Рішення

від 29.09.2015 по справі 916/2339/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2015 р.Справа № 916/2339/15

За позовом: Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах

держави в особі: 1) Приморської сільської ради

2) Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

до відповідача: виробничо-комерційної фірми "Проксіма" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про знесення самовільного будівництва та звільнення земельної ділянки

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя: Цісельський О.В.

Судді: Зайцев Ю.О., Шаратов Ю.А.

за участю представників сторін:

від прокурора: Врублевська О.О. - посвідчення

від позивача 1: ОСОБА_1 - довіреність

від позивача 2: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Приморської сільської ради (Приморська сільрада) та Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (ДАБК), в який просить суд зобов'язати виробничо-комерційну фірму "Проксіма" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ВКФ "Проксіма" ТОВ) знести чотири дерев'яні будинки на стовпчастих фундаментах, які розташовані по вул.. Шкільна, 1, с. Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області та звільнити земельну ділянку під чотирма дерев'яними будинками на стовпчастих фундаментах, які розташовані по вул.. Шкільна, 1, с. Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2015р. позовну заяву (вх. № № 2463/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

07.08.2015р. від прокуратури надійшла уточнена позовна заява (вх. № 20098/15) в якій не змінюючи суті та підстав позову прокурор уточнив позов, а саме просив суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку під чотирма дерев'яними будинками на стовпчастих фундаментах, які розташовані по вул.. Шкільна, 1, с. Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області та повернути її до земель комунальної власності Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Зазначені уточнення судом прийняті до розгляду.

Також, 07.08.2015р. прокурором надано клопотання (вх. № 2-4346/15) про продовження терміну розгляду справи, яке ухвалою суду від тієї ж дати задоволено, термін розгляду справи було продовжено до 23.08.2015р..

18.08.2015р. у зв'язку із виникненням непередбачених складностей в процесі розгляду справи, яки могли суттєво вплинути на рішення по справі, а саме заява представника відповідача про те, що об'єкт спору було знищено при пожежі, з метою повноти та всебічності розгляду справи, ухвалою суду справу № 916/2339/15 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарата суду від 18.08.2015р. № 1172 було призначено автоматичний розподіл справи № 916/2339/15 для визначення складу суду для її розгляду.

Згідно із Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи було визначено колегію у складі: головуючий суддя - Цісельський О.В., судді - Зайцев Ю.О., Шаратов Ю.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2015р. позовну заяву прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокуратури уточнені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити повністю.

Позивач 1 - Приморська сільрада позов прокурора підтримує, просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Позивач 2 - Інспекція ДАБК, також позовні вимоги прокурора підтримує, просить суд його задовольнити.

Відповідач - ВКФ "Проксіма" ТОВ, був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується протоколом судового засідання від 17.09.2015р., в якому був присутній його представник та повідомленням про відкладення розгляду справи на 29.09.2015р. із особистим підписом представника відповідача, які є у матеріалах справи, представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про поважність неявки суд не повідомив, як вбачається із письмової позиції, наданої суду, проти позову заперечує в повному обсязі.

Як зазначено у другому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4. ч. 2 ст. 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

В процесі розгляду справи представниками сторін були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

Рішенням Приморської сільської ради №523-XXIII від 22.05.2001р. (а.с.20-21) ВКФ "Проксіма" ТОВ надано в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 років земельну ділянку площею 78,0337 га (в т.ч. поверхня води ставка - 57,7071 га, прибрежно-захисна смуга-20,3266га) із земель водного фонду та земель Приморської сільської ради для риборозведення та сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибрежно-захисних смуг в районі сіл Приморське-Вільне.

На підставі зазначеного рішення між Приморською сільською радою та ВКФ "Проксіма" 28.12.2001р. укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) загальною площею 78,0337 га (в т.ч. поверхня води ставка - 57,7071 га, прибрежно-захисна смуга - 20,3266 га), розташованої на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для риборозведення, сінокосіння, будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги в районі сіл Приморське-Вільне строком на 15 років (а.с.22-23).

Рішенням Приморської сільської ради №1508-V від 03.06.2008р. (а.с.26-29) внесено зміни до рішення сільської ради №523-XXIII від 22.05.2001р. та договору оренди земельної ділянки від 28.12.2001р. та, зокрема, збільшено строк договору оренди земельної ділянки до 45 років, встановлено строк внесення плати за землю орендарем щомісячно до 30 числа кожного місяця рівними частками на рахунок Приморської сільської ради, встановлено суму орендної плати на рік у розмірі 6149,85 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.2014р. у справі №916/436/14 задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Виробничо-комерційної фірми "ПРОКСІМА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - відділ Держземагентства у Білгород-Дністровському районі, яким внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2001р.: доповнено Розділ 1 "Предмет договору" договору оренди земельної ділянки від 28.12.2001 року пунктом 1.3: "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 1771241,72 грн. (один мільйон сімсот сімдесят одна тисяча двісті сорок одна гривня сімдесят дві копійки)", викладено п. 2.5 договору оренди земельної ділянки від 28.12.2001 року у наступній редакції:" "Сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 141699,34 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі".

Як вбачається з матеріалів справи станом на 22.09.2014р. Білгород-Дністровською Державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів України за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки від 09.09.2014р. було встановлено за ВКФ "Проксіма" ТОВ наявність несплаченої суми орендної плати за використання земельної ділянки з червня 2014 року в розмірі 33549,18 грн.

У зв'язку із наявністю у ВКФ "Проксіма" ТОВ податкової заборгованості по сплаті за землю, яка станом на 13.01.2015р. складала 442435,18 грн., заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Приморської сільради Білгород-Дністровського району Одеської області 27.11.2014р. звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою в якій просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки та зобов'язати ВКФ "Проксіма" ТОВ повернути земельну ділянку повернути земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2015р. по справі № 916/4781/15 позовні вимоги заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області були задоволені в повному обсязі. Судом було розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 78,0337 га (в. ч. поверхня води ставка - 57,7071 га, прибрежно-захисна смуга - 20,3266 га), вартістю 1771241,72 грн., розташованої на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області, який укладено 28.12.2001р. між Приморською сільською радою та ВКФ "Проксіма" ТОВ для риборозведення, сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги в районі сіл Приморське-Вільне строком на 15 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 25.12.2001р. в реєстрі за №5062 та зареєстрований Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4 від 28.12.2001р. та зобов'язано ВКФ "Проксіма" ТОВ повернути до комунальної власності Приморської сільської ради земельну ділянку загальною площею 78,0337 га (в.ч. поверхня води ставка - 57,7071 га, прибрежно-захисна смуга - 20,3266 га), вартістю 1771241,72 грн., розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області, тощо.

Дане рішення відповідачем не оскаржувало ся та набрало законної сили.

20.02.2015р. сільським головою Приморської сільради було видане розпорядження № 09 відповідно до якого було створено комісію у складі 5 осіб (юрист ради та депутати ради) та комісії доручено провести перевірку наданих дозволів на здійснення будівництва та земельній ділянці прибережно-захисної смуги, яка розташована вздовж ставка с. Приморське та с. Вільне.

За результатами перевірки комісією 25.02.2015р. було складено Акт про проведення перевірки. У цьому акті було зазначено, що на земельній ділянці прибережно-захисної смуги, яка розташована вздовж ставка с. Приморське та с. Вільне знаходяться тимчасові споруди та огорожа, на які відсутні будь-які дозвільні та правовстановлюючі документи. Данні самочинно збудовані споруди та огорожа є бар'єром для подальшого користування землею територіальною громадою Приморської сільради. У зв'язку із чим було запропоновано Приморській сільській раді звернутися з позовом до суду.

12.03.2015р. листом за № 211 Приморська сільська рада на виконання висновків комісії, звернулася із повідомленням до міжрайонної прокуратури Білгород-Дністровського району, в якому довела до прокуратури результати роботи комісії та у зв'язку із відсутністю належного фінансування, звернулася із проханням щодо представництва її інтересів, як органу місцевого самоврядування, в суді.

Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою за зверненням Приморської сільської ради разом із представниками Інспекції ДАБК в Одеській області було проведено перевірку законності здійснення ВКФ "Проксіма" ТОВ будівництва нерухомих об'єктів на узбережжі Будацького лиману Приморської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

10.04.2015р. головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 інспекційного управління Інспекції ДАБК в Одеській області в присутності засновника ВКФ "Проксіма" ТОВ ОСОБА_4 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ВКФ "Проксіма" ТОВ за адресою будівництва: с. Приморське, вул.. Шкільна, 1 Білгород-Дністровського району Одеської області.

З урахуванням зазначеного, заступник начальника Інспекції ДАБК в Одеській області постановив: визнати ВКФ "Проксіма" ТОВ винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у зв'язку із чим на ВКФ "Проксіма" ТОВ було накладено штраф у сумі 43 848 грн.

Доказів оскарження постанови у встановленому законом порядку відповідач суду не надав.

Таким чином, як зазначає прокурор, самовільне будівництво об'єктів нерухомого майна на самовільно зайнятої земельній ділянці завдає шкоду комунальній власності територіальної громади Приморської сільської ради, що й зумовило звернення із відповідним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Щодо представництва прокуратурою інтересів позивачів.

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року за № 3-рп\99, "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає,, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку. %

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачити свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інш.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Відповідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках зазначених законом. В тому числі такі випадки передбачені ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Так, згідно п. 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з п. 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Основним напрямком держаної політики є контроль за дотриманням земельного законодавства й законності забудови території.

Нераціональне (незаконне) використання земельних ресурсів, забудова з порушенням містобудівних норм, правил порушує гарантовані Конституцією України права громадян - членів громади і заподіює істотний збиток державі.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

За змістом п. З Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.07. № 317 (далі - Положення), основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

Відповідно до п. п. 6 п. 4 Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до покладених на них завдань проводять у встановленому порядку перевірки: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт та іншої виконавчої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; ^додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Тобто, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за І додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 148 ГК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» Приморська сільська рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За вимогами п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності. Таким чином, самовільне будівництво об'єктів нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці завдає шкоду комунальній власності територіальній громаді Приморської сільської ради, власником та розпорядником якої є Приморська сільська рада.

Підставою для набуття територіальною громадою в особі Приморської сільської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.

Згідно з ст.145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Приморська сільська рада, оскільки згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, регулювання земельних відносин з порушенням законодавства України спричиняє державі і територіальній громаді економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права власності на землю, тягне нераціональне використання земель і спричинення збитків оточуючому середовищу.

Вказаним і обумовлюється необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі Приморської сільської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області що на думку суду є обґрунтованим та таким що відповідає вимогам закону.

Щодо вимоги прокурора про повернення землі суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкт їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України та п.3 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до п.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є також земля, яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до приписів ст.12 земельного кодексу України зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад ; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частина 2 ст.83 Земельного кодексу України, передбачає, що в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів відповідних рад .

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень міської ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади .

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 17 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, що будь-яких правових підстав щодо користування спірною земельною ділянкою, на яких розташовані спірні дерев'яні будинки у відповідача відсутні.

У зв'язку із наявністю у ВКФ "Проксіма" ТОВ податкової заборгованості по сплаті за землю, яка станом на 13.01.2015р. складала 442435,18 грн., рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2015р. по справі № 916/4781/15 було розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 78,0337 га (в. ч. поверхня води ставка - 57,7071 га, прибрежно-захисна смуга - 20,3266 га), вартістю 1771241,72 грн., розташованої на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області, який укладено 28.12.2001р. між Приморською сільською радою та ВКФ "Проксіма" ТОВ для риборозведення, сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги в районі сіл Приморське-Вільне строком на 15 років та зобов'язано ВКФ "Проксіма" ТОВ повернути до комунальної власності Приморської сільської ради земельну ділянку загальною площею 78,0337 га (в.ч. поверхня води ставка - 57,7071 га, прибрежно-захисна смуга - 20,3266 га), вартістю 1771241,72 грн., розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області, тощо.

На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду жодноо документа, якій би підтверджував його право на користування спірною землею.

Стаття 212 Земельного кодексу України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

А тому вимога прокурора про повернення землі, на якій розташовані 4 дерев'яні будинки її власнику - Приморській сільраді повністю законна та обґрунтована матеріалами справи і підлягає задоволенню.

В частині знесення чотирьох дерев'яних будинків землі суд дійшов наступних висновків.

Статтею 12 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудівельної діяльності на їх території належить право затвердження місцевих правил забудови, внесення змін у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства.

Статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" також передбачено обов'язкове отримання дозволу на виконання будівельних робіт, документу, який засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. При цьому в силу приписів ст.29 вказаного Закону здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями ст.23 Закону України "Про планування і забудову територій" визначено, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Стаття 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою в межах населеного пункту, його функціональної зони (селищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони.

Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ст.26 зазначеного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до пунктів 2, 11 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), при цьому, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації.

Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану..

Таким чином, з врахуванням встановлення судом того, що при проведенні фахівцями Інспекції ДАБК перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено що під час проведення перевірки на земельній ділянці за адресою Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Приморське, вул. Шкільна, 1 ВКФ "Проксіма" ТОВ виконано будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт по будівництву 4-х дерев'яних будинків на стовпчастих фундаментах, чим порушено приписи ч. 2 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зважаючи на вищенаведене та керуючись положеннями ДБП В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд, будівельних конструкцій та основ", ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (додаток М) та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва, вказаний об'єкт віднесено до ІІ категорії складності. У зв'язку із чим на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яке відповідачем не оскаржувало ся, що щ,дає суду підстави дійти до висновку, що позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача знести чотири дерев'яні будинки на стовпчастих фундаментах, які розташовані по вул.. Шкільна, 1, с. Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області є повністю обґрунтованими підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом не приймаються в якості обґрунтованих заперечень позиція відповідача, висловлена у відзиві на позовну заяву, оскільки в цьому відзиві відповідач намагається у довільній формі трактувати приписи законів України, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, судова колегія дійшла беззаперечного висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, законні, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 2436 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати виробничо-комерційної фірми "Проксіма" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67792, м. Одеська обл.., Білгород-Дністровський район, с. Котовка, вул. Степова, 3, код ЄДРПОУ 391134490) знести чотири дерев'яні будинки на стовпчастих фундаментах, які розташовані по вул.. Шкільна, 1, с. Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області.

3. Зобов'язати виробничо-комерційної фірми "Проксіма" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67792, м. Одеська обл.., Білгород-Дністровський район, с. Котовка, вул. Степова, 3, код ЄДРПОУ 391134490) звільнити земельну ділянку під чотирма дерев'яними будинками на стовпчастих фундаментах, які розташовані по вул.. Шкільна, 1, с. Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області та повернути її до земель комунальної власності Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67792, м. Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Приморське, вул. Дзержинського, 94, код ЄДРПОУ 04377990).

4. Стягнути з виробничо-комерційної фірми "Проксіма" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67792, м. Одеська обл.., Білгород-Дністровський район, с. Котовка, вул. Степова, 3, код ЄДРПОУ 391134490) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2015 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Суддя Ю.О. Зайцев

Суддя Ю.А. Шаратов