Постанова

від 25.09.2015 по справі 813/3426/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року Справа № 813/3426/15

13 год. 04 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.

представник позивача 1, 2 Ган Х.П.,

відповідач ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовківського районного центру зайнятості, Львівського обласного центру зайнятості, про стягнення коштів з ОСОБА_2.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Жовківський районний центр зайнятості (далі - позивач, Жовківський РЦЗ) з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2.), в якому просить стягнути з відповідача суму незаконно отриманого забезпечення за період з 01.09.2014 року по 26.05.2015 року в розмірі 7578,68 грн. та на користь Львівського обласного центру зайнятості суму коштів вартості навчання за період з 03.03.2015 року в розмірі 1429,74 грн.

В попередньому судовому засіданні 16.09.2015 року в якості другого позивача залучено Львівський обласний центр зайнятості (далі - позивач, Львівський ОЦЗ).

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначила, що оскільки відповідач, перебуваючи на обліку в Жовківському РЦЗ, отримував допомогу по безробіттю, був скерований на навчання за рахунок коштів центру зайнятості (Львівського ОЦЗ), а також отримував компенсацію вартості проїзду на навчання, і не повідомив центр зайнятості про укладення з ПП «Зелений ліс» договору підряду № 4 від 01.09.2014 року про виконання робіт, одержав грошову винагороду. Таким чином, відповідачу безпідставно виплачено допомогу з безробіття з 01.09.2014 року у сумі 7038,68 грн., компенсацію за проїзд на навчання 540,00 грн., витрачено коштів на навчання в сумі 1429,74 коп., вказані кошти належить повернути на користь позивачів. З врахуванням вищевикладеного та того, що відповідач такі добровільно не повернув, що було запропоновано згідно з вимогою, позивач звернувся із позовом до суду.

В судовому засіданні 25.09.2015 року представник позивачів позовні вимоги підтримала повністю, просила його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, з огляду на його скрутне матеріальне становище та неможливість повернути вказану суму позивачам у зв'язку із відсутністю у нього вказаних коштів.

Суд заслухав пояснення представника позивачів та пояснення відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

03.07.2014 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Жовківського РЦЗ про надання статусу безробітного /а.с.18/ та, відповідно до повідомлення щодо незайнятості шукачем роботи окремими видами трудової діяльності, засвідчив, що на момент звернення до центру зайнятості не займається жодним видом діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ. Зазначено, що якщо до центру зайнятості надійдуть дані з інших джерел про подання мною недостовірних даних, зобов'язується повернути незаконно отримані ним кошти /а.с.18, 19/.

Відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 від 29.05.2015 року з'ясовано, що відповідно до наказу № НТ-140703 від 03.07.2015 року відповідачу надано статус безробітного, а відповідно до наказу № НТ-140710 від 10.07.2014 року призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги /а.с.17/.

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» № 45 від 08.04.2015 року встановлено, що громадянин ОСОБА_2 перебував у цивільно-правових відносинах з ПП «Зелений ліс» з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року згідно договору підряду № 4 від 01.09.2014 року. Згідно з актом здачі-приймання робіт одержав дохід, грошову винагороду у розмірі 1051,70 грн. /а.с.14/.

З врахуванням викладеного, 26.05.2015 року винесено наказ «Про повернення коштів особою, котра їх отримала обманним шляхом» № 102/03 /а.с.13/.

29.05.2015 року Жовківським РЦЗ виставлено відповідачу Вимогу № 10 про повернення коштів позивачу 1, 2 /а.с.21/.

Оскільки відповідач проігноровано вимогу позивачів, зазначені від позивачів кошти добровільно не повернуто, такі звернулися із вказаним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закону України № 1533-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон № 5067-VI).

Зі змісту ст. 2 Закону № 5067-VI безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 1533-ІІІ видами забезпечення безробітних є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності та допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення"; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення"; надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності відповідно до статті 30 Закону України "Про зайнятість населення"; здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб відповідно до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість населення"; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України № 1533-ІІІ державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у разі виявлення порушень прав застрахованих осіб вживають заходів відповідно до визначених законом повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1533-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», взаємодіють з органами державної податкової служби, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими центральними органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

Так, абз. 2 п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (далі - Порядок № 198 від 20.03.2013 року), передбачено, що під час проведення реєстрації працівник територіального органу заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представником позивачів до матеріалів справи долучено копію договору підряду № 4 від 01.09.2014 року відповідно до якого ПП Зелений ліс» (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) уклали договір підряду, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) /а.с.16/.

Крім того, до матеріалів справи долучено копії акту здачі-прийняття робіт від 30.09.2014 року, відповідно до якого проведено прийняття-здачу робіт, виконаних згідно з договором підряду. Зазначено, що за виконану роботу належить видати грошову винагороду у розмірі передбачену у договорі, а саме 1051,70 грн. /а.с.15/

Відповідно до чинного законодавства України фізичні особи можуть залучатися до роботи не лише на підставі трудового договору, а й на іншій юридичній підставі, зокрема, за цивільно-правовим договором.

Так, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в Ухвалі № 6-48920св13 від 05.02.2014 року, Ухвалі № 6-48369св14 від 15.04.2015 року.

Представник позивача пояснила, що у результаті неповідомлення відповідачем працівників позивача про укладення вказаного договору та одержання доходу у період з 01.09.2014 року відповідачу безпідставно виплачено допомогу в сумі 7038,68 грн., компенсовано проїзд на навчання в сумі 540,00 грн., витрачено коштів на навчання 1429,74 грн.

Додатково факт компенсацій на проїзд у період проходження професійного навчання підтверджено відповідними наказами, відомості про які закріплено у витягу із наказів від 29.05.2015 року, зокрема компенсації проведено на підставі наказу № НТ 150403 від 03.04.2015 року; № НТ 150508 від 08.05.2015 року /а.с.17/.

На підтвердження витрат пов'язаних із навчанням відповідача, до матеріалів справи долучено копію наказу № 10/4 від 27.05.2015 року «Про відрахування», відповідно до якого в зв'язку з встановленням факту зайнятості в період перебування на обліку вирішено відрахувати з 22.05.2015 року з групи підготовки трактористів-машиністів категорії «АІ» ОСОБА_2 скерованого Жовківським РЦЗ згідно з Договором від 26.02.2015 року /а.с.11/; а також копію розрахунку вартості професійного навчання ОСОБА_2 /а.с.12/.

За приписами ч. 2 і абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

До матеріалів справи долучено копію вироку Жовківського районного суду Львівської області у справі № 444/1765/15-к (провадження № 1-кп/444/174/2015) від 11.08.2015 року, згідно з яким затверджено угоду про визнання винуватості від 07.08.2015 року, укладену між прокурором прокуратури Жовківського району Львівської області та підозрюваним ОСОБА_2 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2; ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.

Слід зазначити, що відповідно до вказаного вироку встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи з 03.07.2014 року по 05.04.2015 року на обліку в Жовківському РЦЗ, що за адресою м. Жовква, вул. Львівська, 47А, як безробітний, отримуючи з 10.07.2014 року по 05.04.2015 року допомогу по безробіттю, знаючи про те, що він відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», зобов'язаний інформувати центр зайнятості про укладення договору підряду щодо виконання робіт (зайнятість), що у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», абз. 3 п.п. 1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013 року, п. 1. ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, потягнуло б за собою припинення реєстрації безробітного та виплати допомоги по безробіттю, при наявності можливості здійснити таке повідомлення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи на меті незаконно отримати таку допомогу, умисно приховав факт зайнятості, а саме: укладення договору підряду від 01.09.2014 року з ПП «Зелений ліс» про виконання робіт в період часу з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року з надання послуг оператора по різці деревини та отримання за виконану роботу винагороди в розмірі 1051,70 грн. В результаті за період з 01.09.2014 року по 26.05.2015 року ОСОБА_2 Жовківським РЦЗ незаконно виплачено матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 7038,68 грн., компенсації на проїзд на навчання в сумі 540,00 грн., вартість навчання в сумі 1429,74 грн., а всього на загальну суму 9008,42 грн., яка перерахована на його особистий банківський рахунок. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 9008,42 грн. /а.с.33-34/.

Вказаний вирок набрав законної сили 11.09.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

01.04.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 10 про відшкодування коштів в сумі 7578,68 грн. Жовківському РЦЗ та 1429,74 грн. Львівському ОЦЗ /а.с.20/.

Відповідно до п. 37 Порядку № 198 від 20.03.2013 року, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів): укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Крім того, згідно з пп. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України № 5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним № 60/62 від 13.02.2009 року, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд бере до уваги те, що виключно внаслідок умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними стягується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі, що додатково підтверджено вищевказаним вироком Жовківського районного суду Львівської області.

Згідно з довідкою про суми допомоги з безробіття Жовківського РЦЗ, що підлягає поверненню безробітний ОСОБА_2 перебував на обліку у центрі зайнятості та одержав допомогу по безробіттю за період з 01.09.2014 року по 05.04.2015 року - 7038,68 грн.; проїзд за період з 03.03.2015 року по 31.03.2015 року - 240,00 грн.; проїзд за період за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року - 300,00 грн.

Витрати, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Львівського ОЦЗ відображено у листі № 07-1857/0-15 від 02.06.2015 року та дорівнюють 1429,74 грн. /а.с.12/.

Таким чином, відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості, одержував допомогу по безробіттю, компенсацію витрат на доїзд на навчання, а також в його користь сплачено навчання ДНЗ «Львівський НКК», позаяк ним одержано винагороду за цивільно-правовою угодою, що додатково підтверджено зафіксованими у вироку Жовківського районного суду Львівської області від 11.08.2015 року у справі № 444/1765/158-к (набрав законної сили) фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що виплачена за цей період сума коштів на загальну суму 9008,42 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів, як незаконно одержана з моменту виникнення таких обставин.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь: Жовківського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Жовква, вул. Львівська, 47а; ЄДРПОУ 20848790) кошти в сумі 7578 (сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 68 коп.; Львівського обласного центру зайнятості (м. Львів, вул. Бортнянського, 11а; ЄДРПОУ 03491180) кошти в сумі 1429 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять) грн. 74 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.