Рішення

від 30.09.2015 по справі 910/20499/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015Справа №910/20499/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/20499/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ХайтечЕдвертайсмент»;

про стягнення 102 026,64 грн.

За участю представники сторін:

від позивача: Ярошенко Р.В., довіреність б/н від 02.01.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ХайтечЕдвертайсмент» (надалі - відповідач) про стягнення 102 026,64 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору суборенди № 76/1/л від 21.11.2011р. у визначений строк не розрахувався за оренду рекламної площі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 102 026,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. порушено провадження у справі № 910/20499/15 та призначено її розгляд на 17.09.2015р.

Ухвалою суду від 17.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 30.09.2015р., у зв'язку з неявкою в засідання представників сторін та неподанням витребуваних документів.

Присутній в судовому засіданні 30.09.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 12.08.2015р. та ухвали від 17.09.2015р. не виконав, відзив на позов та витребувані докази не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України . (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України , ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України , ухвала про порушення провадження у справі від 12.08.2015р. та ухвала від 17.09.2015р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, проте поштові відправлення повернуто на адресу суду без вручення з відповідною поміткою поштової установи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України , рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2011р. між позивачем (за договором - орендар) та відповідачем (за договором - суборендар) було укладено Договір суборенди № 76/1/л, відповідно до п. 2.1. якого орендар зобов'язується надати частину площі зовнішньої поверхні будівлі готельного комплексу «Либідь» у тимчасове користування для розміщення суборендарем на ній спеціальної рекламної конструкції на узгодженому сторонами місці (далі - частина фасаду), яке зазначено у додатку № 2 до договору, а суборендар зобов'язується використовувати це місце для розміщення рекламних матеріалів та/або спеціальних рекламних конструкцій з такими матеріалами та сплачувати за це обумовлену договором плату.

Відповідно до п.2.1.1 договору, місцем розташування рекламного засобу є частина зовнішньої поверхні готельного комплексу «Либідь», що розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1, а саме: частина фасаду готельного комплексу «Либідь» зі сторони вул. Саксаганського, розмірами: висотою 4 м., шириною 8 м., загальною площею - 32 кв.м.

У п. 2.1.2. договору визначено, що об'єкт суборенди знаходиться у користуванні орендаря на підставі Договору оренди між орендарем та відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «Либідь» № 02-04/1 від 22 квітня 2011 року.

Згідно з п.2.1.4. договору, право тимчасового користування надається суборендарю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі і закінчується 19.11.2014р., проте даний строк не повинен бути більшим строку оренди за Основним договором.

У зв'язку з закінченням строку оренди за Договором оренди № 02-04/1 від 22 квітня 2011 року, між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «Либідь» було укладено Договір № 4 від 02.04.2014р., на підставі якого укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди продовжив дію оренди.

Так, сторонами було підписано Додаток № 2 до договору, яким визначено макет частини фасаду, що передається відповідно до умов договору.

Розмір орендної плати з моменту передачі частини фасаду за Актом приймання-передачі за один місяць складає 16 000,00 грн., в тому числі ПДВ 2666,67 грн. (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, орендна плата сплачується суборендарем самостійно згідно умов договору на поточний рахунок орендаря або готівкою в касу орендаря в національній грошовій одиниці України у вигляді 100% передплати не пізніше 15 числа кожного місяця, за який сплачується плата.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору суборенди, 21.12.2011р. сторони підписали акт приймання-передачі частини фасаду від 21.12.2011р.(Додаток № 1 до договору), за яким позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування частину фасаду, а саме частину площі зовнішньої поверхні будівлі Готельного комплексу «Либідь» за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1, для розміщення відповідачем на ній спеціальної рекламної конструкції, а також частини підлоги балкону (з керамічною плиткою) та частини стелі балкону, до яких відбувається безпосереднє кріплення рекламної конструкції.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач користується частиною фасаду зовнішньої поверхні будівлі Готельного комплексу «Либідь» за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1, у період з 21.12.2011р., у відповідності з умовами укладеного з позивачем договору суборенди.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не розрахувався за користування частиною фасаду у період з 31.01.2014р. по 31.12.2014р.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 102 026,64 грн.

Крім того, станом на 01.01.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено остаточну заборгованість відповідача перед позивачем за по орендній платі в сумі 102 026,64 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України , однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України ).

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України , за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України , до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України , предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Водночас, відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України , передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на дату укладання з відповідачем Договору суборенди № 76/1/л від 21.11.2011р., позивач використовував майновий комплекс на пл. Перемоги, 1 на підставі Договору оренди № 02-04/11 від 22.04.2011р., строк дії якого був встановлений до 02.03.2014р., а в подальшому на підставі Договору № 02-04/11 від 22.04.2011р., строк дії якого встановлений до 31.03.2017р.

Отже, позивач правомірно передав відповідачу частину фасаду загальною площею 32,0 кв. м, що є частиною зовнішньої поверхні готельного комплексу «Либідь», який знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України , за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України , орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду судом спору по суті відповідач не спростував факт користування орендованим майном, а також існування заборгованості по орендній платі в сумі 102 026,64грн., доказів оплати суми боргу не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 38/40-А; код ЄДРПОУ 34355861) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 610; код ЄДРПОУ 35646390) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 102 026 грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2040 грн. 53 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 05.10.2015р.

Суддя А.І. Привалов