Рішення

від 28.09.2015 по справі 910/21976/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015Справа №910/21976/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої

особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк

Форум" Ларченко Ірини Миколаївни

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Роморо"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

Про стягнення 475 215,49 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко О.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роморо" про стягнення 21 590,53 доларів США, з яких: 1 299,85 доларів США - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 19 125,31 доларів США - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 899,84 доларів США - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 265,53 доларів США - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 213,16 доларів США, що згідно офіційним курсом НБУ станом на 06.08.2015 року становить 4 597,03 грн.; 5 000,00 грн. - штрафу.

Ухвалою суду від 28.08.2015 року було порушено провадження у справі №910/21976/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, розгляд справи призначено на 14.09.2015 року.

В судовому засіданні 14.09.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача та третя особа в судове засідання 14.09.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 14.09.2015 року розгляд справи відкладено на 28.09.2015 року.

В судовому засіданні 28.09.2015 року представник позивача надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача та третя особа в судове засідання 28.09.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.09.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (кредитор, позивач) та ОСОБА_2 (позичальник, третя особа) укладено кредитний договір №0364/07/01-Z, відповідно до розділу 1 якого банк надає позичальнику кредит для споживчих цілей у сумі 85 000,00 доларів США; кредитні кошти надаються строком до 15.10.2017; за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 (тринадцять) процентів річних.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в сумі не менше 708,33 доларів США.

Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (п. 2.7).

Положеннями підпункту 3.2.2 пункту 3.2 кредитного договору визначено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Підпункт 3.3.8 пункту 3.3 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку у випадках, передбачених кредитним договором та договором/ми застави, укладеним/и із позичальником (майновим поручителем), зокрема: у випадку порушення справи про банкрутство майнового поручителя; якщо майно, що надане банку в заставу, позичальником чи майновим поручителем не застраховане на користь банку (не продовжено дію договору/ів страхування); при наявності виконавчих документів, рішень суду, будь-яких інших органів, що можуть призвести до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором та інше.

Згідно п. 7.3 кредитного договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

15.10.2007 між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роморо" (поручитель, відповідач) укладено договір поруки, за умовами п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №0364/07/01-Z від 15.10.2007 у повному обсязі.

Вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених договором поруки, не потребують (п. 1.2 договору поруки).

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що поручитель зобов'язується у разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість, передбачену кредитним договором і цим договором, а саме, за першою вимогою кредитора протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання від кредитора відповідної письмової вимоги.

Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном (п. 2.2 договору поруки);

Пункт 2.3 договору поруки передбачено обов'язок кредитора письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов'язань.

Після виконання зобов'язань перед кредитором поручитель має право регресної вимоги до боржника (п. 2.5 договору поруки).

Згідно п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Положеннями пунктів 3.7 та 4.1 договору поруки визначено, що договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами; порука припиняється: з припиненням зобов'язань за кредитним договором; якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

На виконання умов кредитного договору №0364/07/01-Z від 15.10.2007 року позивач передав третій особі кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки №248763 від 15.10.2007 на суму 85 000,00 доларів США, що еквівалентно 429 250,00 грн.

Як зазначав позивач, починаючи з квітня 2015 року ОСОБА_2 не виконує умови кредитного договору №0364/07/01-Z від 15.10.2007 року щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим станом на 06.08.2015 року прострочена заборгованість третьої особи перед банком по поверненню кредитних коштів становить 1 299,85 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 899,84 доларів США.

В зв'язку з порушенням третьою особою своїх зобов'язань за кредитним договором щодо вчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, позивач, у відповідності до п. 2.1 договору поруки надіслав відповідачу вимогу (вих. №3838/1.2 від 12.03.2015 року) про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.

Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною першою статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Приписами частини першої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною другою вищевказаної статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що третьою особою порушені зобов'язання за кредитним договором №0364/07/01-Z від 15.10.2007 року щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість перед банком по поверненню кредитних коштів в сумі 1 299,85 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 899,84 доларів США.

В зв'язку з чим та на підставі п.п. 3.3.8 п. 3.3 кредитного договору, п. 2.1 договору поруки у відповідача, як поручителя за зобов'язаннями боржника за кредитним договором, виник обов'язок зі сплати позивачу заборгованості за кредитним договором та дострокового повернення кредиту, а саме: 1 299,85 доларів США - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 19 125,31 доларів США поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 899,84 доларів США - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 265,53 доларів США - поточної заборгованості по поверненню кредитних процентів.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення: 1 299,85 доларів США - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 19 125,31 доларів США поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 899,84 доларів США - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 265,53 доларів США - поточної заборгованості по поверненню кредитних процентів підлягають задоволенню повністю.

Позивач за прострочення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 213,16 доларів США, що згідно за офіційним курсом НБУ становить 4 597,03 грн. (з яких згідно наданого розрахунку: 46,84 долари США - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 166,32 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів).

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку в вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 року у справі №909/660/14.

Здійснивши перерахунок пені за порушення строків повернення кредиту, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за несвоєчасне повернення нарахованих процентів підлягають частковому задоволенню, в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а саме, в розмірі 830,35 грн. та 2 598,05 грн., відповідно.

Крім того, за невиконання зобов'язань за договором щодо страхування предмета застави позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 5 000,00 грн.

Пунктом 4.4 кредитного договору сторони погодили, що за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань передбачених п. 3.3 (крім п. 3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3.7 кредитного позичальник зобов'язаний протягом дії цього договору страхувати предмет застави на користь банку в акредитованих банком страхових компаніях.

Згідно п. 2.1 кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договір застави нежитлових приміщень загальною площею 479,6 кв.м.: в літер "М1": деревообробний цех; в літер "М2": частина деревообробного цеху; в літер "К": вентиляційна камера; в літер "І" сушильна камера, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 99.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано суду, належних, в розумінні ст.ст. 32-32 ГПК України, доказів забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня), зокрема, не надано доказів укладення договору застави та доказів внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, господарський суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов'язань за договором щодо страхування предмета застави в розмірі 5 000,00 грн. відсутні.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роморо" (місцезнаходження: 04107, вул. Половецька, буд. 16, кв. 9, код ЄДРПОУ 30115201) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) 1 299 (одну тисячу двісті дев'яносто дев'ять) доларів США 85 центів - простроченої заборгованості, 19 125 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять п'ять) доларів США 31 цент - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) доларів США 84 центи - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 265 (двісті щістдесят п'ять) доларів США 53 центи - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 830 (вісімсот тридцять) грн. 35 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2 598 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 05 коп. - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роморо" (місцезнаходження: 04107, вул. Половецька, буд. 16, кв. 9, код ЄДРПОУ 30115201) в доход Державного бюджету України 9 380 (дев'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 94 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позовних вимоги відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

05.10.2015 року