Рішення

від 29.09.2015 по справі 593/479/15-ц

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/593/199/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5 БобирВ.П.та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОбВ»єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЛисоняВ» до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про примусове звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

17 квітня 2015 року ОбВ»єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Лисоня ", що знаходиться в м. Бережани, по вул. Січових Стрільців, 38, звернулося в Бережанський районний суд з позовом до жителів цього ж будинку ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про примусове звільнення ними самовільно зайнятої земельної ділянки.

В судовому засіданні представник ОСББ В«ЛисоняВ» ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 позовні вимоги, викладені ними у заяві, підтримали, просили їх задоволити, дали суду пояснення аналогічні поданому позову.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_9 позову не визнали, просили відмовити позивачу у задоволенні його вимог, однак свого письмового заперечення шодо заявлених до них вимог та доказів, які би спростовували вимоги позивача, суду не представили.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не зВ»явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, заперечень щодо заявлених вимог немає, у добровільному порядку обіцяє демонтувати господарське приміщення некапітального будівництва, яким він користується.

Відповідачка ОСОБА_8 у судове засідання повторно не зВ»явилася та не повідомила суд про причину своєї неявки і не надіслала суду свого письмового заперечення, хоч кожного разу належним чином повідомлялася про день і час розгляду даної справи.

Суд, розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, взявши до уваги письмову заяву ОСОБА_7 про визнання ним позову, пояснення допитаних за клопотанням позивача свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСББ В« ЛисоняВ» підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до с т. 3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду, в порядку, встановленому законом, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 є жителями будинку № 38, що розміщений в м. Бережани, вул. Січових Стрільців, в якому у 2006 році створено ОбВ»єднання співвласників багатоквартирного будинку В« ЛисоняВ» та відповідно до Статуту обрано органи управління. До майна ОСББ «Лисоня» входить житловий будинок по вул.С.Стрільців, 38, допоміжні споруди та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,2823 га.

Вищевказаний факт підтверджується оглянутим у судовому засіданні свідоцтвом за № 592649 про державну реєстрацію юридичної особи - ОбВ»єднання співвласників багатоквартирного будинку В» ЛисоняВ» серії А00 від 10 серпня 2006 року, випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб серії ААВ за № 409121; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,2823 га, що знаходиться в м. Бережани, вул. Січових Стрільців, 38, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 20 лютого 2014 року Реєстраційною службою Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області.

Пояснення представника позивача свідчать про те, що відповідно до схеми генплану, яка виготовлялась при складанні технічної документації на земельну ділянку, частини земельної ділянки, що позначені під №7 та № 8, відведені під майданчик для ігор дітей і майданчик для відпочинку. Однак, всупереч генплану забудови на вказаних земельних ділянках відповідачами по справі ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 самовільно було встановлено гаражі, а відповідачами ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 самовільно встановлені сільськогосподарські тимчасові споруди некапітального будівництва.

Відповідно до п. 4.2, 4.5 та п.5.8 Статуту ОСББ «Лисоня» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, виключною компетенцією яких є питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання, зведення господарських споруд; рішення, прийняті загальними зборами, є обов'язковими для всіх членів об'єднання.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2014 року земельна ділянка площею 0,2823 га перебуває у приватній власності ОСББ «Лисоня» із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Судом також встановлено, що 08 липня року на засіданні ОСББ «Лисоня» було винесено питання про звільнення відповідачами самовільно зайнятих земельних ділянок. При обговоренні даного питання та проведенні голосування з даного приводу було прийнято рішення, яким зобов'язано відповідачів до 01 вересня 2013 року звільнити незаконно зайняту земельну ділянку від гаражів та сільськогосподарських споруд некапітального будівництва. До встановленого терміну відповідачі земельну ділянку не звільнили та продовжують нею користуватись, що завдає незручностей для ОСББ «Лисоня», оскільки не має місця для відпочинку жильців будинку та ігор дітей. В подальшому після виготовлення правовстановлюючих документів на право приватної власності на земельну ділянку, на неодноразові звернення керівництва ОСББ, жильців будинку та вивішування відповідних оголошень з приводу самовільного зайняття земельної ділянки, відповідачі не реагували та не звільняли земельну ділянку від гаражів та с/г споруд у звВ»язку з чим ОСББ «Лисоня» вимушене було звернутись до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України В« Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» .

У зв"язку з цим ст. 211 ЗК України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, в основі самовільного зайняття земельних ділянок лежить порушення установленого порядку щодо передачі (надання) земельних ділянок. В тому числі це відсутність рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про передачу (надання) земельної ділянки державної або комунальної власності та (або) правовстановлюючого документа на цю ділянку.

Згідно ч. 1 та ч.4 ст. 376 ЦК України споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянц що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок.

Статтею ст. 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні стороною позивача належними і допустимими доказами доведено ті факти, що земельна ділянка, на якій знаходяться самовільно встановлені відповідачами гаражі та господарські приміщення некапітального будівництва, належить саме ОСББ та що питання знесення зазначених споруд було вирішено на зборах ОСББ, однак відповідачі, не маючи на зазначені споруди жодних дозвільних документів, всупереч прийнятому рішенню зборів ОСББ не бажають у добровільному порядку їх демонтувати, і свою відмову у знесенні їх гаражів та господарських приміщень некапітального будівництва мотивують тим, що рішення зборів, на які посилається представник позивавча, були неправомочними, поскільки члени ОСББ не розділяють думку їх керівника, і не мають заперечень проти існування зазначених гаражів та господарських споруд, якими вони давно користуються.

Однак, суд вважає, що пояснення відповідачів не заслуговують на увагу, бо розгляд вищевказаної цивільної справи тривав понад пВ»ять місців і суд неодноразово, відкладав її розгляд та оголошував по справі перерви, одночасно надаючи відповідачам можливість повторно зібрати збори ОСББ для спростування вимог позивача, проте незважаючи на вищевказане, відповідачі крім своїх усних пояснень, не представили суду жодних доказів.

Натомість стороною позивача в підтвердження своїх позовних вимог, крім рішення зборів ОСББ, яким відповідачів було зобовВ»язано до 1 вересня 2013 року знести зазначені гаражі та господарські споруди, якими вони користуються, представлено у якості доказу письмове опитування жителів ОСББ В»ЛисоняВ» , з якого видно, що жителі 22-ох квартир із 40-ка квартирного будинку поставили свої підписи за звільнення відповідачами земельної ділянки від гаражів та сільськогосподарських споруд, тобто за їх знесення, а у графі В«проти знесенняВ» жодного підпису немає.

З аслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.

Отже, суд прийшов до висновку про необхідність зобов"язання ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту ними земельну ділянку шляхом знесення самовільно встановлених тимчасових споруд некапітального будівництва.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати.

А так як згідно квитанції, що міститься в матеріалах справи, видно, що стороною позивача по сплаті судового збору було понесено витрати у розмірі 243грн. 60 коп., то зазначену суму коштів слід стягнути із відповідачів на користь ОСББ «Лисоня» на рахунок, відкритий в Тернопільському обласному управлінні Ощадного банку України №26008332101560.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 125, 126, 2 11, 212 ЗК України, ч. 1, ч. 4 ст. 376 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОбВ»єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЛисоняВ» задоволити.

ЗобовВ»язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительку міста Бережани Тернопільської області, вул. С. Стрільців, 38/22 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 звільнити земельну ділянку, відведену під майданчик для ігор дітей та майданчик для відпочинку по вул. Січових Стрільців, 38 в місті Бережани, від самовільно встановлених ними гаражів некапітального будівництва.

ЗобовВ»язати ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, жительку міста Бережани Тернопільської області, вул. С. Стрільців, 38/8 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, жительку міста Бережани Тернопільської області, вул. С. Стрільців, 38/24 звільнити земельну ділянку, відведену під майданчик для ігор дітей та майданчик для відпочинку по вул. Січових Стрільців, 38 в м. Бережани, від самовільно встановлених ними сільськогосподарських споруд некапітального будівництва.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в користь ОСББ В«ЛисоняВ» на банківський рахунок №26008332101560, відкритий у Тернопільському обласному управлінні Ощадного банку України, код 34034870, МФО 338545, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області ОСОБА_12