Постанова

від 25.09.2015 по справі 810/4020/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року 810/4020/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства "Жміївське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Жміївське" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2015 по 26.08.2015 у розмірі 1062,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов'язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та за списком №2, передбачений приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків, а також стягнення заборгованості.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, з огляду на положення частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 25.09.2015, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні своєчасно та належним чином.

Водночас, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників.

З огляду на положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Публічне акціонерне товариство "Жміївське" (ідентифікаційний код 00846122, місцезнаходження: Київська область, Іванківський район, с. Жміївка) зареєстроване 06.03.2000 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11-13).

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПАТ "Жміївське" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області.

Судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.08.2015 по 26.08.2015 у розмірі 1062,47 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України №1058-ІV.

В силу положень абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, які відповідач відповідно до Закону України №1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України, вважаються у розумінні цього Закону внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Однак, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-ІV, вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (статті 27 та 28).

Водночас, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме, з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до частини другої "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV в частині пенсії, призначеної відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з 01.08.2015 по 26.08.2015 становить 1062,47 грн.

Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, зокрема, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, розпорядженням позивача № 135702 від 08.06.2015 про призначення пенсії ОСОБА_1, листом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 11.09.2015 №20.1.0.0.0/7-20150911/2137 про зарахування пільгової пенсії на поточний рахунок ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідно до вимог Інструкції повідомлення разом із розрахунком сум фактичних витрат на доставку пенсій, які отримані відповідачем 28.02.2015.

При цьому, дії та рішення позивача з цього приводу відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржував, відтак, розмір сум фактичних витрат є узгодженим і обов'язковим до сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.06.2013 № К/9991/32134/12.

Крім цього, відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного суду України від 07.07.2015 № 21-735а15, останній зазначив, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" також покриваються підприємствами та організаціями.

В силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права та є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є саме стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а не спір щодо права, порядку та розміру пенсій, призначених певним працівникам.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 1062,47 грн. суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2015 по 26.08.2015 у розмірі 1062,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 136, 157 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жміївське" (ідентифікаційний код 00846122, місцезнаходження: Київська область, Іванківський район, с. Жміївка) на користь Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2015 по 26.08.2015 у розмірі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 47 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25.09.2015.