Рішення

від 02.10.2015 по справі 916/4129/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2015 р.Справа № 916/4129/14

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1"

до відповідачів 1)ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс";

2) Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ")

про стягнення 1001627,15грн.

Головуючий суддя Гут С.Ф.

суддя Волков Р.В.

суддя Зайцев Ю.О.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_4, довіреність від 02.10.2014р.;

Від відповідача КП "Одескомунтранс" : ОСОБА_5, довіреність №89 від 20.05.2015р.

Від відповідача ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ ") : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" про стягнення 608794,07грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.14р. порушено провадження у справі №916/4129/14.

Поряд з цим, 04.11.14р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову(вх.№2-4965/14 від 04.11.14р.), в порядку ст.ст.66,67 ГПК України, згідно якої просить суд накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках п/р 26001005485003 в АТ «Імексбанк», м. Одеса, МФО 328384, п/р 26005010027637 в ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767 ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс", яке діє в рамках Договору про спільну діяльність №1-ОД/СД від 05.05.2003р., укладеного з ДК «Укрекокомресурси» в межах 620970грн.50коп. , суми позовних вимог та суми судового збору.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відмови в її задоволенні.

20.11.14р. від позивача надійшло клопотання(вх.№30702/14 від 20.11.2014р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

01.12.2014р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.ГСОО№31691/14 від 01.12.2014р.), в якій просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, у зв'язку з тим, що 14.12.2009р. між ОСОБА_2 підприємством "Одескомунтранс" та ДК „УкрекокомресурсиВ» було укладено договір про сумісну діяльність №1-ОД/СД, сторони за цим договором шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах, зобов'язуються спільно діяти на виконання ухвали КМУ від 26.07.2001р. №915 для досягнення загальних господарських результатів у сфері збору, сортування, транспортування і утилізації відходів з метою зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище і здоров'я громадян і отримання прибутку. Таким чином, КП "Одескомунтранс" та ОСОБА_3 підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною солідарно відповідають за зобов'язаннями по договору субпідряду №1 від 01.02.2014р.

Крім того, позивач просить суд солідарно стягнути з КП "Одескомунтранс" та Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною суму боргу за договором субпідряду №1 від 01.02.2014р. у розмірі 651401,74грн., а саме: основний борг у розмірі 581795,22грн., пеню у розмірі 47875,45грн., 3%річних у розмірі 6435,86грн., індекс інфляції у розмірі 15295,21грн. та витрати по сплаті судового збору.

За клопотанням відповідача КП "Одескомунтранс", ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.14р. строк вирішення спору по справі №916/4129/14 було продовжено до 24.12.2014р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2014р. залучено ОСОБА_3 підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ ") до участі у справі №916/4129/14 у якості співвідповідача, в порядку ст.24 ГПК України.

12.01.2015р. від Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ") надійшло клопотання (вх.ГСОО№292/15 від 12.01.2015р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Надане клопотання судом розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.15р. було відкладено розгляд справи, в порядку ст.77 ГПК України.

29.01.2015р. від ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.ГСОО№2-436/15 від 29.01.2015р.). В обґрунтування наданого клопотання Комунальне підприємство "Одескомунтранс" зазначає про те, що 16.01.2015р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі №916/143/15-г за позовом КП "Одескомунтранс" до Південно територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про визнання договору №1-ОД/СД від 05.05.2003р. про спільну діяльність недійсним, що підтверджується доданою до клопотання ухвалою про порушення провадження у справі від 16.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2015р. клопотання ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" про зупинення провадження у справі (вх.ГСОО№2-436/15 від 29.01.2015р.) - задоволено, та зупинено провадження у справі №916/4129/14 до розгляду господарським судом Одеської області справи №916/143/15-г по суті, в порядку ст.79 ГПК України.

02.07.2015р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" надійшла заява (вх. ГСОО №2-3652/15 від 02.07.2015р.) про поновлення провадження у справі, згідно якої позивач зазначає, що 04.06.2015р. господарським судом Одеської області було ухвалено рішення по справі №916/143/15-г, яким у позові КП „ОдескомунтрансВ» відмовлено повністю. Рішення від 04.06.2015р. набуло чинності 20.06.2015р. та жодною стороною не оспорюється.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2015р. провадження у справі було поновлено.

20.07.2015р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.ГСОО№2-4000/15 від 20.07.2015р.), в якій просить суд солідарно стягнути з КП "Одескомунтранс" та Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною суму боргу за договором субпідряду №1 від 01.02.2014р. у розмірі 1001627,15грн., а саме: основний борг у розмірі 581795,22грн., пеню у розмірі 127248,80грн., 3%річних у розмірі 17529,82грн., індекс інфляції у розмірі 257053,31грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2015р. було призначено справу №916/4129/14 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням №939 від 21.07.2015р. було призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Волков Р.В., суддя Зайцев Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2015р. прийнято справу №916/4129/14 до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Волков Р.В., суддя Зайцев Ю.О.

16.09.2015р. від Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ") надійшло клопотання (вх.№22952/15 від 16.09.15р.) про розгляд справи без участі представника, оскільки підприємство перебуває у скрутному фінансовому становище, та не має можливість забезпечити участь свого уповноваженого представника у судовому засіданні.

Судом клопотання залучено до матеріалів справи.

За клопотанням відповідача КП "Одескомунтранс", ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.15р. строк вирішення спору по справі №916/4129/14 було продовжено до 06.10.2015р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач КП "Одескомунтранс" проти позову не заперечує, однак письмового відзиву на позов не надав. Поряд з цим неодноразово усно просив суд відкласти розгляд справи для надання часу врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того від відповідача КП "Одескомунтранс" надійшло клопотання (вх.№24508/15 від 02.10.2015р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи платіжне доручення №499 від 30.09.15р., яким підтверджується часткова сплата заборгованості за договором субпідряду №1 від 01.02.2014р. у розмірі 5000грн.

Судом залучено до матеріалів справи наданий доказ по справі.

Відповідач ОСОБА_3 підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ ") проти позову заперечує, відхиляє в повному обсязі позовні вимоги позивача, та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав які викладені у відзивах на позовну заяву(вх.№2522/15 від 29.01.15р.; вх.№22954/15 від 16.09.2015р).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

01.02.2014р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" (Виконавець) та ОСОБА_2 підприємством "Одескомунтранс", що діє в рамках Договору про спільну діяльність №1-ОД/СД від 05.05.2003р. укладеного з ДК «Укрекокомресурси», було укладено Договір субпідряду №1(з додатковими угодами).

Згідно п. 1.1.договору, Замовник доручає виконати та оплачує, а Виконавець надає Замовнику послуги по вивезенню твердих побутових відходів (ТПВ) у місті ОСОБА_4 з територій та згідно дислокації й графіку вивезення, у порядку та в строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору (в редакції від 02.02.2014р.), зібрані Виконавцем тверді побутові відходи передаються Замовнику для подальшого захоронення, що здійснюється ним самостійно за рахунок коштів отриманих від відповідних Житлово-комунальних сервісів (комунальних підприємств), приватних осіб, приватних підприємств, організацій, об'єднань та підприємців. Вартість захоронення не включається до вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів, які є предметом цього договору.

Відповідно до п. п. 3.1.-3.2. Договору, сторони домовились, що стандартним періодом оплати за цим договором являється 1 (один) календарний місяць. Замовник зобов'язується здійснювати оплату за стандартний період оплати (1 місяць), на підставі виставленого Виконавцем рахунку та згідно підписаних актів виконаних робіт не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.5. Договору, оплата послуг Замовником повинна здійснюватись в повному обсязі на розрахунковий (поточний) рахунок позивача, що вказується у рахунку на оплату.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувані надані Виконавцем послуги згідно умов даного Договору.

Відповідно до п. 8.6. Договору жодна із сторін не вправі передавати свої права та обов'язки по даному Договору третій стороні без письмової згоди іншої Сторони Договору.

На виконання умов договору, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" надавало послуги з вивезення відходів від житлово-комунальних сервісів (ЖКС «Черьомушки»), приватних фізичних та юридичних осіб, про що складались акти виконаних робіт, які підписувались відповідачем без будь-яких зауважень, а також ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" своєчасно надавало відповідачу на підпис акти виконаних робіт та рахунки на оплату.

У серпні 2014р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" надало послуг з вивезення ТПВ на загальну суму 552720грн.40коп., за які КП "Одескомунтранс", частково не розрахувалось. Сума боргу складає: 44858грн. 62коп.

У вересні 2014р. позивачем було надано послуг на загальну суму 536936грн.60коп. відповідач за послуги, отримані у вересні не розрахувався у повному обсязі, що підтверджуються випискою по рахунку.

Станом на 25.11.2014р. заборгованість КП "Одескомунтранс", перед ТОВ "АВТОГРАНД 1" складає 581795,22грн., з яких: 44858,62грн. за послуги надані у серпні 2014р. та 536936,60грн. за послуги, надані у вересні 2014 року.

Згідно з п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати отриманих послуг, Замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Окрім наявної несплаченої заборгованості, КП "Одескомунтранс" в порушення взятих на себе зобов'язань, здійснювало оплату за попередні місяці з простроченням, за що Договором передбачено сплата пені, у зв'язку з чим, за несвоєчасну оплату за послуги за кожен місяць було нараховано пеню у розмірі 127248,80грн. станом на 15.07.2015р.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" неодноразово зверталось до відповідача щодо несвоєчасної оплати за надані послуги та наявної заборгованості, що підтверджується листами: №17 від 14.08.2014р., №18 від 26.08.2014р., №21 від 06.10.2014р.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою за послуг за кожен місяць, ТОВ "АВТОГРАНД 1" також нараховано 3% річних у розмірі 17529,82грн. (станом на 15.07.2015р.) та інфляційне збільшення боргу у розмірі 295676,77грн. (станом на 15.07.2015р.).

Крім того, 05.05.2003р. між КП "Одескомунтранс" та ДК «Укрекокомресурси» було укладено договір про спільну діяльність №1-ОД/СД(нова редакція від 14.12.2009р.), відповідно до п. 1.1. якого Сторони за цим Договором шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить Сторонам на відповідних правових підставах (право власності, господарського відання, оперативного управління), зобов'язуються спільно діяти на виконання Ухвали Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 915 «Про впровадження системи збору, сортування, транспортування і утилізації відходів як вторинної сировини» для досягнення загальних господарських результатів у сфері збору, сортування, транспортування і утилізації відходів з метою зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище і здоров'я громадян і отримання прибутку.

Відповідно до п. 5.1. Договору про спільну діяльність від 05.05.2003р. №1-ОД/СД (в редакції від 14.12.2009р.) передбачено ведення спільних справ за даним Договором здійснюється Сторонами у відповідності зі ст. 1135 Цивільного кодексу України.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що рішення приймаються на зборах представників Сторін або шляхом опитування (обміну листами, телеграмами або факсимільними повідомленнями).

Згідно п.5.9. Договору встановлено, що виграти для здійснення спільної діяльності із коштів спільної діяльності Сторона-2 робить виключно в розмірах і за призначенням, які визначаються відповідно до потреб спільної діяльності.

У відповідності до п. 9.1. Договору, виграти, збитки і борги перед третіми особами, що виникли в результаті спільної діяльності, обліковуються за правилами бухгалтерського обліку.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що договір про спільну діяльність №1-ОД/СД від 05.05.2003р. пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, таким чином, КП "Одескомунтранс" та ДК «Укрекокомресурси» солідарно відповідають за зобов'язаннями по Договору субпідряду №1 від 01.02.2014р.

Так під час розгляду справи господарським судом Одеської області розглядалась справа про визнання договору №1-ОД/СД від 05.05.2003р. про спільну діяльність недійсним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.06.2015р. по справі №916/143/15-г за позовом ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" до Південно територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" про визнання договору №1-ОД/СД від 05.05.2003р. про спільну діяльність недійсним, у задоволенні позову комунального підприємства "Одескомунтранс" - відмовлено повністю.

Враховуючи не проведення своєчасної оплати ОСОБА_2 підприємством "Одескомунтранс", а також враховуючи наявність договору про спільну діяльність № 1-ОД/СД від 05.05.2003р., ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" звернулось до суду з даною позовною заявою та уточненням до неї.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.1135 Цивільного кодексу України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

Приписами Стаття 1137 Цивільного кодексу України встановлено, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

У відповідності до ст.1138 Цивільного кодексу України якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Згідно з ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Так, судом встановлено наявність виконання позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" послуг по вивезенню твердих побутових відходів (ТПВ) за договором субпідряду №1(з додатковими угодами) від 01.02.2014р., порушення відповідачем ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" умов договору щодо проведення своєчасної оплати вартості послуг.

Неоплаченими залишились послуги в сумі 581795,22грн.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, під час розгляду справи від відповідача КП "Одескомунтранс" надійшло клопотання (вх.№24508/15 від 02.10.2015р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи платіжне доручення №499 від 30.09.15р., яким підтверджується часткова сплата заборгованості за договором субпідряду №1 від 01.02.2014р. у розмірі 5000грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем КП "Одескомунтранс" під час розгляду справи було сплачено 5000грн., що підтверджується платіжним дорученням №499 від 30.09.15р., провадження у справі №916/4129/14 в частині стягнення основного боргу у розмірі 5000грн. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України внаслідок відсутності предмету спору.

Тому враховуючи наявність існування заборгованості КП "Одескомунтранс" перед ТОВ"АВТОГРАНД 1", а також враховуючи наявність договору про спільну діяльність №1-ОД/СД від 05.05.2003р. згідно якого сторони солідарно відповідають за зобов'язаннями по Договору субпідряду №1 від 01.02.2014р., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" та Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ") основного боргу у розмірі 576795,22грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 127248,80грн. станом на 15.07.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що здійснений позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 127248,80грн. станом на 15.07.2015р.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 17529,82грн. (станом на 15.07.2015р.) та індекс інфляції у розмірі 295676,77грн. (станом на 15.07.2015р.).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 17529,82грн. (станом на 15.07.2015р.) та індексу інфляції у розмірі 295676,77грн. (станом на 15.07.2015р.), підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Доводи відповідача Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ"), що викладені у відзивах на позов не заслуговують на увагу, та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" підлягають задоволенню в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" та Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ") основного боргу у розмірі 576795,22грн., пені у розмірі 127248,80грн., 3%річних у розмірі 17529,82грн., індексу інфляції у розмірі 257053,31грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 підприємством "Одескомунтранс" погашено в період розгляду справи борг у розмірі 5000грн, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів витрати по сплаті судового збору на суму 20032,54грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, п. 1 1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 підприємства "Одескомунтранс" (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, 4, код ЄДРПОУ 31185678) та Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною(ОСОБА_3 підприємство "УКРЕКОРЕСУРСИ") (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, код ЄДРПОУ 20077743) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАНД 1" (67400, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39052559; п/р 26000054310841 в Южному ГРУ ПАТ КБ Приватбанк м.Одеси, МФО 328704) основний борг у розмірі 576795(п'ятсот сімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять)грн.22коп., пеню у розмірі 127248(сто двадцять сім тисяч двісті сорок вісім)грн.80коп., 3%річних у розмірі 17529(сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять)грн.82коп., індекс інфляції у розмірі 257053(двісті п'ятдесят сім тисяч п'ятдесят три)грн.31коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 20032(двадцять тисяч тридцять дві)грн.54коп.

3. Провадження у справі №916/4129/14 в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в сумі 5000грн. -припинити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.10.2015р.

Головуючий суддя С.Ф. Гут

Суддя Р.В. Волков

Суддя Ю.О. Зайцев