Рішення

від 29.09.2015 по справі 914/2607/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015р.                                                                       Справа№ 914/2607/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіон-Юкрейн”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Вент”, м. Яворів Львівської області

про стягнення 34 800 грн. 16 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Сіон-Юкрейн” до Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Вент” про стягнення 34 800 грн. 16 коп., з яких 30 828 грн. 00 коп. попередньої оплати та 3 972 грн. 16 коп. неустойки.

Ухвалою суду від 03.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.08.2015 р.

В судове засідання 27.08.2015 р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, надіслав на адресу суду лист від 18.08.2015 р. із додатками на виконання вимог ухвали суду, в якому також просить розглядати справу без участі представника позивача. Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 27.08.2015 р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 27.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 29.09.2015 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 29.09.2015 р. не забезпечив(ухвалою суду від 27.08.2015 р. явку представника позивача в судове засідання було визнано необов'язковою), надіслав на адресу суду лист від 17.09.2015 р. про те, що станом на 17.09.2015 р. заборгованість відповідачем не погашена, та повідомив що підтримує позов в повному обсязі.

У позовній заяві позивач зазначає, що на виконання п. 2.3 договору поставки №07/06, укладеного 23.06.2014 р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, позивач здійснив попередню оплату за поставку продукції згідно специфікації в розмірі 30 828,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №168 від 23.06.2014 р. та №262 від 01.08.2014 р. Відповідач свої зобов'язання з поставки продукції не виконав, чим порушив п. 3.1 договору. 04.06.2015 р. позивач надіслав відповідачу вимогу від 03.06.2015 р. №80/06-15, в якій вимагає негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 7 днів з моменту отримання вимоги, повернути суму попередньої оплати за договором поставки №07/06 від 23.06.2014 р. в розмірі 30 828,00 грн. Проте вказана вимога повернулася позивачу, з поштовою відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Таким чином позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 30 828,00 грн. Також керуючись ст. 546, ч. 1 ст. 549, ст.551 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.3 договору, позивач за прострочення поставки товару нарахував відповідачу 3 972,16 грн. неустойки.

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання 29.09.2015 р. не забезпечив, жодних пояснень чи заперечень по суті позовних вимог суду не надав, причин неявки не повідомив. На адресу суду повернулися поштові конверти з ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи (які було надіслано відповідачу за адресою, зазначеною як місцезнаходження відповідача згідно отриманого судом Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.07.2015 р.), з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не числиться».

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сіон-Юкрейн”, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “М-Вент”, як постачальником, 23.06.2014 р. було укладено договір поставки №07/06, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю обладнання (продукцію), асортимент, кількість, ціна якого визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1).

Згідно п. 2.2. договору, загальна вартість договору складає 30 828,00 грн.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили порядок проведення покупцем оплати поставки продукції згідно специфікацій, а саме: 50% від загальної вартості специфікації передоплати покупець проводить протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку (п.п. 2.3.1); решту 50% від загальної вартості специфікації покупець сплачує протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення постачальника про готовність здійснити поставку продукції зі свого складу в Україні (п.п. 2.3.2).

Сторони погодилися, що моментом отримання продукції покупцем є дата вказана на підписаній сторонами видатково-прибутковій накладній на продукцію (п. 2.4).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах FCA (місце призначення м. Львів), згідно Інкотермс 2010 протягом 35 календарних днів з дати підписання заявок-специфікації на поставку продукції згідно договору.

Договір набирає чинності в день підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 р. (п. 8.1.). Сплив строку дії договору не припиняє невиконаних зобов'язань, що виникли по договору (п. 8.2).

Згідно підписаної та скріпленої печатками сторін специфікації №1 до договору, постачальник має поставити покупцю тепловинтелятор Juwent AGE-5-18 к-ті з термостатом RT та скринькою ZS-2/1, в кількості 2 штук, на загальну суму 30 828,00 грн.

Позивач на виконання п. 2.3 договору та на підставі рахунку на оплату №7 від 23.06.2014 р. перерахував відповідачу 30 828,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №168 від 23.06.2014 р. на суму 15 414,00 грн. та платіжним дорученням №262 від 01.08.2014 р. на суму 15 414,00 грн. На вказані суми відповідачем надано позивачу податкові накладні №3 від 23.06.2014 р. та 1 від 01.08.2014 о. (рахунок, платіжні доручення та податкові накладні наявні в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань договором №07/06 від 23.06.2014 р. з поставки продукції не виконав. Згідно наявного у справі листа від 04.03.2015 р. №04/03 ТзОВ «М-ВЕНТ», адресованого позивачу, у зв'язку з тим, що польська фірма, що відповідає за відправку та імпорт обладнання в Україну, затримує поставку через митні та валютні проблеми, ТзОВ «М-ВЕНТ» зобов'язується повернути на рахунок ТзОВ «Сіон-Юкрейн» оплачені кошти згідно рахунку №7 від 23.06.2014 р.

Докази, які б підтверджували поставку продукції на суму 30 828,00 грн. чи повернення вказаних коштів позивачу, в матеріалах справи відсутні.

04.06.2015 р. (згідно поштового штемпеля на описі вкладення в цінний лист, копії конверта та фіскального чека) позивач надіслав відповідачу вимогу від 03.06.2015 р. №80/06-15, в якій посилаючись на ч.2 ст.693 ЦК України вимагає негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 7 днів з моменту отримання вимоги, повернути суму попередньої оплати за договором поставки №07/06 від 23.06.2014 р. в розмірі 30 828,00 грн. Проте вказана вимога повернулася позивачу, з поштовою відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором по своєчасній поставці товару і неповернення позивачу суми попередньої оплати, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 30 828 грн. 00 коп. попередньої оплати та 3 972 грн. 16 коп. неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. У відповідності до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частина 1 ст. 670 ЦК України передбачає, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно (зокрема, грошові кошти) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що безпідставно набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.

Таким чином, оскільки позивач на виконання зобов'язань за договором поставки №07/06 від 23.06.2014 р. здійснив попередню оплату у розмірі 30 828,00 грн., а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку відповідачем товару на вказану суму, є правомірною вимога про стягнення з відповідача у справі на користь позивача 30 828 грн. 00 коп. попередньої оплати.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема – сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. договору, відповідальність сторін за порушення умов договору визначається чинним законодавством.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4. ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що за несвоєчасну поставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії продукції, поставка якої прострочена, за кожен день протермінування.

Перевіривши розрахунок неустойки, здійснений позивачем у позовній заяві за період з 02.08.2014 р. по 27.01.2015 р. на суму 3 972,16 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання зобо'язань за договором, а також повернення позивачу авансового платежу чи поставки товару суду не надав, таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 549, 610, 629, 662, 670, 693, 712, 1212 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43,49, ст.ст. 82 – 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-ВЕНТ” (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Шевченка, 6А, ідентифікаційний код 39107728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіон-Юкрейн” (49040, м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, 56/479, ідентифікаційний код 35498026) 30 828 грн. 00 коп. попередньої оплати, 3 972 грн. 16 коп. неустойки та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.10.2015 року.

Суддя                                                                                           Морозюк А.Я.