Рішення

від 28.09.2015 по справі 910/22150/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015Справа №910/22150/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШАП"

до: товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-КАРГО"

про : стягнення 44.109,26 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Ясинчук І.Г. - за довіреністю від 10.08.2015 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШАП" звернулося до господарського суду із позовом до товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-КАРГО" про стягнення з останнього 44.109,26 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного сторонами договору поставки від 04.02.2015 № 04/02 перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 52.573,00 грн в якості попередньої оплати товару, проте цей товар відповідачем у передбачений договором строк поставлений не був. У зв'язку із наведеною обставиною позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати, проте вимоги позивача виконані відповідачем частково в сумі 25.000, 00 грн.

З огляду на вищенаведені обставини, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 44.109,26 грн, з яких: основна заборгованість складає 27.573,00 грн; пеня в сумі 6.021,66 грн та штрафу в сумі 10.514,60 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/22150/15.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ФІШАП", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-КАРГО", як постачальником, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 04.02.2015 № 04/02 (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору, відповідач зобов'язується передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Загальна сума Договору становить 52.573,00 грн (п. 2.1 Договору).

Позивач сплачує 100 % загальної суми Договору впродовж двох банківських днів з дня підписання Договору (п. 5.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору строк поставки товару становить 90 календарних днів з моменту оплати.

За затримання передачі (відвантаження) товару згідно з п. 3.1 Договору, в термін більше трьох календарних днів відповідач зобов'язаний за вимогою позивача сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення передачі (відвантаження) (п. 6.4 Договору).

У випадку затримки передачі товару згідно п. 3.1 Договору в термін більше десять календарних днів товар вважається непоставленим. Відповідач зобов'язаний впродовж двох банківських днів повернути перераховані кошти на розрахунковий рахунок позивача (п. 6.6 Договору).

У відповідності до п. 6.7 Договору, у разі порушення п. 6.6 Договору на вимогу позивача відповідач сплачує штраф в розмірі 20 % від суми Договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, на підставі рахунку-фактури від 04.02.2015 № 1, здійснив на користь відповідача попередню оплату товару в сумі 52.573,00, що складає 100 % від загальної вартості товару. Наведена фактична обставина підтверджуються платіжним дорученням від 04.02.2015 № 1, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Беручи до уваги факт здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 100 % від загальної вартості товару у відповідача, на підставі Договору виникло зобов'язання поставити оплачений позивачем товар.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, відповідач товар, визначений у рахунку-фактурі від 04.02.2015 № 1 позивачеві не поставив. Станом на момент вирішення даного спору по суті відповідачем здійснено повернення грошових коштів у розмірі 25.000,00 грн. Враховуючи наведену обставину, позивач надіслав відповідачеві лист-вимогу від 13.05.2015 № 01, згідно якого вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати товару. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача попередньої оплати товару в сумі 27.573,00 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу в сумі 10.514,60 грн та пені в сумі 6.021,66 грн.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 27.573,00 грн сторонами спору суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 27.573,00 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Крім того, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 10.514,60 грн та пені в сумі 6.021,66 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-КАРГО" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 6, офіс 906; ідентифікаційний код 39435059, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШАП" (15532, Чернігівська обл., Чернігівський район, с. Боромики, вул. Набережна, буд. 4; ідентифікаційний код 34067120, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 27.573 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят три) грн 00 коп.; пеню в сумі 6.021 (шість тисяч двадцять одна) грн 66 коп.; штраф в сумі 10.514 (десять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн 60 коп.; 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 жовтня 2015 року

Суддя С.В. Балац