Рішення

від 05.10.2015 по справі 922/4513/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р.Справа № 922/4513/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМ ПАСС", м. Харків до Науково - виробничого підприємства "Хартрон - Експрес, ЛТД" (ТОВ), м. Харків про стягнення 145273,06 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № б/н від 12.01.15 р.;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність № б/н від 21.04.15 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП КОМ ПАСС" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Науково - виробничого підприємства "Хартрон - Експрес, ЛТД" (ТОВ), в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 148240,03 грн., яка складається з: сума основного боргу у розмірі 75329,16 грн., пеня у розмірі 27796,46 грн., 3% річних у розмірі 2284,64 грн., інфляційні у розмірі 42829,77 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки №6 від 12.02.14 р., який було укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх.№39429, в якій позивач користуючись правами наданими йому статтею 22 ГПК України просить стягнути з відповідача 145273,06 грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 75329,16 грн., пені у розмірі 24233,25 грн., 3% річних у розмірі 2880,88 грн., інфляційних у розмірі 42829,77 грн.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, наявність боргу перед позивачем визнавав, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №6 від 12.02.2014 р. (далі по тексту - договір), згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити відповідну продукцію, а відповідач прийняти і сплатити за поставлену продукцію.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

Відповідно до п.3.1. договору, загальна сума договору складається з суми вартості продукції, що зазначена в специфікаціях до договору.

Позивач свої зобов'язання за договором від 12.02.2014р. виконав на лежним чином, замовлену продукцію було поставлено відповідачу, що підтверджується відповідними видатковими накладними №149 від 14.07.2014 року (специфікація №1), № 110 від 21.05.2014 року (специфікація №2).

Згідно п. 3.3. договору, оплата продукції по специфі кації проводиться у розмірі 50% передплати від суми специфікації. Решту 50% покупець повинен сплатити протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції.

Між сторонами були підписані акти звірки взаємних розрахунків: станом на 25.02.2015 р. та станом на 13.07.2015р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 75 329,16 грн., що також не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію в порядку про сплату боргу (вих. № 26 від 21.04.2015 року), але відповідач не відреагував та суму боргу не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 75329,16 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача: 3% річних у розмірі 2880,88 грн., інфляційних у розмірі 42829,77 грн. та пеню у розмірі 24233,88 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.3. договору сторони обумовили, що за порушення термінів оплати продукції відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені нарахований за період з 06.08.2014 року по 05.06.2015 року (304 дні по специфікації №2) та за період з 06.08.14 р. по 29.07.15 (358 днів по специфікації №1) загалом становить 24233,25 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 10048,82 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 14184,43 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково - виробничого підприємства "Хартрон - Експрес, ЛТД" (ТОВ) (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30430120, п/р 26009962506121 в ПАТ "ПУМБ", м. Харків, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМ ПАСС" (61098, м. Харків, вул. Соціалістична, 70 А, кв. 90, код ЄДРПОУ 36985918, п/р 26002418969600 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 75329,16 грн., пеню у розмірі 10048,82 грн., 3% річних у розмірі 2880,88 грн., інфляційні у розмірі 42829,77 грн., що разом складає 131088,63 грн. та судовий збір у розмірі 2621,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 14184,43 грн. - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 07.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_3