Рішення

від 01.10.2015 по справі 398/393/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2189/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

01.10.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Белінської І.М., Франко В.А.

при секретареві: Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу фермерського господарства «Наталка» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Наталка» про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до фермерського господарства «Наталка» (далі по тексту ФГ «Наталка») про розірвання договору оренди землі від 10 січня 2012 року, укладеного між ФГ «Наталка» та ОСОБА_2 В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 5,82 га, яка розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. 10 січня 2012 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчується 10 січня 2022 року. Вказує, що відповідач порушив умови договору оренди землі в частині сплати орендної плати. Вважає це істотним порушенням договору оренди землі та просить дострокового розірвати даний договір. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2015 року позовні вимоги задоволено. Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Наталка» 10 січня 2012 року, розірвано. Зобов'язано ФГ «Наталка» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,82 га, розташовану на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 5,82 га (а.с.4). Відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ФГ «Наталка», орендодавцем надано, а орендарем прийнято у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,82 га, яка знаходиться на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, строком на 10 років. Орендар зобов'язався використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та сплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року у сумі 3993 грн. 01 коп. (а.с.6-7). Спірний договір зареєстровано 22.04.2014 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕЕА №129310 (а.с.46).

Відповідно до п.17 спірного договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації даного договору за актом її приймання-передачі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач систематично не виконував взяті на себе зобов'язання, передбачені договором щодо сплати орендної плати.

Проте, повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Як зазначено в п.8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формі у розмірі 4% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3993, 01 грн. Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Пунктом 38 договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Пункт 37 передбачає підстави припинення дії договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї сторони унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, пошкодження орендарем земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм закону договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору щодо сплати орендної плати не є підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12 у справах про визнання недійсним договору оренди, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Як свідчать заперечення на позовну заяву та пояснення сторони відповідача, надані у судовому засіданні, відповідач вважає договір оренди укладеним з моменту його державної реєстрації, тобто з 22.04.2014 року, що відповідає вимогам п.17 договору оренди землі.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність систематичного невиконання орендарем обов'язків, передбачених ст.ст.24, 25 ЗУ «Про оренду землі» та умовами договору щодо несплати орендної плати в установлений договором строк.

У судовому засіданні позивачем не було доведено систематичне невиконання відповідачем обов'язків по виплаті орендної плати. Відповідач здійснив поштовий переказ на ім'я позивача грошової суми у розмірі 3600,00 грн., що підтверджується квитанцією від 06.01.2015 року (а.с.47). Даний переказ є сплатою орендної плати за 2014 рік, оскільки підстави вважати дану суму сплатою орендної плати за 2015 рік та сплатою наперед відсутні. Позивач посилалась на те, що гроші в сумі 3600,00 грн. вона не прийняла, оскільки вже мала намір подати позовну заяву до суду про розірвання договору оренди землі. Такі твердження сторонами спростовані не були. До того ж, із пояснень позивача, наданих у судовому засіданні першої інстанції, можна зробити висновок, що дійсним наміром позивача є укладання договору оренди землі з іншою особою.

Представник відповідача в письмових запереченнях вказав, що фактично земельна ділянка почала використовуватись відповідачем після державної реєстрації договору оренди землі, тобто з 2014 року, як це і передбачено умовами договору.

Акт прийому-передачі земельної ділянки сторони суду не надали та пояснили, що такий акт у них відсутній.

Тому, встановити момент передачі земельної ділянки відповідачеві з наявних письмових доказів у справі неможливо.

У судовому засіданні суду першої інстанції 28 липня 2015 року голова ФГ «Наталка» Волинець О.С. на запитання суду відповів, що земельна ділянка використовувалась відповідачем з 2012 року.

З урахуванням наведеного, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що зазначені обставини не свідчать про систематичне невиконання відповідачем обов'язків по сплаті орендної плати, а свідчать про наявність спору між сторонами щодо заборгованості з виплати орендної плати за 2012-2013 роки у разі доведеності її фактичного використання за цей період.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її позивачеві.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Наталка» задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до фермерського господарства «Наталка» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий:

Судді: