Рішення

від 01.10.2015 по справі 922/4925/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р.Справа № 922/4925/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень", м. Харків до Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей, м. Харків про стягнення 67200,47 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, генеральний директор

ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 28.09.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу 46427,84 грн., пені в сумі 10866,75 грн., 3% річних в сумі 605,06 грн., інфляційних нарахувань в сумі 9300,82 грн., всього - 67200,47 грн.

Ухвалою суду по справі від 03.09.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2015 р. о 10:00.

24.09.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 01.10.2015 р. о 14:30.

Представники позивача надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх. № 39580 від 01.10.2015 р.), яка судом була задоволена.

Позивач, через канцелярію господарського суду 25.09.2015 р. за вх. № 38662, надав копії документів згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, його представник в призначене судове засідання не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, оскільки згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей є: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була отримана відповідачем з його вини про що свідчить список № 8748 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Харків-22 (відправлення № 6102215983810) та роздруківка з сайту Укрпошти про відстеження пересилання поштового відправлення № 6102215983810.

У п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, на сторінці господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет було опубліковане 30.09.2015 р. повідомлення про розгляд даної справи у господарському суді Харківської області.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, встановив наступне.

22.03.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень" відповідно до договору купівлі-продажу від 22.03.2006 р. придбало у власність нежитлові приміщення в літ. "А-6" загальною площею 5184,4 кв.м. та нежитлову будівлю в літ. "Б-1" загальною площею 218,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 61001. м. Харків, пр. Гагаріна,1.

17.09.2008 р. між ТОВ компанія "Квітень" та ОСОБА_3 був укладений договір про розірвання договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, 11.06.2008 р. за реєстром № 1250.

17.09.2008 р. між ТОВ компанія "Квітень" та ОСОБА_5 був укладений договір про розірвання договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, 16.04.2008 р. за реєстром № 545.

24.12.2008 р. між ТОВ компанія "Квітень" та ОСОБА_6 був укладений договір про розірвання договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, 16.04.2008 р. за реєстром № 549.

30.12.2014 р. між сторонами був укладений договір № 18/14 про відшкодування комунальних та сервісних послуг (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що позивач на протязі дії договору надає відповідачу, який є власником приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 1, літ. "А-6", приміщення у підвалі площею 19,6 кв.м., 5-й поверх площею 232,7 кв.м., загальною площею 303,2 кв.м., комплекс послуг, визначених п.2.1.1. ст. 2 договору, як власними силами, так із залученням спеціалізованих організацій, в порядку та строки, встановлені договором, а відповідач приймає та сплачує дані послуги.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався протягом усього строку дії договору сплачувати позивачу до 15 числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг на підставі рахунків-актів (п.3.4 договору).

Пунктом 5.1. договору було передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2015 р. та діє до 31.10.2015 р.

Згідно позову позивач вказує, що ним згідно умов договору оформлювалися щомісячно та надавалися до сплати відповідачу рахунки-акти. У разі незгоди відповідача з кількістю або якістю наданих комунальних та/або експлуатаційних послуг відповідач повинен був надати позивачу мотивовані заперечення. Але позивачем не було отримано жодного заперечення відносно отриманих комунальних та/або експлуатаційних послуг, тому вони вважаються отриманими та повинні бути сплачені.

Разом з цим позивач вказував, що протягом січня - березня 2015 р. відповідач частково сплачував позивачу вартість отриманих комунальних послуг, в т.ч. й за попередні періоди, в загальній сумі 7903,06 грн. (19.01.2015 р. - 3986,61 грн., 19.02.2015 р. - 604,60 грн., 20.02.2015 р. - 429,89 грн., 19.03.2015 р. - 2881,96 грн.), але вартість отриманих за вищезазначеним договором послуг була оплачена лише в сумі 174,60 грн., незважаючи на надані відповідачем листи: № 14-120 від 19.12.2014 р., згідно якого відповідач гарантував позивачу суму заборгованості станом на 01.12.2014 року у розмірі 52155,68 грн. сплатити: за комунальні послуги в другій декаді 2015 р., за сервісні послуги - до кінця січня 2015 р.; № 14-4 від 06.02.2015 р., згідно якого відповідач зобов'язувався погасити суму заборгованості по комунальним та сервісним послугам за 2013 - 2014 роки у розмірі 58663,62 грн. продовж 2-го кварталу 2015 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати отриманих протягом з січня - липня 2015 року послуг станом на 01.08.2015 р. заборгованість за використані відповідачем послуги становить 46427,84 грн., що підтверджується відповідними розрахунками позивача та даними розшифровок нарахувань позивача.

Крім того, в підтвердження суми заборгованості відповідача станом на 01.08.2015 р. у розмірі 46427,84 грн. позивачем були надані до суду: копія витягу з банківської виписки (том 1 а.с. 79), рахунок - акт № 622/13942 від 31.01.2015 р., рахунок - акт № 622/14333 від 28.02.2015 р., рахунок - акт № 622/14631 від 31.03.2015 р., рахунок - акт № 622/14884 від 30.04.2015 р., рахунок - акт № 622/15133 від 31.05.2015 р., рахунок - акт № 622/15542 від 30.06.2015 р., рахунок - акт № 1292/15825 від 31.07.2015 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене сума боргу за отримані послуги за договором за період січень - липень 2015 р. у розмірі 46427,84 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сума 3% річних у розмірі 605,06 грн. за період з 16.02.2015 р. по 31.08.2015 р. згідно розрахунку позивача та сума інфляційних нарахувань у розмірі 9300,82 грн. за період лютий - червень 2015 р. згідно розрахунку позивача підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови п.4.1. договору щодо нарахування пені, сума пені у розмірі 10866,75 грн. за період з 16.02.2015 р. по 31.08.2015 р. згідно розрахунку позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, ідентифікаційний код 04880311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, ідентифікаційний код 31854899) суму боргу 46427,84 грн., пеню в сумі 10866,75 грн., 3% річних в сумі 605,06 грн., інфляційні нарахування в сумі 9300,82 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 06.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_7