна сума якого з ПДВ становить 995532,12 грн.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 495532,12 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН- 0000018 від 01.12.2014 р. (на суму 442458,72 грн.), № РН-0000019 від 01.12.2009 р. (на суму 294972,48 грн.), № РН-0000020 від 01.12.2014 р. (на суму 258100,92 грн.), Актом 01/12 приймання-передачі товару від 01.12.2014 р. (на суму 442458,72 грн.), Актом 02/12 приймання-передачі товару від 01.12.2014 р. (на суму 294972,48 грн.) Актом 03/12 приймання-передачі товару від 01.12.2014 р. (на суму 258100,92 грн.) та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 425 від 27.11.2014 р., копії містяться в матеріалах справи.

Зазначені видаткові накладні, акти приймання - передачі товару та довіреність узгоджені сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаних документах.

У зв'язку із цим, позивач відповідачу виставив рахунок № СФ-0000021 від 01.12.2014 р. на оплату отриманого товару за договором.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом позивач просить стягнути з відповідача 495532,12 основного боргу за договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В судовому засіданні 02.10.2015 р. сторони надали суду клопотання, в яких просять суд припинити провадження по справі № 908/4372/15 у зв'язку з тим, що відповідач повністю перерахував позивачу заявлені до стягнення грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних доручень № 8315 від 01.10.2015 р. (на суму 91532,12 грн.), № 8314 від 01.10.2015 р. (на суму 99000 грн.), № 6712 від 26.08.2015 р. (на суму 53000 грн.), № 6711 від 26.08.2015 р. (на суму 55000 грн.), № 6710 від 26.08.2015 р. (на суму 98000 грн.), № 6709 від 26.08.2015 р. (на сум 99000 грн.).

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Вивчивши матеріали даної справи, суд визнав за можливе клопотання сторін задовольнити, провадження у справі № 908/4372/15 припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Щодо питання про повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову по даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України В«Про судовий збірВ» .

Так, частиною 1 статті 7 вказаного Закону (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015р.) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі : 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки до ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» були внесені відповідні зміни (щодо необхідності повернення судового збору в разі припинення судом провадження у справі, тому позивачу слід видати ухвалу про повернення суми 12818,53 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 91 від 29.07.2015 р.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст., ст. 22, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 908/4372/15 припинити .

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Укрвест-ПромВ» ухвалу про повернення суми 12818,53 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 91 від 29.07.2015 р.

Суддя Н.А Колодій