Ухвала

від 02.10.2015 по справі 826/22419/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

02 жовтня 2015 року                                        м. Київ                              № 826/22419/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" Еленантбуд"

до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради щодо розгляду клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.06.2007, зареєстрованого 22.06.2007 за № 63-6-00420 на земельну ділянку загальною площею 10268 кв.м., кадастровий № 8000000000:90:158:0004 розташовану по вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва;

- зобов'язати Київську міську раду вчинити дії передбачені ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо укладення з ТОВ «Компанія» Елегантбуд» (код ЄДРПОУ 34690978) додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.06.2007, зареєстрованого 22.06.2007 за № 63-6-00420 на земельну ділянку загальною площею 10268 кв.м., кадастровий № 8000000000:90:158:0004, розташовану по вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва на новий строк. Стягнути з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія»Елегантбуд» судові витрати.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що у відкритті провадження в даній справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1ст.109 КАС України, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч.3 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

На підставі п.1, п.4 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Якщо суб'єкти (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи) хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитися від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковим для адміністративного договору, а всі суб'єкти такого договору є рівними. (Інформаційний лист ВС України від 26.12.2005р, №3.2.-2005.).

Разом з тим, ознаками адміністративного договору є: одна або дві сторони є суб'єктами владних повноважень; договір укладається у випадках та в порядку, передбачених законом; права та обов'язки сторін випливають із владних управлінських функцій.

У цьому спорі учасники орендних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень – Київська міська рада – владних управлінських функцій не здійснювала.

Предметом спору у цій справі є право користування землею, наданою Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія" Еленантбуд" рішенням Київської міської ради. Позивач претендує на користування зазначеною земельною ділянкою. Тобто між цими особами існує спір про право, що у свою чергу, виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, цей спір має не публічний, має приватно-правовий характер, а тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Оскаржуваний позивачем договір оренди землі у розумінні ст.179 Господарського кодексу України є господарським договором та не носить ознак адміністративного договору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Таким чином, вищезазначені позовні вимоги не є публічно-правовим спором та не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» та положеннями постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі березня питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що через те, що земля (земельна ділянка) є об'єктом права власності та органи місцевого самоврядування та органи державної влади, приймаючи рішення щодо земельних ділянок, виступають в якості власників, то земельні спори про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею в залежності від суб'єктного складу підлягають розгляду або в порядку господарського судочинства, або в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до правових позицій суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловленої у постановах від 24.02.2015 року по справі № 21-34а15, від 28.04.2015 № 21-173а15, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Згідно частини п'ятої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до вимог частини шостої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ч.1 ст. 109, ст. 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Дана ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

          Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій